Чичваркін: Захід не хоче революції в Росії, бо Путін – це зрозуміле зло

Євген Чичваркін – не лише відомий підприємець та медійний персонаж, а й російський опозиціонер та член нещодавно створеного Антивоєнного комітету. Поруч із відомим політиком Гаррі Каспаровим, економістом Сергієм Гурієвим, журналістом Євгеном Кисельовим та письменником Віктором Шендеровичем він зміцнює антипутінську політичну платформу, а також займається відправленням гуманітарних вантажів в Україну.

У межах проєкту "Орестократія" Євген розповів, на чому ще тримається влада російського тирана та про майбутні виклики.

Про підтримку росіянами Путіна

– Сьогодні, за різними дослідженнями, понад 80% громадян РФ підтримують війну Росії проти України. Люди кричать "Ура!", тим часом поїзд російської державності котиться під укіс. Як так?

– Є країни, де не можна проводити соцопитування, це абсурдно. В авторитарних країнах це неправильно, у поставторитарних країнах, навіть після 10-15 років здобутої свободи, це точно не працює, а країна, яка котиться до тоталітаризму… Там проводити соцопитування – це абсолютний дурдом. Здебільшого люди брешуть, бо це соціальна політична відповідь, що схвалюється. Вони брешуть і брехатимуть до кінця, поки вони самі не побачать, як це все руйнується під власним тягарем, як це було 33 роки тому.

– Російська ідеологія асоціює Росію з Київською Руссю. Одна з головних точок історії – "Олександр Невський – наш герой". Але ми пам'ятаємо, що він був поставлений Ордою, платив їй данину.

– Він збирав гроші для Орди, був наполовину або на чверть половцем, онуком хана Котяна, тобто на вигляд він був не зовсім як росіянин, і це взагалі нікого не бентежить.

Спочатку Орда зробила досить позитивний внесок, зокрема в торгівлю. Вони переписали населення вперше, упорядкували збирання податків.

Але так, історія у нас похмура, будемо гранично чесні. Зрозуміло, що історія Київської Русі нам ближча і зрозуміліша. Київська Русь була частиною Європи, з Новгородом та Псковом і з усією цією системою річок та міст. Це торгова, з ознаками імперії, велика країна. Вона, безумовно, мені ближча і ментально, і взагалі. Це те, як, мабуть, я хотів би бачити взагалі майбутнє всієї цієї величезної території.

Про нових "героїв" Росії

– Не зовсім зрозуміло, що відбувається у вежах Кремля. З'являються якісь нові "герої", починаючи від Пригожина, який є кумиром кримінальної Росії, новий "герой" Кадиров – мало не як новий "духівник" війни. Що це означає?

– Кадиров – "герой" з 28 років, після теракту, в якому загинув його батько, він не сходив зі сцени. Пригожин – на гребені війни: який час, такі й герої. А закінчиться війна – закінчиться і його земна слава.

– Коли і як закінчиться війна, на вашу думку?

– Коли Путіну перестануть платити. Путіну фінансують війну Індія, Китай, ще якісь три копійки платить Велика Британія, 7% все ще платить Європа. За кордон ідуть газ, нафта, алмази, діаманти, паладій, золото, вугілля, сталь... Вугілля – з великими дисконтами, нафта – з дисконтами. Поки весь світ продовжує платити, війна може тривати скільки завгодно. Світ постачає Україні, подяка всім цим країнам за цю необхідну зброю та гроші, але з іншої кишені Путіну йдуть гроші з енергоносіїв.

– Чому так?

– Вигідно, тут немає жодного іншого умислу. Це принцип необхідності в чистому вигляді.

– Я правильно розумію, що сучасний західний світ із нинішньою бідою поки що боротися по-справжньому не хоче?

– Не хоче. Запит суспільства є, вони уважно дивляться, що і як каже преса, що нав'язує виборцям, а політики слухаються виборців.

– Усі розуміють, що Путін – це загроза?

– Ні.

– Ну як – ні?

– Для них це розбірки всередині Радянського Союзу, уже не вперше. Нехай вони там вовтузяться. Ну, максимум прилетіла ракета в країну колишнього Варшавського договору.

– Тобто Путін для них не є загрозою, вони просто його "виховують" таким чином?

– Вони б дуже не хотіли, щоб у Росії була смута і революція, тому що зараз ось це зрозуміле зло. Вони його все ще хочуть напоумити, але немає такого, що вони хочуть його валити. Вони ж вважають, що у 14-му році напоумили. Але тепер це не вийде. Наш головний махляр не знає впину, і поки разом із країною не стрибне з урвища, він не зупиниться.

Він повзе до урвища і тягне всіх. Не всі бачать, але коли вони відчують холодний вітер з урвища, шум водоспаду і каміння внизу побачать, ось [тоді], може, одумаються, а може, і ні, можливо, в них уже вселилися душі свиней, і вони втопляться всі разом.

Тож побажаю українцям терпіння. Війна надовго, але не назавжди. Поки Путіну платять, це надзавдання. Українська дипломатія провела абсолютно феноменальну роботу, майже дійшла до перемоги на інформаційному полі. Зовсім складне надзавдання – щоб Путіну перестали платити, бджоли проти меду – це дуже складно. Я думаю, що Путін так чи інакше дасть привід йому не платити, на жаль, тому що все, що Путін зміг зробити, – він генерує ворогів із феноменальною швидкістю, навіть із дуже нейтральних або лояльних людей, країн і частин суспільства Росії.

Ви бачите, що 80% підтримують його, а я ось бачу, коли мій друг, моя подруга, колега з моєї колишньої роботи 21 лютого за Путіна, [а] 27 лютого в жаху вже абсолютно проти, тому що є син і все стало на свої місця. За один вечір – бах, і прилетіло в лояльний табір, лояльну аудиторію, розкололо родини навпіл.

– Ще не вечір, бо вона знову може бути за Путіна, коли він зробить якийсь зрозумілий і позитивний для розуміння крок.

– Ні-ні. Знаєте, фальш неможливо провернути назад. Скільки ви знаєте історій у відсотковому відношенні, коли жінка повертається після розлучення?

– Є різні причини повернення. Ви кажете, певно, про емоційні, а бувають якісь матеріальні.

– Тут однаково все будується врешті-решт на емоційних. Фальш неможливо провернути назад у більшості випадків.

– У політиці – можна, тому що "інші гірші, а є обставини, а от Захід тисне, а він єдиний, хто може, тож ми за нього проголосуємо". У політиці інакше це працює.

– По вас відразу видно людину з вільної країни, тому що ви промовили слово "проголосує". Ви, мабуть, давно не були в Росії, у нас це не заведено, у нас є дивним те, що ви говорите.

Про меценатство

– Ми з вами сьогодні не встигли поговорити про вашу волонтерську діяльність. Тому наприкінці передачі хотів би сказати вам спасибі за неї. Наскільки я знаю, ви в Україну відправили вантажів приблизно на 4 млн дол., якщо не помиляюся.

– Так. Ось учора сплатили ще трошки, інвойс на 56 тисяч. Завтра я дарую подарунок на Новий рік для північної частини фронту. Ми продовжуємо це робити, незважаючи на те що мотивація у величезної кількості донорів повністю зникла. Хтось образився, хтось просто потрапив під санкції, хоч вони взагалі жодного стосунку тут не мають.

Я хочу сказати, що список санкцій часто дуже емоційно приймався, огульно, там дуже багато помилок. Там є люди, які поїхали раніше за мене з Росії, які взагалі вели роздрібну торгівлю, в гробу бачили цього Путіна. Ну, через те, що немає ніякого інтерв'ю, публічності, ось йому [і] прилетіло. Його американський банк питає: "А що ти, а як?" А він ні сном ні духом. І от що робити?

Я дуже хотів би, щоб до цього списку ставилися серйозно, йому довіряли і його використовували реально, щоб у цих людей не було чим дихати. Але зараз ця вся ситуація дуже знижує статус документа. Оце важлива річ, яку я хотів би сказати. Мені б дуже хотілося, щоб якщо хтось туди потрапляє, то був би "пруф", що так, він підтримав війну, чи так, брав участь у якихось державних схемах, замовленнях і таке інше. З трьох людей, які в мене відвалилися за останні кілька тижнів, я точно знаю одного, який такий самий торгаш, як і я, який взагалі Путіна в гробу бачив. Тому оплачував тактичну медицину і зараз її оплачує. Поки що психонув, але за якийсь час, мабуть, все одно платитиме.

Взагалі, я сплачував рахунків більше, ніж мав, зважаючи на мою ситуацію. Тому що потрібно спочатку заробляти, а потім платити, а не навпаки, а згортатися в жодному разі не хочеться, тому ми зробимо однаково свою роботу… Просто дуже не хочеться, щоб з боку, грубо кажучи, реципієнта прилітали такі штуки.