Блог | Путін опускає залізну завісу
Тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор заявив, що санкцій проти Росії недостатньо. Доказ – той факт, що РФ так і не вийшла з Криму і Донбасу. На його думку, в разі нового агресивного кроку Кремля Штати можуть застосувати "руйнівну" санкцію, а саме: виключення Росії з міжнародної фінансової системи.
SWIFT – це, звичайно, дуже серйозна справа. Непрямою ознакою розуміння серйозності є спроба створити альтернативний SWIFT, на який найближчим часом має намір перейти Іран.
Що має статися, щоб така санкція була застосована? Перед тим як відповідати на це питання, я б зазначив, що тимчасовий повірений, умовно кажучи, посол – це все-таки не Помпео і тим більше не Трамп. Те, що він говорить, може бути багаторазово скориговано на двох поверхах, що стоять над ним.
Читайте: "Біда для друга Путіна": в мережі показали, як працюють санкції проти Росії
Це його позиція, і, напевно, така позиція Держдепу, але фінальне рішення ухвалюватиме адміністрація президента.
Важливо не це, а те, чому про такі речі раптом став говорити посол.
Щоб це зрозуміти, треба трохи розширити контекст. Кілька днів тому відбувся саміт в Туреччині, де президенти Ірану, Туреччини та Росії обговорювали питання подальшого розвитку Сирії. Зрозуміло, що означало це зібрання. Воно означило ясне рішення Путіна про формування блоку, альтернативного Заходу - політичного, військового, цивілізаційного, культурного, фінансового.
Медведєв одночасно про щось домовляється з прем'єром Китаю. А Путін про щось домовляється з Ердоганом і Рухані.
Зрозуміло, про що йдеться. У Сирії будуть посилюватися удари по Ідлібу, зрозуміло, що збільшиться потік біженців, зрозуміло, що вони будуть бігти в Європу. Таким чином, по-перше, відбувається дестабілізація європейських політичних режимів, а по-друге, посилюється військова згуртованість Росії, Сирії, Туреччини і Ірану. Тому що, як не крути, виходить, що всі ці країни висять на військовій могутності Росії.
Читайте: Санкції під ударом? В Україні розповіли, як Росія може уникнути покарання за Крим
Це означає, що Путін повертає Росію до радянських часів залізної завіси, коли є один блок, і йому протистоїть інший.
Мабуть, на Заході добре розуміють, що в цьому напрямку процеси рухаються. Значить, якщо вони і будуть вводити економічні санкції, то не тільки за Україну, а й за багато інших дій, які вчиняються Володимиром Володимировичем Путіним.
Для США і Європи Україна – лише одна з точок, де перетинаються інтереси Сходу і Заходу. Звичайно, це гаряча точка. Але вони перетинаються і в багатьох інших місцях, зокрема, торгівля вуглеводнями, підтримка тероризму, взаємодія чи холодна війна.
Останні місяці Путін відчуває себе все впевненіше чи все більш визначено. Ця визначеність полягає в тому, що Росії з Заходом дружити не можна.
Читайте: "Всіх випереджає Росія": Путіна викрили в новій холодній війні за багатства
У цьому сенсі перевага України полягає в тому, що вона як раз хоче йти на Захід. І саме тому вона стає точкою, де перетинаються цивілізаційні інтереси.
Путін поводиться жорстко, і буде поводитися ще більш жорстко, тому що у нього немає інших варіантів. Справа в тому, що вертикальна Росія, як і вертикальний Радянський Союз, програє комплексне змагання із Заходом за всіма ключовими параметрами: економіка, фінанси, культура, технології, медіа.
Єдине, де у авторитарних режимів є перевага або, принаймні, баланс – це силовий блок. Америка може дозволити собі втратити 5 тисяч осіб, а Росія може дозволити собі втратити 5 мільйонів, і буде при цьому ще й пишатися.
Тому Путін, вступаючи в ціннісний конфлікт із Заходом, змушений вдаватися до мілітаризму, до експансії, до спроби розчавити, ущемити, принизити ту ж Україну, чи Грузію, чи Прибалтику. Не важливо.
Читайте: "Ракова пухлина в тілі України": розкрита мета Путіна на зустрічі в "нормандському форматі"
І чим жорсткіше буде проявлятися ця конфронтація – а, схоже, вона буде, - тим більше шансів, що Захід в економічному плані, де він насправді сильніше, буде використовувати економічну зброю.
По суті, ми вже переходимо в стан холодної війни, яка ведеться не за допомогою ракет, літаків чи підводних човнів, а за допомогою економіко-соціокультурного протистояння.
Путін там програє, тому він весь час змушений лякати, блефувати, погрожувати, що він і робить, зокрема, в Сирії.
Тому, думаю, американський посол в Україні – лише одна з карт на цьому геополітичному столі, де йде гра. З не меншою увагою і напруженням в Штатах дивляться на поведінку Ірану, який бомбить Саудівську Аравію, при цьому спираючись на підтримку Росії.
Ситуація йде до погіршення, і Україна – одна зі сходинок протистояння Заходу і Сходу, що ведуть донизу.
