Звіт Уряду. Чи почуємо ми про "перемоги" в стінах парламенту?

Звіт Уряду. Чи почуємо ми про 'перемоги' в стінах парламенту?

Ще до початку "першого" карантину 4 березня 2020 року, в Україні з’явився новий Уряд на чолі з Денисом Шмигалем. Як і у його попередника Олексія Гончарука, у діючого Прем’єр-міністра відразу не склалися відносини з Парламентом. Причини цього різні, але головна - це кулуарне формування складу Уряду Офісом Президента та повне ігнорування пропозицій депутатів. Звичайно, на "високий" рівень відносин впливає і відсутність системної роботи Кабміну з парламентарями.

Красномовним підтвердженням цьому стала відмова підтримати програму діяльності Уряду. 18 червня 2020 року за цей продукт інтелектуальної праці урядовців віддали голоси лише 208 народних депутатів за мінімально необхідних 226. І це при тому, що за затвердження Уряду лише трьома місяцями перед тим проголосували 277 парламентаріїв. Куди поділися майже сім десятків симпатиків Уряду? Не вірус же їх викосив… Вочевидь змінити позицію депутатів змусила відсутність очевидних результатів діяльності Кабміну.

Красномовний приклад: за підрахунками Комітету виборців України, за перші п’ять місяців діяльності уряду Дениса Шмигаля Верховна Рада схвалила лише 4% (!) поданих урядовцями законопроектів. Решта не розглядала або відхилила. Ненабагато кращою є ситуація і за наступні півроку.

Та схоже, що на Грушевського не надто переймаються практично нульовою комунікацією з депутатами. Коментуючи результати голосування у Верховній Раді за урядову програму, Прем’єр-міністр випромінював оптимізм. Забраковану законотворцями програму він назвав комплексним, структурованим документом. І запевнив, що його уряд працюватиме за програмою, незважаючи на те, що парламент її провалив. Причиною ж відсутності підтримки прем’єр назвав… коронакризу: а раптом депутати забажають швидко поміняти якогось міністра, а із затвердженою програмою це буде неможливо аж рік, протягом дії імунітету.

Ключовою ж політичною заявою Шмигаля стали його слова про те, що підстав для відставки Уряду наразі немає, протягом наступного року Уряд має працювати за підготовленим документом. І заходився працювати далі. Минули майже одинадцять місяців від дня початку діяльності нинішнього уряду, швидко спливе й рік його роботи. Повернемося далі до цих слів.

А поки зауважимо, що результати праці урядовців бачить вже вся країна. Із позитиву можна згадати хіба збереження відносно фінансової стабільності. Але велике питання, чи заслуга це українського уряду, а чи сприятливої кон’юнктури на світових ринках продукції і насамперед сировини, яку експортує Україна. Негативні наслідки може мати також і суттєве збільшення протягом останніх років боргового навантаження на державний бюджет.

Сам прем’єр вагомим досягненням свого уряду вважає продовження реформ. Але на питання, яких саме і де результати – відповіді не маємо. Децентралізація, по суті, не є заслугою цього Уряду, земельна реформа ще не стартувала (та й спроба її імплементації вже зрозуміло, що призведе до скандалів в регіонах).

Натомість тільки лінивий не говорить про низку відвертих провалів уряду. Згадаємо головні з них. По-перше, провалено початок масової вакцинації населення України від COVID-19. Натомість 89% жителів Європи вже мають можливість зробити щеплення від коронавірусу. Це майже всі європейські держави. За минулий тиждень вакцинацію розпочали вісім країн Європи, тож тепер програма щеплення населення від коронавірусу стартувала в 38 з 46 держав. А ми ще чекаємо дива від китайської фармацевтичної промисловості.

Та й до ефективності локдауну у виконанні уряду є великі питання. Втрати малого і середнього бізнесу від цієї затії очевидні. А от медичні "показники" для запровадження таких серйозних обмежувальних заходів у суспільстві ставляться під великий сумнів. Тим паче що нинішня статистика захворюваності на коронавірус, за загальним переконанням, підтасовується під зручну для влади картинку.

Тарифні страждання – ще один очевидний прокол кабінету Дениса Шмигаля. Причому прокол подвійний: як у економічній частині, так і в недолугій комунікації із суспільством. Людям ніхто не пояснив, що відбувається, чому замість обіцяного владою зниження комунальних тарифів з початку 2021 року почалося їхнє суттєве зростання. Замість чесного діалогу про причини зростання і можливості здешевлення виплат для окремо взятого домогосподарства – мовчанка з боку урядовців. А можна було б, скажімо, розповісти українцям, як змінити постачальника газу і тим самим забезпечити собі нижчу ціну цього виду палива. Варіантом могла б стати і більш менша ціна газу, яку встановив Уряд. На приклад ціна по якій Нафтогаз пропонував укладати річні контракти – менше 5 грн. "На паузі" й всі масштабні програми з енергоефективності. Така дивна байдужість ударила по іміджу не лише самого Кабміну, але й по рейтингах нинішньої влади загалом.

Вже трохи більше ніж за місяць завершується рік роботи Уряду, але чи почуємо ми звіт про всі ці "досягнення" невідомо. За Регламентом Верховної Ради Уряд зобов’язаний звітувати про результати виконання "схваленої нею Програми". Не виключено, що на Грушевського приймуть рішення апелювати до того, що програму діяльності Рада не ухвалила, то й звітувати перед нею не обов’язково. Звичайно є можливість позачергового звіту за пропозицією трьох комітетів або 150 народних депутатів, але шанси що парламент цим скористається мінімальні. Чи вистачить сміливості у Прем’єра за власною ініціативою публічно прозвітувати про свою роботу покаже час.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

УкраїнаДенис Шмигаль