Зустріч Зеленського з Путіним: у Кремлі висунули нову умову

4 хвилини
65,3 т.
Зустріч Зеленського з Путіним: у Кремлі висунули нову умову

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков знову підкреслив, що зустріч між Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським не є можливою. Цього разу – у зв’язку з тим, що говорить український президент і які заходи він планує на посаді очільника української держави.

Умови, які висував Путін Зеленському для того, щоб їхня зустріч взагалі могла відбутися, всім вже є добре відомими.

Перша: взагалі не розмовляти про Крим. І погодитися із тим, що Крим є частиною Російської Федерації, а тему окупації остаточно закрити.

Друга: не розмовляти про Донбас – із Путіним. Натомість почати розмовляти з керівниками маріонеткових адміністрацій так званих "народних республік", Пушиліним і Пасічником.

Відео дня

Третя: говорити виключно про двосторонні взаємини, скасувати санкції проти російських громадян і організацій, які були беззаперечними учасниками агресії Росії проти України. Дозволити послу РФ в Україні повернутися до Києва, щоб мобілізувати посольство для подальшої диверсійної антиукраїнської діяльності. Бо ж тут, в українській столиці, просто якось не вистачає російського губернатора.

Ну і звичайно - погодитися на російські умови щодо продовження транзиту російського газу по українській газотранспортній системі. Це навіть не умова – це "приз" Зеленському, якщо він погодиться з російськими ультиматумами.

А тепер ми знаємо про нову умову.

Володимир Путін бажає – принаймні, так говорить його прессекретар, – щоб президент України не називав РФ стороною конфлікту, агресором. А це, як ми знаємо, є спільною позицією України з нашими західними союзниками.

З початку перебування Володимира Зеленського на посаді президента України Москва робить все можливе, щоб примусити Україну визнати її посередником, а не стороною конфлікту. Згадаємо хоча б, як тільки що призначений куратором українського напрямку в російській президентській адміністрації Дмитро Козак намагався переконати очільника Офісу Зеленського Андрія Єрмака в доцільності створення так званої консультативної ради, в якій представники України та окупованих територій Донбасу розмовляли б між собою. А Франція, Німеччина і Росія були б спостерігачами під час цих розмов. І нагадаю, що Єрмак навіть погодився з цією ініціативою Козака. І вперше – і на щастя востаннє в українській історії поставив свій підпис поруч із підписом представника маріонеткової адміністрації так званої "Луганської народної республіки".

Але після того, як західні союзники підкреслили, що вони не збираються брати участь у такому форматі, а представники українського суспільства вийшли під ОПУ, щоб попередити про наслідки таких дій керівника української держави та його оточення – з цією ініціативою довелося розпрощатися. Можливо, ще й тому, що сам Зеленський з соратниками усвідомив сенс того, що могло відбутися.

І ось тепер, після того як завдяки українському суспільству та нашим західним союзникам Зеленського та його оточення не вдалося заманити в ці російські пастки – Росія вже виставляє пряму умову: не визнавати її стороною конфлікту на Донбасі. І звичайно – не ухвалювати ніяких законів про перехідний період на Донбасі, який у Росії, як знову-таки підкреслює Пєсков, вважають фактичним виходом України з Мінських угод.

Чи може Зеленський піти на ці нові умови? Звичайно, ні! Адже очевидно, що не визнавати Росію стороною конфлікту – це не визнавати, що вдень буває сонце, а вночі – місяць. Це можливо тільки в країні, якою керує Володимир Путін. І в якій саме він разом із своїм оточенням вирішує, коли день, а коли – ніч. А в цивілізованому світі так не буває.

Агресор – так агресор. Окупант – так окупант. Вбивця – так вбивця. Кат – так кат. І всі ці визначення абсолютно підходять до тих дій, які Росія здійснює в Криму і на Донбасі після нападу на Україну в 2014 році.

Ну і виникає питання: а що ж із зустріччю Зеленського з Путіним? Не буде ніякої зустрічі Зеленського з Путіним. Про це абсолютно точно, конкретно, щиро сказав заступник голови Ради безпеки РФ, один з найближчих соратників Путіна, колишній президент Росії Дмитро Медведєв. В Офісі президента України намагаються зробити вигляд, що нічого не відбулося. Що Медведєв не має ніякого впливу на російську політику. Але я хочу переконати працівників ОПУ, які намагаються не помічати сенсу статті Медведєва, що колишній російський президент просто переповідає слова чинного російського президента. Те, що написано в статті Медведєва – це те, що Путін думає про Зеленського. Абсолютно без будь-яких напівтонів. Він його ненавидить, вважає зрадником, тому що чомусь вірив в те, що йому вдасться облапошити Зеленського разом із Україною. І ніяких контактів з ним Путін підтримувати не буде аж до зміни влади в Україні.

Натомість Путін буде розмовляти з Макроном і Меркель, вішати їм локшину на вуха і переконувати тиснути на Зеленського. Говорити, що це саме Зеленський не виконує Мінські угоди, не забезпечує нормальну ситуацію на Донбасі, не будує нормальних взаємин з Росією…

Ну а враховуючи те, що у Путіна зараз, як він вважає, в руках досить серйозний козир – енергетичне здоров’я Європи і України – він буде тиснути і на Макрона, і на Меркель (а згодом – і на нового канцлера Німеччини) набагато інтенсивніше. Тому що впевнений, що взимку і всім в Європі, і всім в Україні буде непереливки. І ось саме на це сподівається російський президент.

Так що зустріч Зеленського з Путіним можлива тільки за одної простої умови: повна капітуляція України. Якщо Зеленський не збирається капітулювати, він має перестати говорити і навіть мріяти про зустріч з Путіним. Якщо Путін чекає на нового українського президента, хай Зеленський теж почекає на нового – тільки російського. А якщо нашим президентом на той час буде не Зеленський – тоді новий український президент, можливо більш компетентний і здатний до державотворення – буде чекати на зустріч з новим президентом Росії. Тим, який визнає-таки, що Росія була агресором з 2014 року і залишиться ним аж до деокупації українських територій.

disclaimer_icon

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...