ЗСУ стали сильнішими, ніж у 2014 році, але без допомоги Заходу не зможуть зупинити Росію – Bloomberg

Збройні сили України наразі набагато сильніші та краще підготовлені, ніж у 2014 році, коли вони не змогли протистояти російській окупації Криму. Але через нестачу зброї із Заходу та брак коштів державного бюджету війська втратили навіть значні запаси основних предметів постачання, які їм знадобляться в конфлікті високої інтенсивності.

У разі повномасштабної війни лише масивний приплив сучасної зброї від західних партнерів Києва може забезпечити його захист. Про це пише провідний американський журнал Bloomberg.

Проте досі запити України на такі дорогі товари, як системи протиповітряної та протиракетної оборони, залишилися без відповіді, незважаючи на запевнення, що "НАТО підтримує Україну".

США склали новий пакет озброєння, що містить протитанкові ракети Javelin, стрілецьку зброю, медичні комплекти та бронежилети, а також захисне озброєння та підтримку кіберможливостей України, щоб допомогти Києву. Проте зброю ще не було передано.

А в Україні коштів на закупівлю озброєння мало. Деякі гроші, отримані від платників податків на оборону, витрачаються на інші цілі, тоді як марнотратство та корупція, як і раніше, завдають збитків після багатьох років спроб реформ, пише видання.

Бюджет Києва на оборонні закупівлі становив 23 мільярди гривень (838 мільйонів доларів) на 2021 рік, збільшившись до 28 мільярдів гривень 2022 року. Це велике збільшення порівняно з 2014 роком, але все ж таки Кремль витрачає більше. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу, Росія витрачає на ці цілі близько 40% свого оборонного бюджету, що перевищує 60 мільярдів доларів. Це вдвічі більше, ніж Франція, Німеччина чи Великобританія, не кажучи вже про Україну.

Усі наймані працівники в Україні мають сплачувати спеціальний збір, який використовується для збільшення видатків на оборону. У 2021 році завдяки цьому вдалося зібрати 28,6 мільярда гривень, що теоретично достатньо для збільшення закупівель озброєнь удвічі. Але гроші йдуть у загальний податковий фонд. Представник Мінфіну сказав, що "неможливо" дізнатися, чи вони були витрачені на оборону, охорону здоров'я чи інші потреби.

Міністерство оборони пообіцяло модернізувати свої процедури, поклавши провину за затримки із закупівлями на бюрократію та пообіцявши скоротити кількість засекречених контрактів, щоб знизити рівень корупції. Рада національної безпеки та оборони також повідомила, що наприкінці грудня уряд створить міжвідомчу робочу групу для перевірки постачання зброї та продовольства військовим у період 2017-2021 років.

Проте за останні сім років військові досягли великих успіхів. За словами директора Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Білєскова, у 2014 році Україна могла ввести в бойові дії лише невелику частину номінальної сили у 120 000 військовослужбовців, із законсервованими бойовими танками, виведеними з ладу основними засобами ППО та лише чотирма літаками, придатними для польотів.

Сьогодні ж Україна здатна розгорнути більшу частину своїх 205 000 чинних військовослужбовців разом із працюючим, хоч і часто застарілим, обладнанням.

Успадкована від Радянського Союзу збройова промисловість розробила нові ракети, безпілотні літальні апарати та засоби захисту від артилерії з наведенням радіолокації.

Проблема в тому, що уряд не закупив достатньо навіть власної нової зброї, щоб протистояти Росії.

Та все одно національні інститути, військові та люди тепер набагато краще підготовлені на випадок, якщо президент РФ Володимир Путін вирішить розпочати ескалацію.

Водночас залишається незрозумілим, якими є наміри російського лідера, оскільки він одночасно веде дипломатичні переговори з президентом США Джо Байденом і нарощує військову міць. При цьому він неодноразово заперечував, що зараз планує широкомасштабне вторгнення.

За словами директора дослідницької програми CNA аналітичного центру у Вірджинії Майкла Кофмана, широке розгортання Росії коштує дорого і його складно підтримувати протягом тривалого часу. Водночас список дипломатичних вимог Путіна настільки великий, що на його погодження можуть піти місяці, якщо не роки.

"До цього часу зрозуміло, що росіяни не думають, що вони зазнають величезних втрат", – сказав він.

У будь-якій операції Росія могла б спочатку використати свої технологічні переваги, щоб вивести з ладу українську армію здалеку, знищивши військово-повітряні сили, злітно-посадкові смуги, засоби ППО, склади боєприпасів та системи командування та управління.

Водночас в українських військ може бути мало шансів використати свою хвалену американську протитанкову зброю Javelin та озброєні безпілотники, нещодавно придбані у члена НАТО – Туреччини.

"Українці вміють воювати, але у них немає обладнання, особливо для глибоких операцій. У росіян є "Іскандери" (балістичні) ракети, засоби радіоелектронної боротьби, літаки останнього покоління і таке інше", – сказав Бєлесков.

Під час свого візиту до Вашингтона у листопаді міністр оборони Олексій Резніков сказав, що просив надати Україні високоякісне обладнання, яке знадобиться нашій країні, щоб розпочати усунення дисбалансу. Проте американські системи протиракетної оборони та протиповітряної оборони було б важко швидко транспортувати та інтегрувати для використання в Україні, навіть якби Америка прийняла політичне рішення настільки глибоко зануритися до потенційного конфлікту з Росією.

США заявляють, що з 2014 року вони надали Україні військову допомогу на суму 2,5 мільярда доларів, але вона була призначена для стримування бойовиків на сході України, а не для повномасштабного російського вторгнення. Інші країни НАТО також надали допомогу та навчання.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що вже у 2022 році Україна розраховує отримати від НАТО чітку відповідь щодо перспектив членства в Альянсі. При цьому він зазначив, що для досягнення цієї мети влада робить усе можливе.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у Вашингтоні запевнили, що право України визначати свої перспективи членства у Північноатлантичному альянсі (NATO) відповідає основам європейської безпеки, як і рішення держав-членів НАТО щодо його розширення.

Високопосадовці Державного департаменту США стверджують, що найближчим десятиліттям Україна не зможе набути членства в Північноатлантичному альянсі (НАТО). Висока можливість військової кризи з Росією на сході країни віддаляє цю можливість.

Зі свого боку Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Північноатлантичний Альянс відкрито для України та Грузії з 2008 року. Набуття членства для цих держав можливе за умови дотримання всіх критеріїв, прописаних НАТО.

У Росії переконані, що Україна після вступу до НАТО перетвориться на добре озброєного сусіда, який до того ж негативно ставитиметься до РФ. Ба більше, глава Кремля Володимир Путін побоюється, що, вступивши до Альянсу, наша країна стане "небезпечнішою за НАТО".