Хто такий олігарх і реєстр "обраних": у Раді показали законопроєкт Зеленського

Марина Ліснічук
(Архів) Політика
17,3 т.
Хто такий олігарх і реєстр 'обраних': у Раді показали законопроєкт Зеленського

Президент Володимир Зеленський запропонував створити в Україні реєстр олігархів за рішенням Ради національної безпеки й оборони (РНБО), систематизувати вплив на ЗМІ та подання "декларацій" за контакти із такими особами. Це передбачає законопроєкт про деолігархізацію.

Його як невідкладний гарант напередодні подав у парламент. Текст документа опублікували на сайті Верховної Ради у четвер, 3 червня (щоб подивитися фото, доскрольте новину до кінця).

Відомо, що законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Він вводиться в дію через шість місяців після цього, натомість втратить її через 10 років.

Що передбачає законопроєкт Зеленського

Проєкт закону містить 10 статей. Перша передбачає визначення термінів. Зокрема, "бенефеціар", "засіб масової інформації", "електронний засіб масової інформації". Вводиться новий термін "контролер" – особа, яка володіє можливістю здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність ЗМІ, а також "пов'язана особа" – та, яка прямо чи опосередковано володіє часткою (правом голосу) в суб'єкті господарювання.

Cтаття 2 дає визначення поняття "олігарх". Згідно з документом, такою вважається особа, яка одночасно відповідає щонайменше трьом із таких ознак:

  • бере участь у політичному житті;

  • має значний вплив на ЗМІ (зокрема інтернет-ЗМІ);

  • є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який на день введення в дію цього закону є суб'єктом природних монополій чи займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до ЗУ "Про захист економічної конкуренції" та протягом року поспіль підтримує або посилює це становище;

  • підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2021 року (нині це 2 млрд 270 млн грн чи приблизно $80 млн).

Рішення про визнання особи олігархом ухвалюється Радою національної безпеки і оборони України на підставі подання Кабінету міністрів, члена РНБО, Національного банку України, Служби безпеки або Антимонопольного комітету. Воно набирає чинності з дня офіційного опублікування указу президента про введення його в дію і є обов'язковим до виконання.

Текст законопроєкту

Стаття 3 визначає участь у політичному житті. Так, це може бути особа, яка є президентом України, головою ВРУ, першим заступником та заступником голови парламенту, народним депутатом України, прем'єр-міністром, першим віцепрем'єр-міністром, віцепрем'єр-міністром, міністром, його першим заступником і заступником, керівником іншого центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу КМУ, головою Служби безпеки, генеральним прокурором, головою Національного банку України, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного президентом, його першим заступником та заступником. Або ж особа, котра обіймає посаду в керівних органах політичної партії; особа, яка фінансувала діяльність політпартії, політагітацію чи проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

У статті 4 описується "Значний вплив на ЗМІ". Зокрема, така особа може бути бенефіціаром засобу/засобів масової інформації, контролером чи тим, хто був бенефіціаром або контролером ЗМІ станом на дату набрання чинності цим законом, однак втратила такий статус до дня його введення в дію, внаслідок чого бенефіціаром або контролером такого ЗМІ стала пов'язана особа чи та, яка не володіє бездоганною діловою репутацією у розумінні статті 10 закону.

Текст законопроєкту

Ключовою є стаття 5, яка передбачає, що рішення про визнання особи такою, яка має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархом), ухвалюється Радою національної безпеки і оборони на підставі подання Кабміну, члена РНБО, Нацбанку, СБУ чи Антимонопольного комітету.

Саме ж рішення набирає чинності з дня офіційного опублікування указу президента про введення його в дію і є обов'язковим до виконання.

Статтею 6 передбачено створення Реєстру олігархів на підставі рішення РНБО. Він буде електронною інформаційно-телекомунікаційною системою олігархів та осіб, які подають декларації про контакти.

У статті 7 описуються правові наслідки включення особи до Реєстру олігархів. Так, їм забороняється:

  • здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій;

  • бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації;

  • особи, які включені до Реєстру, будуть зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому ЗУ "Про запобігання корупції".

У статті 8 передбачено подання "декларацій про контакти". Зокрема, у випадку контакту публічного службовця з олігархом перший має подати такий документ. Під "контактом" розуміється зустріч і розмова (навіть онлайн) будь-якого змісту з олігархом.

Олігархи, внесені до Реєстру, та їхні представники перед початком зустрічі (розмови) мають повідомляти публічних службовців про факт включення до Реєстру.

Текст законопроєкту

Декларація не подається, якщо зустріч була на офіційних заходах, хід яких відображується в режимі прямої трансляції на радіо, телебаченні або через Інтернет у режимі, доступному для масового сприймання. А також на судових засіданнях, офіційних заходах (нарадах), ініційованих органами державної влади, інформація про які (із зазначенням повного переліку учасників та предмета обговорення) розміщена на офіційному вебсайті відповідного органу державної влади.

Подання декларації про контакти здійснюється не пізніше наступного дня після контакту з олігархами або їхніми представниками шляхом заповнення на офіційному вебсайті РНБО.

Обов'язок подання такого документа поширюється на всіх, починаючи з президента України, закінчуючи державними службовцями категорії "А", головами місцевих державних адміністрацій, їхніми першими заступниками та заступниками, військовослужбовцями, правоохоронними органами та працівниками інших органів, яким присвоєне вище спеціальне звання.

Порушення обов'язку подання декларації про контакти є підставою для притягнення особи до політичної та (або) дисциплінарної відповідальності.

Стаття 9 передбачає порядок ухвалення рішення про виключення олігарха з Реєстру. Зокрема, воно затверджується у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак, передбачених частиною першою статті 2 закону.

Ознака значного впливу на засоби масової інформації не вважається відсутньою у випадку, якщо статус бенефіціара (контролера) відповідного ЗМІ перейшов від особи, включеної в Реєстр, до пов'язаної з нею особи або тієї, яка не володіє бездоганною діловою репутацію у розумінні статті 10 закону.

Рішення про виключення олігарха з Реєстру може бути також ухвалено РНБО на підставі заяви особи, включеної в Реєстр, та поданих нею документів, відомостей, що підтверджують відсутність у неї ознак, вказаних у частині першій цієї статті.

Стаття 10 передбачає наявність "бездоганної ділової репутації".

Так, ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов'язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є:

  • наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку;

  • застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

  • включення особи до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

  • позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання);

  • неналежне виконання особою обов'язків зі сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення);

  • придбання (намір придбати) ЗМІ за ціною, яка є істотно нижчою від ринкової, або за рахунок коштів, джерело походження яких не є документально підтвердженим;

  • значні та/або систематичні порушення особою вимог законодавства про засоби масової інформації, банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок.

Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) ЗМІ затверджується Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Як повідомляв OBOZREVATEL: