Конституційна криза в Україні: Зеленський і Разумков поставили "слуг" перед складним вибором

Президент України Володимир Зеленський зажадав від депутатів Верховної Ради, зокрема від своєї фракції "Слуга народу", проголосувати за його законопроєкт для розв'язання конституційної кризи.

Він пов'язаний із недавнім рішенням Конституційного Суду про скасування антикорупційних зобов'язань України перед міжнародними партнерами. Президент вважає, що цим КСУ поставив країну на межу катастрофи, і пообіцяв "жорстке перезавантаження всієї системи".

Усе б непогано, тільки є безліч "але". Як українські політики збираються виходити з конституційного глухого кута – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Україна може бути втягнута в "кривавий хаос"

Отже, український політикум, зокрема й нардепи, виявився перед дилемою – як же розв'язати нинішню конституційну кризу так, щоб не розлютити суспільство, європейських партнерів, не втратити дорогоцінний безвізовий режим (отримали завдяки антикорупційним зобов'язаннями. – Ред.), водночас іще дотримуватися закону й не перевищувати повноважень. У кожної фракції своє бачення, відповідно – свої законопроєкти для розв'язання проблеми.

Наприклад, Зеленський закликає парламентаріїв підтримати його законопроєкт №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства". У своєму аудіозверненні до "слуг" він заявив про потребу ухвалення жорсткого рішення. Мовляв, їхнє недавнє рішення щодо антикорупційних зобов'язань України поставило країну на межу катастрофи. "Або країна знову буде втягнута в кривавий хаос, або держава як система прозорих правил і домовленостей знову припинить своє існування", – зазначив він.

А тепер детальніше. Законопроєкт Зеленського, яким він вимагає припинити повноваження всіх 15 суддів КС і визнати його рішення про скасування декларування "нікчемним", написали на Банковій, по суті, за одну ніч. Він уже викликав серйозні суперечки в експертному середовищі хоча б тому, що відповідно до закону КСУ – це колегіальний орган, члени якого призначаються на 9 років, а перелік підстав, за якими їхні повноваження можна припинити, чітко прописано в Конституції.

За жодним із них звільнити всіх суддів неможливо. Але позиція Офісу президента, судячи зі слів представника президента в КСУ Федора Веніславського, в унікальності ситуації, що склалася. Мовляв, своїм рішенням Конституційний Суд фактично викликав антиконституційний переворот. А президентський законопроєкт спрямований на захист більш вагомих цінностей: суверенітету й національної безпеки України.

Але, як би не хотіли на Банковій загасити пожежу, проти Основного Закону не попреш. Згідно з Конституцією, звільняти суддів Конституційного Суду можуть тільки з низки причин: стан здоров'я, грубе або систематичне нехтування своїми обов'язками. Будь-який інший спосіб усунення їх із посади або припинення їхніх повноважень є незаконним, вони в повному складі зможуть відновитися. А призначення нового складу може призвести до ситуації, коли в державі функціонуватимуть два конституційних суди.

"Я відповідально заявляю: законопроєкт №4288 президента Зеленського, який написали за ніч, має ознаки конституційного перевороту в Україні. Ініціатива президентська, скасуймо указом президента рішення КСУ, навіщо втягувати в цю неконституційну процедуру парламент. Колективну відповідальність ніхто нести не повинен", – заявив ще 30 жовтня голова КСУ Олександр Тупицький.

Спікер Разумков запропонував своє розв'язання проблеми

На засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій, яке пройшло вранці 2 листопада, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков запропонував інший законопроєкт для розв'язання проблеми. На його думку, можна законодавчо повернути електронне декларування та кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, а потім за два місяці доопрацювати його. Цей законопроєкт депутати нібито вважають більш реальним із просування, ніж президентський.

OBOZREVATEL звернувся до "слуг" із питанням, як же розв'язати конституційну кризу і чий законопроєкт має шанси бути ухваленим хоча б за основу. Зокрема, заступниця голови депутатської фракції партії Євгенія Кравчук зазначила, що коментувати зможе тільки після засідання фракції ввечері 2 листопада.

В ідеалі "слуги" хотіли б проголосувати за якийсь із своїх законопроєктів до кінця цього тижня. Поки неясно, чи буде в них більшість голосів, якщо врахувати, що практично в кожної фракції своє бачення виходу із конституційної кризи і не одного зареєстрованого законопроєкту щодо цього.

"У фракції є підтримка президентського законопроєкту, подивимося, чи вистачить голосів. Але в комітеті з питань правової політики його поки не розглядали. Думаю, однозначно потрібно повертати те, що Конституційний Суд визнав неконституційним. Це електронне декларування, повноваження НАЗК. Суддів повинно бути виведено з-під загального порядку з розгляду їхніх справ про корупційні порушення. Для цього потрібен час, щоб Кабмін розробив відповідну позицію. У частині статусу суддів – питання щодо кожного потрібно вирішувати індивідуально", – сказала OBOZREVATEL депутатка від" Слуги народу", докторка юридичних наук і професорка Ольга Совгиря.

З чого все почалося

27 жовтня КСУ визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства. На практиці це означало б, що електронне декларування для всіх держчиновників скасовується, а в декларації можна вносити недостовірні дані, оскільки відповідальність за це просто декриміналізувати, а повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, по суті, втрачалися.

Це рішення викликало справжній скандал і в суспільстві, і в політикумі, зокрема європейському. Через погрози скасувати безвізовий режим між Україною та Європейським Союзом через два дні Зеленський скликав засідання РНБО, на якому доступ до реєстру електронних декларацій було відновлено. А вже в ніч на 30 жовтня він запропонував Верховній Раді припинити повноваження всіх 15 суддів КСУ. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли кримінальне провадження про "захоплення державної влади суддями КС".

Для розв'язання кризи 2 листопада було заплановано збори суддів КСУ, але вранці того ж дня стало відомо про його перенесення. Замість цього суд розглядав питання про ринок землі. Того ж дня Тупицький не прийшов на допит у Держбюро розслідувань. Його викликали у справі щодо можливого впливу злочинної організації на роботу господарських судів й ухвалення ними неправосудних рішень в інтересах наближених осіб.