Блог | "Збирачеві земель сусідських" втрачати нічого, а ось його челяді інакше
Можливо, "збирач земель сусідських" хворий настільки невиліковно, що може на прощання, спускаючись у пекло, залучити тут у таку війну, після якої тих, хто залишився, виявиться значно менше. Однак його власні доньки з усім, що у них є, а також гігантська челядь теж з дітьми і грошима (причому дочки і челядь — без хвороб) мають інтереси більш приземлені, тобто пов'язані з можливістю пожити ще на цьому світі; так що стоп-фактори там теж є, і досить серйозні.
Далі текст мовою оригіналу
Другое дело, что и у нас в этой ситуации хотелось бы гораздо больше порядка, а то гниём иногда так ускоренно и самостоятельно, что даже враг не нужен. Но для большего порядка нужно в такое время и единение всех здоровых сил — здоровых как политически, так и просто здоровых, ибо независимость это, между прочим, и отсутствие зависимости.
И тогда всё будет хорошо, особенно — ежели ещё и Бай-дедушка поможет: он всё же, хоть и старенький, но не такой боязливый, как его бывший кенийско-гавайский шеф (это который "Крымська волость? Забирайте!")…
Однако же на дедушку надейся, но сам не плошай, в связи с чем растерянная по мелочам мудрость ещё может всем понадобиться — не меньше, чем сила. И закон об обеспечении раскола как государственного поменяем сами, без чужой помощи, а когда мы едины — мы непобедимы.
