Блог | Закон "Про фортифікацію борошна": Верховна Рада має шанс суттєво скоротити смертність в Україні
Демографічна ситуація в Україні щороку набуває чимдалі більш катастрофічних темпів. Депопуляція населення зростає. Минулого року померли 63 438 людей, що є антирекордом смертності за останні три роки. У топі причин традиційно залишаються серцево-судинні захворювання, які забрали життя 40 359 громадян. Верховна Рада має негайно запровадити світовий досвід попередження інсультів та інфарктів і якнайшвидше розглянути й ухвалити законопроєкт "Про фортифікацію борошна".
Сумна статистика
Не сталося чуда і поточного року. За даними Держстату, у першому півріччі 2021-го в Україні померла 349 041 людина, що на 21,6% більше аналогічного періоду 2020-го. Понад 60% (185 тис. смертей) сталося від інсультів та інфарктів. Разом із тим народжуваність знизилася на 4,7% — до 132,6 тис. немовлят. Таким чином, лише за півроку (!) населення України скоротилося на 216 446 людей.
Науковці свідчать, що серед основних причин серцево-судинних захворювань є погане харчування, що призводить до нестачі в організмі вітамінів, мінеральних речовин та мікроелементів, зокрема, фолієвої кислоти.
Смертельний авітаміноз
Дефіцит вітамінів та мікроелементів, необхідних для нормального обміну речовин в організмі, негативно впливає на здоров’я мільйонів людей. Від нестачі найбільш важливих мікронутрієнтів (заліза, йоду, фолієвої кислоти, вітаміну А тощо) найбільше страждають діти і жінки репродуктивного віку.
Найактуальнішою для України протягом десятків років залишається проблема вроджених вад розвитку дитини, які зазвичай призводять до смерті новонароджених. Частота дефектів нервової трубки (спинномозкової кили та аненцефалії), наслідками яких є або смерть, або довічний параліч, найвища в Україні серед європейських держав. Про це свідчать дані мережі ЄС із моніторингу вроджених вад розвитку EUROCAT.
Для зменшення ризику народження дитини з фізичними вадами жінки дітородного віку мають щодня додатково отримувати 400 мкг фолієвої кислоти. Це саме стосується профілактики серцево-судинних захворювань та онкологічних новоутворень.
Кислотне збагачення
Проблему компенсації дефіциту фолієвої кислоти у світі почали комплексно вирішувати наприкінці минулого століття. У 1998 році рішенням Управління продовольства і медикаментів США (FDA) запроваджено обов’язкову фортифікацію (збагачення) борошна фолієвою кислотою. Наступними країнами, які перейняли досвід Америки та почали збагачувати борошно, стали Канада та Чилі. На сьогодні такий спосіб попередження вроджених вад і серцево-судинних захворювань успішно використовують більш ніж 80 держав світу.
В Україні норми потреби у вітамінах, зокрема і у фолієвій кислоті, встановлені наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1073 (від 03.09.2017 року) "Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії". Документом визначено, що добова потреба дорослого населення становить 400 мкг фолієвої кислоти. Але ж це за умови достатньої кількості природного фолату в харчовому раціоні. Проблема в тому, що фолати нестійкі до теплової обробки, дії ультрафіолетових променів та повітря, приблизно 70% втрачається при приготуванні їжі. Окрім того, значна кількість наших громадян не має змоги харчуватися збалансовано.
"Бездефіцитне" законодавство
Вирішити цю найважливішу проблему потрібно на законодавчому рівні. Саме тому група народних депутатів за ініціативою Ірини Констанкевич розробила та зареєструвала проєкт Закону України № 5657 "Про фортифікацію борошна".
Цей украй важливий документ допоможе суттєво скоротити смертність громадян України шляхом профілактики вищевказаних захворювань. Зокрема, автори пропонують збагачувати борошно вітамінами, мінеральними речовинами та мікроелементами на підприємствах. Таким чином, купуючи хліб, громадяни отримуватимуть необхідні мікроелементи, цілком компенсуючи вітамінний дефіцит.
Наразі законопроєкт знаходиться на розгляді профільних Комітетів парламенту. Дуже сподіваюся, що документ буде всебічно розглянутий у найкоротші терміни, внесений до порядку денного пленарного засідання та ухвалений у цілому вже до кінця поточного року.
