Відео дня
Заборона пакетів: чого українцям чекати від нового законопроєкту
В Україні заборонять пластикові пакети. З 2022 року в магазинах повинні продавати або розкладні пакети, або їх екологічну альтернативу – порушників штрафуватимуть. Таку ідею вже просуває група нардепів зі "Слуги народу".
Чому штрафи навряд чи когось налякають, які пакети зникнуть із маркетів і як це питання вирішували в інших країнах – у матеріалі OBOZREVATEL.
Головне:
З 1 січня 2022 року не можна продавати пластикові пакети (зокрема й оксорозкладні. Наприклад, зелені пакети з АТБ);
Маленькі пакети для упаковки цукру, риби і тд – залишаться;
За використання пластикових пакетів, обман у маркуванні та нав'язування покупцям таких пакетів на касах – штраф до 8500 гривень;
Експерти побоюються, що заборони не послухаються представники малого бізнесу.
Суть проблеми
За рік у країнах членах-ЄС використовують понад 800 тисяч тонн пластикових пакетів, і це при тому, що на одного європейця припадає близько 90 пакетів у рік. Для порівняння – на одного українця припадає близько 500. Це завдає величезної шкоди екології, оскільки пластикові пакети розкладаються більше 100-150 років і весь цей час вони виділяють шкідливі речовини.
Народний депутат від "Слуги народу" Дарина Володіна, яка є одним з авторів проєкту, відзначає ще один аспект, пов'язаний з необхідністю відновлення екології – зростання середньої тривалості життя.
"Близько 40% нашої демографічної картинки залежить саме від екології. За багато років середня тривалість життя українців зовсім не зрушила з місця і досі складає близько 70 років, тоді як європейським країнам вдалося збільшити цей показник на 6-10 років у сторону продовження життя своїх громадян. Чималу роль у цьому зіграла саме екологія, частиною якої є культура поводження з відходами та відповідальне ставлення до споживання", – поділилася з OBOZREVATEL Володіна.
Крім того, для дотримання домовленостей, передбачених Угодою про Асоціацією України з ЄС, необхідно вирішити проблему надмірного споживання пластику. У такому ключі цей закон потрібен. Однак, водночас він порушує інші принципи Європейського Союзу, зокрема – принцип системності законодавства.
Заборона уже через два роки
Законопроєкт передбачає заборону на поширення пластикових пакетів товщиною до 50 мікрометрів і оксорозкладних пакетів (так, тих самих зелених пакетів з АТБ, які там називають "екологічними") з 1 січня 2022 року. Але деякі пакети все-таки залишаться – якщо вони менше 225 мм в ширину, 345 в глибину і 450 в довжину. На практиці їх частіше за все використовують як первинну упаковку для риби, м'яса, а також цукру та інших сипучих продуктів.
Однак, виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов вважає, що і такі пакети можна поступово прибрати з магазинів. А почати можна хоча б із того, щоб продавці почали пакували рибу або м'ясо не в два пакети, а в один.
"Чи є ці пакети необхідністю? Я скажу, що ні [...] В Європі в розділі самообслуговування допустимий, наприклад, хліб. Але у них паперові пакети, а у нас часто надається поліетилен [...] Якщо правильно опрацювати їх використання, то може вийде так, що і ці пакети можуть бути не потрібні", – поділився Несміянов.
"У нас є стандарти певні фірмові: ви коли підійдете купувати рибу або курятину, наприклад, то ви виявите, що вони спочатку беруть пакет, туди поміщають рибу, зав'язують на вузлик і зверху ще один пакет. Ми можемо зменшити кількість використання пакетів на опрацюванні ось таких деталей, пояснити бізнесу, що можна від стандарту з двома пакетами можна перейти до одного, а потім, може, й інші формати можна буде продумати навіть без законів", – розповів OBOZREVATEL експерт.
До слова, оксорозкладні пакети, хоч і позиціонуються деякими маркетами як "екологічні", такими не є. У їх складі крім 99% звичайного поліетилену присутній 1% домішки, яка прискорює його розпад на мікрочастинки. Після ці мікрочастинки потрапляють у ґрунт, воду, а в підсумку і в людський організм.
Розумною альтернативою можуть стати багаторазові еко-сумки, які поступово впроваджують у продаж. Однак, як вважає Несміянов, для їх популяризації торговельним мережам варто було б дати гарантію (хоча б на півроку) і пропонувати на касах замість пакетів. На його думку, навіть такі прості кроки могли б збільшити кількість продажів еко-сумок на 30%.
Штрафи будуть, але вони мінімальні
За що каратимуть:
Поширення пластикових пакетів;
Обман у маркуванні пакетів (простіше кажучи, на оксорозкладному пакеті не можна писати "екологічний" або "біорозкладаний");
Нав'язування покупцеві необхідності пластикового пакета.
За порушення штрафуватимуть у розмірі від 1700 до 3400 гривень, а за повторний проступок доведеться заплатити від 3400 до 8500 гривень – в обох випадках усі пакети в наявності повинні утилізувати власники бізнесу. Контроль же за дотриманням закону буде здійснювати Держспоживслужба.
Дивіться відео на тему:
Однак, експерти вважають, що це недоцільно, адже на ній і так лежить відповідальність за захист прав споживачів у сферах туризму, житлово-комунального господарства та інших – їм банально може не вистачити ресурсів для якісного контролю. Крім того, глава Союзу споживачів України ставиться до їх перевірок із певним скепсисом, адже про свої "рейди" вони повідомляють бізнес задовго до безпосереднього відвідування.
Штрафи теж складно назвати серйозним мотиватором, адже для великих мереж магазинів це маленькі суми, вважає Несміянов. Проте, він думає, що закон запрацює, але сумнівається, що буде дотримуватися всіма місцями продажів – у першу чергу невеликими продуктовими та ринками.
"Великі торгові мережі – вони, як показує практика, більш дисципліновані. Це можуть бути маленькі роздрібні магазини в невеликих містах або селах. Там зазвичай контроль несуттєвий, адже якщо ми туди зайдемо і подивимось, що продається, то можна за голову хапатися. Чи будуть там пакети? Можуть опинитися. Я думаю, що великі магазини підуть виконувати цей закон, а ось щодо маленьких і базарів є питання", – вважає Несміянов.
Слова Несміянова про великі торгівельні мережі підтвердила і Дарина Володіна – вона розповіла, що цього тижня відбулася зустріч із представниками бізнесу, зокрема і великого, і ті підтримали ініціативу парламентаріїв.
Як із цим борються в світі
У країнах Європи обмеження впроваджують по-різному. Наприклад, у Данії та Ірландії питання вирішили, "вдаривши по гаманцю" – перші ввели податок на безкоштовну роздачу пластикових пакетів, а другі просто підняли на них ціну. Як підсумок – скорочення використання пакетів більш ніж на 90%. У Німеччині продавці і розповсюджувачі відповідають за переробку пластикових пакетів, а в Англії велася робота зі свідомістю населення.
Зі світових практик можна виділити одну з найсуворіших – у Танзанії за продаж, виробництво або імпорт пакетів можна отримати штраф у 2000 доларів або навіть сісти на рік до в'язниці.
Наразі законопроєкт ухвалений у першому читанні 365 голосами "за". Зараз він відправлений на доопрацювання і буде винесений на голосування в другому читанні, а вже наступного тижня запропоновані правки будуть обговорюватися на профільному Комітеті.