Як захистити свій бізнес від рейдерів: експерти дали прості поради

У новому випуску програми "Євроінтегратори" з Тетяною Поповою на ObozTV Ярослав Грегірчак – заступник бізнес-омбудсмена і Віталій Касько – колишній перший заступник Генерального прокурора дали поради, як захистити свій бізнес від рейдерів.

-ПОПОВА: Які взагалі функції Ради бізнес-омбудсмена? Чим ви займаєтесь?

- ГРЕГІРЧАК: Дві основні функції. Перша – це розслідувати прояви недобросовісної поведінки, які ми бачимо в матеріалах тих скарг, які до нас подають суб’єкти господарської діяльності. Це основне – робота з індивідуальними скаргами. І друга – це аналізувати загалом наше бізнес середовище в країні, і по тим питанням чи аспектам, які його негативно характеризують, писати системні звіти і давати системні рекомендації, які покликані, в тому разі, якщо вони імплементовані, зрештою зменшувати кількість індивідуальних скарг.

- ПОПОВА: Ми спеціально зайшли на ваш сайт, подивилися, яким чином можна подавати скаргу. Розкажіть, хто може бути кваліфікований, хто не може бути кваліфікований для подання скарг?

- ГРЕГІРЧАК: Це називається "критерії прийнятності скарги" або, якщо точніше, критерії, якщо вистрілюють, то вони унеможливлюють нашу роботу по скарзі. Власне, правило, прописане таким чином, що ми в Раді бізнес-омбудсмена повинні брати в роботу всі скарги суб’єктів підприємницької діяльності, окрім якщо скарги стосуються обставин, які носять приватно правовий характер.

- ПОПОВА: Тобто, умовно кажучи, бізнесмен може одночасно скаржитися і в Колегію, і через вас на ті ж самі дії реєстратора. А на дії прокурорів?

- ГРЕГІРЧАК: Дія, бездіяльність, рішення будь-якого органу, наділеного владними повноваженнями в Україні, включно з правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, також з компаніями, з юридичними особами, які контролюються державою або органами місцевого самоврядування. На всі ці суб’єкти можна скаржитись до нас. 60% скарг по результатам попереднього кварталу – на податківців, 13% на правоохоронців, трохи менше, близько 12% – на органи місцевого самоврядування. Така у нас стандартна розбивка.

- ПОПОВА: Віталію, скажи, у вас як відбувається розгляд скарг на дії ваших співробітників, наприклад?

- КАСЬКО: Є декілька способів оскарження. В принципі, правильний і процесуальний спосіб оскарження в процесі розслідування кримінального провадження до слідчого судді. У кримінальному процесі у 2012 році було створено спеціальний інститут – слідчий суддя. І саме завдання цього слідчого судді за дотриманням прав учасників процесу під час досудового розслідування проводити розслідування. Прокурор здійснює процесуальне керівництво, він є стороною обвинувачення.

А слідчий суддя є ніби незалежним арбітром, який має вирішувати цього роду конфлікти між стороною обвинувачення, захистом і тими суб’єктами, які розслідуються. Це було призначення слідчого судді. Крім того, є й інші способи. Самі громадяни можуть скаржитись до прокурора, в деяких випадках певне процесуальне питання може розв’язати і прокурор. Можуть звертатись і до різноманітних інституцій, які займаються захистом бізнесу, якщо ми говоримо зараз про скарги бізнесу.

Це можуть бути різноманітні бізнес-асоціації. Наприклад, коли йдеться про іноземних інвесторів, до нас звертається Європейська Бізнес Асоціація або Американська торгівельна палата.

- ГРЕГІРЧАК: Що значить скарга? Скарга – це, власне, те, з чим до нас звернувся суб’єкт підприємницької діяльності. Якщо ми скаргу беремо в роботу, тобто вона є прийнятною, то скарга вважається такою, що стала справою, і ми по ній проводимо наше розслідування.

- ПОПОВА: Найбільша кількість по Нацполіції, наскільки я розумію?

- ГРЕГІРЧАК: В абсолютних числах так. 380 скарг. Загалом, станом на зараз, як ми розмовляємо, до нас надійшло 6 808 скарг.

- ПОПОВА: Ви даєте рекомендації органам державної влади?

- ГРЕГІРЧАК: Так. За цей час, можливо, не настільки точно цифру Вам назву, але ми приблизно 2650 індивідуальних рекомендацій видали. І мушу Вам сказати, що відсоток виконання, якщо брати загалом по всім державним органам, є доволі безпрецедентним як для органу, який не наділений владними повноваженнями – близько 90%.

- ПОПОВА: Віталій, у вас другий за кількістю скарг орган. З чим ви пов’язуєте таку кількість, і що ви з цим робите?

- КАСЬКО: Почнемо з кількості скарг на дії поліції. Тому що у глядачів може скластись враження, що найбільше скаржаться на поліцію. Чому? Є просте пояснення. Поліція України розслідує більшість кримінальних проваджень. Переважно розслідування кримінальних правопорушень – компетенція поліції. Тому і, природньо, більше скарг на поліцейське слідство. Що стосується скарг на прокуратуру? Це теж природньо, тому що яке би кримінальне провадження ви не взяли, чи поліція його розслідує, чи фіскальна служба, чи СБУ, процесуальним керівником в кожному такому провадженні буде прокурор.

Тому, відповідно, і не дивно, що є багато таких скарг. Багато з цих скарг стосуються компетенції суду. Що стосується взагалі ролі прокурора у захисті бізнес інтересів, в розгляді такого роду скарг, то є провадження, в яких можуть бути скарги до прокурора (тому що не завжди скарга на прокурора, це може бути скарга до прокурора щодо дій слідчих органів). Як правило ці провадження діляться на три типи.

Перший тип – коли йдеться про бізнес. Розслідується кримінальне провадження щодо якоїсь компанії щодо її працівників та керівництва. Коли є ознаки злочину, і органи слідства і прокуратура здійснюють кримінальне переслідування. Звичайно, в такому випадку сторона захисту може скаржитися на те, що таке розслідування проводиться занадто інтенсивно, або заходи процесуального примусу застосовуються занадто серйозні.

- ПОПОВА: Або до не пов’язаних осіб.

- КАСЬКО: Або до пов’язаних осіб, які сторона захисту вважає непов’язаними. Різні є ситуації. Це один тип проваджень. Другий тип проваджень – де бізнес виступає як потерпілий. Наприклад, якісь посадові особи компанії заволоділи майном власника компанії. Наприклад, вчинено шахрайство по відношенню до бізнесу, де вони виступають як потерпілі, і теж, відповідно, скаржаться на тих, хто вчинив цей злочин, до прокурора, вимагаючи проводити слідство більш інтенсивно, застосовувати заходи процесуального примусу інтенсивніше і так далі.

Такі дві сторони і два різні типи провадження. І є ще третій тип проваджень. Він найскладніший і такий tricky – це провадження, які намагаються використати сторони бізнес-конфліктів. Коли в Україні відбувається бізнес-конфлікт, роками, на жаль, було прийнято спробувати використати правоохоронні органи для того, щоб виграти цей бізнес-конфлікт.

Дуже важливо в цій ситуації вчасно виявити такі намагання і максимально абстрагуватись від обох сторін провадження. Тому що, якщо це цивільно-правові відносини, якщо це господарські спори, то правоохоронним органам немає там що робити, на моє глибоке переконання. В такому випадку, якщо до мене потрапляє такий спір, то я завжди займаю таку позицію, що ми не займаємо нічиєї сторони, якщо це цивільно-правові відносини чи господарсько-правові відносини.

Є приклади, коли прокурори не проходили атестацію через такі сумнівні дії під час процесуального керівництва. Таку атестацію зараз пройшли лише працівники офісу Генерального прокурора, але в нас ще є регіональні і місцеві прокуратури, де працює більшість прокурорів, більше кримінальних проваджень.

- ПОПОВА: В той же час ми маємо сказати, що можна в ДБР в такому випадку також скаржитися на дії прокурора?

- КАСЬКО: Можна скаржитись на дії прокурора тому органу, який вповноважений здійснювати розслідування. Якщо йдеться про корупційне правопорушення, можна і НАБУ скаржитись на дії прокурора певного рівня. В ДБР теж можна скаржитись, якщо перевищуються повноваження. Більше того, та сама прокуратура здійснює процесуальне керівництво за ДБР.

І, по великому рахунку, у нас є уже декілька прикладів того, як за незаконні затримання, наприклад, ми притягуємо до відповідальності як слідчих, які незаконно затримали особу, так і прокурорів. У нас був випадок, коли прокурор дав письмову вказівку затримати особу всупереч КПК, і обидва зараз повідомленні про підозру. Ми плануємо направляти це провадження до суду.

Тобто прокуратура на нинішньому етапі в процесі реформування робить все, щоби звести до мінімуму скарги бізнесу, і щоби як вітчизняний бізнес, так і іноземні інвестори переконалися, що українська правоохоронна система працює на захист бізнесу і не займає нічиєї сторони під час різноманітних бізнес-конфліктів.

- ПОПОВА: Ми подивилися ще, яким чином відбуваються скарги на дії реєстраторів, про які також останнім часом досить активно почали говорити. В принципі це в iGov можна заповнювати і робити там свої заяви. Працює ця електронна система? Тому що я чула, що інколи заповнюються скарги, а коли приносять її роздруковану – виявляється, що чомусь електронної версії немає.

- ГРЕГІРЧАК: Я припускаю, що працює. Єдине, про що можу стверджувати однозначно – про те, що можливість подати скаргу в електронному вигляді до Ради бізнес-омбудсмена працює точно.

- ПОПОВА: Ваші скарги трохи інші, але Ви сказали, що ви також можете приймати участь в цих скаргах на дії реєстраторів.

- ГРЕГІРЧАК: Абсолютно.

- ПОПОВА: І Ви казали, що ви не приймаєте скарги на дії суддів. Правильно я розумію?

- ГРЕГІРЧАК: Так.

- ПОПОВА: Просто я неодноразово стикалася з ситуацією (це по нападам на журналістів, наприклад), коли Нацполіція каже: "О, це прокурор щось неправильно оформив. Потім це потрапило в суд, і там був суддя, а ви знаєте, які в нас суди…" І, відповідно, там або справи не розглядаються, або відмови йдуть, або взагалі якісь дуже смішні санкції накладаються. Навіть людина, яка побила журналіста. І таке якесь замкнуте коло відбувається в цьому доступі до правосуддя, скажімо так, і справедливості.

- КАСЬКО: Ми зараз намагаємось змінювати цей підхід, наскільки це залежить від Офісу Генерального прокурора. По-перше, ми намагаємось розслідувати ці кримінальні провадження швидко. По-друге, звичайно, слідкувати за тим, щоб були дотримані всі формальності, які часто використовують для того, щоб потім ламати.

А по-третє, ми все-таки намагаємось переконувати суд процесуально в ході судових засідань в тому, що певні справи мають бути пріоритезовані. Тому що є запит суспільства на подолання безкарності. От сьогодні ми повідомили про підозру Офіс Генерального прокурора черговому нотаріусу, який через оформлення через реєстраторів, через номіналів заволоділи дуже дорогим приміщенням в Києві.

- ПОПОВА: Справа в тому, що навіть якщо цей реєстратор переоформив і через тиждень припинив своє існування взагалі, бізнес все одно опинився в ситуації, коли те, що йому належало, вже переписалося на іншу людину чи на іншу компанію.

- КАСЬКО: Тому крім кримінальної репресії, крім притягнення до відповідальності осіб, які це вчинили, мені здається, що потрібно вирішувати це питання, і по суті в регулятивній сфері, для того щоб унеможливити такого роду зловживання. На жаль, вони розквітли.

- ГРЕГІРЧАК: Якщо дозволите. Рейдерство – дійсно, одне з тих негативних жахливих явищ, яке, з точки зору свого реагування на нього, вимагає такого комплексного підходу. І там дійсно, окрім законодавчої зміни самої інформації, яка зберігається в державних реєстрах, все ж таки дуже велику роль відіграє ефективність правоохоронної системи – відчуття невідворотності покарання.

І ефективність в частині розслідування саме рейдерських складів злочину. У нас в тому сенсі є одна із системних наших рекомендацій, з якою ми ще звернемося до керівництва Офісу Генерального прокурора. Вона покликана забезпечити те, щоб правоохоронці частіше використовували спеціалізовані склади злочину для розслідування подібних рейдерських сценаріїв. Бо виходить так (це принаймні те, що ми бачили, те, що ми писали в нашому звіті), що може бути простіше розслідувати обставини по таким складам злочину як: підробка документів, шахрайство, a спеціалізовані склади, які покликані притягнути до відповідальності не тільки виконавців, але і замовників…

І Офісу Генерального прокурора потрібно взяти на себе певну ініціативу, для того щоб відчуття того, шо те, що ти зробив, рано чи пізно буде дуже серйозно покарано, з точки зору середньострокової перспективи. Який би не був болісний етап вичищення цього всього зараз, воно принесе позитивні результати. Я впевнений в цьому.

- КАСЬКО: Насправді Генеральний прокурор створив такий підрозділ, який займається особливо серйозними кримінальними правопорушеннями, у статті якого є підрозділ, який спеціалізується виключно на протидії рейдерству. Ми ведемо зараз декілька таких показових кримінальних проваджень, в тому числі і тих, коли рейдери заволодівали бізнесами іноземних інвесторів, які були змушені покинути український ринок (це було за попередньої влади) через дії рейдерів.

Але доволі часто в таких провадженнях ми, розслідуючи, доходимо до певної стадії, коли з'ясовується причетність до рейдерської схеми посадових осіб, які відносяться до підслідності Національного антикорупційного бюро, тому що такі їхні дії вже мають розслідуватись НАБУ.

Ми збираємо докази, це потребує багато часу, багато зусиль, збираємо до цього етапу і передаємо кримінальне провадження до Національного антикорупційного бюро, тому що подальше збирання доказів в такому випадку буде порушувати КПК. Це не наша підслідність, це підслідність Національного антикорупційного бюро, спеціалізованої антикорупційної прокуратури, вона там здійснює процесуальне керівництво.

Тому ми, дійшовши до такої стадії, передаємо їх туди. Я думаю, що найближчим часом НАБУ, якому ми передали вже декілька таких проваджень, направить їх до суду. І в тому числі де буде дана оцінка цим посадовцями, які брали в цьому участь.

- ПОПОВА: Справа в тому. Що є посадовці, яких, умовно кажучи, рейдерське ОПГ може просто підкупувати. Це може бути якийсь прокурор, це може бути "чорний реєстратор". Але тут питання: де сформувався цей склад злочину, хто прийняв рішення?

- КАСЬКО: У тих випадках, про які я говорю, з’ясовується, що кінцевим бенефіцаром цієї рейдерської схеми, тобто тим, хто в кінцевому рахунку отримав benefits – переваги, хто отримав контроль над відповідним бізнесом, виявляється або сам високопосадовець, або пов'язані з ним особи.

Відповідно, іншого варіанту немає, окрім як передати це провадження для розслідування, де воно може бути. Тому що ми не можемо порушувати підслідність, порушувати процесуальні норми. І ми робимо це. Ми збираємо докази, робимо це і передаємо в НАБУ.

- ПОПОВА: Прокуратура ж вирішує, не Нацполіція вирішує, що це буде розслідуватися як дія рейдерського ОПГ? Це ви вирішуєте?

- ГРЕГІРЧАК: Очевидно, що це елемент процесуального керівництва.

- КАСЬКО: Кінцеве рішення приймається процесуальним керівником, тому що він керує всім кримінальним розслідуванням.

- ПОПОВА: Я скажу чесно, що коли я починала активне спілкування з послами різних країн, мені частіше, ніж зараз, говорили: "В нас рейдернули агробізнес", наприклад. Посли великих європейських країн про це відверто досить говорили. Зараз вони говорять про це не так часто, як це було ще три роки тому чи два роки тому. З чим ви можете пов'язати, по-перше? А по-друге, що заважає більше все-таки впевнитися в нашій системі правосуддя для західних інвесторів?

- ГРЕГІРЧАК: Ви, власне, напевно, самі назвали це ключове слово, яке складає відповідь на це питання. Це верховенство права. Ключовим елементом верховенства права – це є якість діяльності судової гілки влади. Тому це, очевидно, один із основних компонентів, тому що, якщо верховенство права стверджується через ефективно функціонуючу судову гілку влади, всі ті, хто підносить патрони туди, на рівень цього майданчику, який приймає остаточне рішення, зрештою підтягуються і працюють ефективніше.

Останній Закон, який вже цим складом Верховної Ради було прийнято восени, повернув нас більш-менш назад до того стану справ, коли реєстраційні дії можна чинити по відношенню до нерухомості у нотаріуса тільки в межах свого територіального округу. Але була запроваджена комісія по вирішенню спорів у сфері державних реєстрацій, яка сама по собі (ми завжди в межах Ради бізнес-омбудсмена підтримували факт її існування як такого майданчику досудового врегулювання спорів) з точки зору своєї ефективності, постійно критикувалася.

- КАСЬКО: Чому, на мою думку, було багато випадків рейдерства, було багато скарг іноземних послів на це – тому що у людей, які професійно займалися рейдерством, було очевидне відчуття безкарності. Змінилася влада, змінилися підходи. Я не можу сказати, що це відчуття безкарності їх покинуло, але вони знаходяться в очікуванні.

Вони хочуть подивитися, чим закінчаться ці зусилля правоохоронної судової системи щодо боротьби з рейдерством. Задача судової правоохоронної системи – продемонструвати, що епоха безкарності закінчилась, що насправді за такі дії будуть реальні покарання. Покарання у вигляді реального позбавлення волі. Друге – активи, добуті таким шляхом, будуть повернуті назад.

І третє – це вдарить по кишені того, хто займається такого роду діяльністю. Це дуже важливо, тому що у нас правоохоронна система завжди була, в першу чергу, спрямована на докази обвинуватості особи і на те, щоб забезпечити засудження. Але практично ми працювали над тим, щоб шукати злочинні активи таких осіб і позбавляти їх злочинних активів. І склалася така категорія людей, яка була готова й відсидіти декілька років у в’язниці, але, повернувшись, насолоджуватись плодами своєї злочинної діяльності.

Тобто саме по собі засудження не відігравало достатнього стримуючого ефекту для таких осіб. Дуже важливо зараз, щоб правоохоронна система діяла, як діє в усіх західних країнах. Принцип діяльності в західних країнах – що злочинець не повинен насолоджуватись плодами своєї злочинної діяльності.

- ПОПОВА: Віталію, я дуже хотіла би в це вірити, але ти можеш назвати приклади? Приклади, що ви зробили за останні півроку?

- КАСЬКО: Можу. Сьогодні ми домоглися конфіскації 8 млн доларів у члена організованої злочинної групи, який займався відмиванням доходів від злочинної діяльності. Сьогодні є такий вирок, постановлений судом. Це результат нашої роботи. У інших членів групи були на протязі останніх чотирьох місяців конфісковані різні суми коштів в менших масштабах, але це конкретно – результат заробленого в результаті певної злочинної діяльності, арештованого і сьогодні конфіскованого.

Один із прикладів. По всіх інших провадженнях ми налаштовуємо прокурорів на те, щоб вони шукали активи, арештовували, і ми в суді будемо домагатися їхньої конфіскації. Чому це сталося швидше? Тому що в даному випадку нами була укладена угода про зневинуватість. Тобто особа визнала винуватість, погодилась на цю конфіскацію. Це теж результат щоденної роботи прокурорів. От таких результатів мені б хотілося, щоб вони добивалися в різних категоріях, в тому числі і щодо рейдерства.

- ГРЕГІРЧАК: Ми намагалися як орган досудового регулювання відпрацьовувати ці обставини таким чином, щоб поверталося так як слід. Але в нас є багато сценаріїв успішно закритих для бізнесу, коли ти не можеш порахувати це грошима. Коли все ж таки закрито кримінальне провадження, коли дотримано розумні строки.

Коли правоохоронна система виконала ухвалу слідчого судді і повернула майно, таке деколи трапляється теж. Коли в інших випадках – відмінена реєстраційна дія, надана ліцензія, відмінені санкції тощо. Ти не можеш це поміряти грошима, але так чи інакше це носить беззаперечний позитивний результат для бізнесу.

- ПОПОВА: А як взагалі ви збираєтеся підвищувати рівень довіри до прокуратури?

- КАСЬКО: Я думаю, що рівень довіри до прокуратури підвищуються, як мінімум, двома речами. По-перше – очищенням прокуратури, і ми це наполегливо робимо, починаючи з Офісу Генерального прокурора. Я вже говорив про те, що люди пройшли перевірки не лише на знання законодавства, але і перевірки доброчесності.

І практично половина прокурорів колишньої Генеральної прокуратури не потрапила в Офіс Генерального прокурора. Це дуже великий показник насправді. Такого ніхто не робив ні в Україні, ні в найближчих країнах. Але це лише частина прокурорської системи. Дві інші частини – середня ланка і нижча ланка набагато чисельніші. Вони набагато більш наближені до людей, тому що саме їхні дії бачить людина в своєму місті, селищі. Тому, не пройшовши цієї стадії, говорити про повне очищення дуже важко. І ми намагаємося повернути цю довіру своїми справами. Тим, що ми демонструємо, що прокуратура ефективна попри реформу, тому що, насправді, такого роду реформи коли проводяться, завжди є недоброзичливці, які кажуть про те, що "От, дивіться, професіоналів позвільняли. Не працює прокуратура".

При цьому ми проводимо свою роботу набагато якісніше, ніж її виконувала прокуратура до реформи. Іноземні інвестори нам вдячні. Бачите, менше вже скарг від послів. Намагаємось розбиратися з іншими кримінальними провадженнями, ловимо недобросовісних працівників правоохоронних органів, над якими здійснюємо процесуальне керівництво. Все більше і більше справ про затримання на хабарі працівників поліції, СБУ, інших правоохоронних органів, які, на жаль, поки що не розпочали повномасштабних реформ.

- ГРЕГІРЧАК: Я хотів би додати, що ми дуже позитивно завжди ставимося до тих випадків, коли той чи інший державний орган (і ми розраховуємо в даному випадку на відповідне ставлення і з боку Офісу Генерального прокурора) ставиться до Ради бізнес-омбудсмена як до партнера.

- ПОПОВА: А з ким у вас ще є меморандуми про співпрацю?

- ГРЕГІРЧАК: Практично з усіма правоохоронцями, з національною поліцією, в нас є з СБУ, є з Національним антикорупційним бюро, перепідписані меморандуми зараз співпрацю з новоствореними після відповідної реформи Фіскальних органів Державної податкової служби і Державної митної служби, з деякими міністерствами – з Міністерством юстиції, з Міністерством колишнім екології і, відповідно, його правонаступником теж. Є в нас дебютний меморандум про співпрацю із КМДА.

Але ми на всі ці меморандуми, щоб ви розуміли, з точки зору нашого підходу, дивимося не як на документ, сенс якого включається після того, як висохли чорнила тих, хто його підписав, ми дивимся на меморандум все ж таки як на документ, який має якось посилити нашу інституційну спроможність, нашу значимість, нашу практичну ефективність.

- ПОПОВА: Я можу тільки побажати вам успіху – і вашій організації, і вашій організації. Дякую всім, хто дивився нас. Побачимося за тиждень.