Як результати виборів у США вплинуть на позиції України на світовій арені

141,6 т.
Як результати виборів у США вплинуть на позиції України на світовій арені

Весь світ продовжує стежити за офіційним підбиттям результатів президентських виборів у США. Рішучість Дональда Трампа зіграти на темі масових фальсифікацій і вкрадених результатів мало кого здивувала, адже це цілком відповідає лінії його поведінки останніх років.

Юридичні позови зможуть затягнути процес транзиту влади до Джо Байдена, однак лише екстраординарні події здатні будуть згорнути хід подій.

Перемогу Джо Байдена вже встигли привітати лідери багатьох країн, в тому числі українські. Володимир Зеленський в привітанні навіть висловив упевненість, що дружба України і США стала тільки міцніше.

Однак хвиля поздоровлень і сподівань від результатів виборів скоро спаде. Українске суспільство повернеться до буднів, де агресія РФ на Донбасі, яка не тільки не завершилася, а приймає нові гібридні форми, де інституційна модель держави продовжує відчувати все нові струси, а державні фінанси потребують балансуванню і зовнішніх запозиченнь. І це все на тлі нової хвилі поширення COVID -19.

Відео дня

Схід Захід

У програмній заяві Джо Байдена від 14 жовтня 2020 року під назвою "Бачення Джо Байдена щодо відносин Америки з Україною" зазначається, що "Байден буде прагнути завершити конфлікт в Україні та спільно з європейськими союзниками буде підтримувати Україну в її прагненнях до суверенного, демократичного і процвітаючого майбутнього ".

Реалізація цієї заяви укладається в два напрямки – захист від російської агресії і консолідація суспільства навколо боротьби з корупцією в досягненні верховенства права.

Ці напрямки беруть свій початок в 2014-2015 рр., Коли Україні вдалося сформувати широкий міжнародний консенсус щодо оцінки агресії РФ і підтримки її внутрішніх перетворень. Було б наївно стверджувати, що в 2020-2021 рр. продовження роботи за цими напрямками може дати якісно інший результат. Занадто багато сталося змін в ландшафті – як світовому, так і внутрішньоукраїнському.

Перш за все, від 2014 року нас відділяє "електоральна революція" в Україні 2019 року, а також перегляд Москвою інструментів впливу на ситуацію - від прямолінійно-військових в сторону політичних і інформаційних.

Москва суттєво посилила присутність своїх сателітів і "друзів" в українському політикумі, що підтвердили, в тому числі, результати місцевих виборів. І якщо донбаський напрямок багато в чому стагнує в марних спробах сторін домогтися хоч скільки-небудь стабільного припинення вогню і визначення черговості виконання Мінських домовленостей, то події в українській політиці в аспекті сфери російських інтересів розвиваються куди більш динамічно і результативно.

Ні для кого ні секрет, що через низку дипломатичних скандалів 2019 року в Україні фактично був припинений ефективний діалогу з США, про що свідчить відсутність в Києві посла США з травня 2019 року. Слідом за цими подіями пішли більш недружні кроки у вигляді чотирьох "прес-конференцій" нардепа Андрія Деркача і скандального експрокурора Костянтина Кулика .. Без перебільшення, їх дії можна трактувати як інформаційну спецоперацію, спрямовану на втручання у виборчий процес в США.

Потенціал ініціативи проросійських сил в політичному житті України після провокування конституційної кризи відразу після місцевих виборів також неможливо ігнорувати. І варто зауважити, що криза була спровокована саме атакою на основу основ американських поглядів на підтримку України – антикорупційну вертикаль. Час атаки також було вибрано ідеально – вибори в США, коли незалежно від результату можна було б гарантувати тимчасове відволікання від справ українських кілька місяці. Нинішня ситуація прогнозовано затягнутого транзиту може ще більше затримати "вікно можливостей".

Високі ставки

Зважаючи на вищенаведене можна припускати, що реалізація окреслених новообраним президентом США базових напрямків американської політики в Україні на практиці буде зводитися, в першу чергу, до системної протидії російській експансії в Україні по всіх фронтах.

Окремі елементи інструментів вже можна спрогнозувати. Зокрема, на думку експерта аналітичного центру Kyivstratpro Тараса Семенюка, можна очікувати, що в кулуарах так звані "плівки Деркача" негативно вплинуть на ставлення нового американського істеблішменту з окремими політиками в Україні.

Перш за все, до них можна віднести фігури рівня Андрія Деркача, Костянтина Кулика, Андрія Теліженко та всіх тих, хто стояв в Україні за організацією репутаційних атак на Джо Байдена. Нерідко їх ще об'єднують відкриті і регулярні атаки на антикорупційну вертикаль і дії, що потрапляють в сферу інтересів РФ в Україні.

За словами політичного експерта Володимира Цибулька, американська сторона навряд чи буде застосовувати нові санкції або посилювати наявне, але поставить українську сторону перед зобов'язанням об'єктивного розслідування.

"Думаю, що вже скоро американські партнери делікатно натякнуть, що треба розібратися з фальсифікаторами. І тут вже буде питання до пані генпрокурора", - заявив експерт в коментарі.

У цьому місці резонно буде згадати про долю окремих осіб з вищих фінансово-економічних кіл після взяття новою командою в США всієї повноти влади. Багато в Україні передрікають їм загострення проблем з законом в США. Однак, рішення по будь-яких репресивно-штрафних діях може носити і чисто політичний характер.

Політолог Володимир Цибулько також прогнозує посилення слідчих дій з боку американської Феміди щодо таких фігурантів, і це може відбутися вже протягом першого року президентства Байдена.

"Американці будуть намагатися якомога швидше привести Україну в осудний стан, тому що останні півтора року були важкими як для економіки країни, так і для її громадян", - додає він.

НАБУ у великій політиці

Другий вектор політики США в Україні сконцентрований навколо ставки на антикорупційні органи. З одою боку, перегляд або відмова від безумовного імунітету НАБУ з боку США руйнує всі зусилля останніх 4-х років. З іншого - через чотири роки роботи НАБУ неможливо ігнорувати той факт, що директор НАБУ Артем Ситник потрапив у реєстр корупціонерів, а згідно з опитуванням Центру Разумкова від 10 листопада 2020 р недовіру до НАБУ як інституції досягло неймовірних 72.5%.

І якщо відсутність результатів саме правоохоронної, а не піар-активності НАБУ все ще можна виправдовувати недавнім запуском ВАКС і сильною протидією з боку старих корупціонерів, то пояснень, чому НАБУ не змогло просунутися в справі окремих фінансових розслідувань та відреагувати на численні повідомлення про корупцію "Центренерго" і "Укрнафті ", немає.

Замість цього НАБУ вдруге стає учасником втручання у виборчий процес в США. І якщо в 2016 році воно було на користь кандидата від Демократичної партії, то лише дуже мало хто звернув увагу, що в 2020 році НАБУ разом з іншими українськими правоохоронцями форсувало справа "Burisma Group"

Йдеться про історію з нібито рекордним хабарем у $ 6 млн., який нібито в інтересах власника "Burisma Group" Миколи Злочевського передавав податківець Микола Ілляшенко агенту НАБУ. Про безглуздості цієї історії в червні 2020 року зазначалося чимало, насамперед звертає на себе увагу готовність досвідченого українського податківця передавати рекордний хабар через "агента", який до цього мінімум 2 рази притягувався НАБУ саме для цілей провокування хабарів.

В результаті НАБУ оголосило підозру самому Злочевському, що відкривало юридичні можливості розвитку "корупційності Бурісми". І вже зовсім парадоксальним є той факт, що саме про це в міжнародних масштабах усього світу повідав і вищезгадані Андрій Деркач і екс-прокурор Костянтин Кулик.

Ще більш неймовірним є факт, що епізод, який нібито хотів закрити Злочевський, стосувався діяльності "Реал-банку" Сергія Курченка, а розробляв його знову ж Костянтин Кулик на посаді в ГПУ. Епізод цей входив у знамениту "400-у справу", в рамках якої прокурор Кулик розслідував діяльність і оголошував підозри Валерії Гонтаревій, Олексію Філатову, Костянтину Стеценку та іншим напередодні першого туру президентських виборів 2019 року.

Після звільнення Кулика з ГПУ окремі епізоди справи виявилися в НАБУ без належного перегляду на предмет відповідності вимогам закону.

Сам же Кулик не зміг продовжити працювати з цими політично чутливими кримінальними виробництвами, оскільки не був відновлений в правоохоронних органах України, навіть незважаючи на активні зусилля окремих осіб в цьому напрямку. Про тернистий судовий шлях до відновлення на посаді в ГПУ раніше також писало РБК-Україна. При цьому 2 квітня 2020 року ВАКС за підтримки прокурора САП і повній бездіяльності НАБУ закрив справу про незаконне збагачення прокурора.

Як би там не було, однак ті, хто на практиці реалізують американську політику в Україні, ймовірно, зіткнутися з глибиною проникнення російських і окремих олігархічних інтересів в Україні. Причому глибина цього проникнення в деякі інститути може виявитися неприємно шокуючою.

У той же час, на думку фахівця-американіста Сергія Галаки, українським питанням у Байдена зможуть зайнятися, імовірно, починаючи з літа або осені, оскільки до весни буде формуватися адміністрація, а потім буде потрібно невеликий проміжок, щоб спрацюватися з нею.

"В першу чергу, перед Байденом стоїть завдання пройти етап гострих пост-електоральних протиріч в суспільстві, протистояти пандемії коронавируса і нормалізувати відносини з союзниками", - резюмує Галака.