Відео дня
Вступ до НАТО, нова СБУ та бій контрабанді: що готують українцям
В українській політиці щорічне літнє затишшя. Народні депутати закінчили роботу з виборцями і офіційно роз'їхалися на канікули.
Згідно з календарним планом цього року, перший пленарний тиждень нардепів стартує лише 4 вересня. До цього часу більшість політичних штабів підготує питання, які будуть обговорюватися на наступній 9-й сесії. Очевидно, що більшість із запланованих тем підготують грунт конкретним кандидатам до майбутніх президентських виборів.
Що це за теми і чи варто українцям розраховувати на реальні зміни - з'ясовував OBOZREVATEL.
У першій частині матеріалу ми розповіли, які шанси у Верховної Ради оновити ЦВК, прийняти новий Виборчий кодекс і вирішити питання з авто на єврономерах.
СБУ, розвідка і оборона
Щодо підсумків роботи Верховної Ради за першу половину року спікер Андрій Парубій окремо наголосив на блоці військових питань. Коментуючи ситуацію з прийняттям закону про національну безпеку, глава парламенту зазначив, що закон, по суті, є рамковим.
Всі його позиції лише описують ті напрямки, за якими рухатиметься Рада.
"Серед них: закон про Службу безпеки України, закон про розвідку, закон про особливості керування об'єктами держвласності в оборонно-промисловому комплексі, на якому особливо наполягають наші партнери. Очікую, що військова допомога Україні зростатиме і в цьому році, і в наступному", - заявив на фінальній конференції спікер, додавши, що за всіма законами очікуються серйозні дискусії.
Раніше у коментарі OBOZREVATEL генеральний секретар Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб заявила, що загалом новий закон про СБУ сфокусує роботу органу на пошуку терористів всередині України. При цьому частина функцій управління "К" буде передана іншому органу.
Також очікується, що у структурі парламенту буде створений окремий комітет з питань розвідки. На думку Парубія, орган допоможе врегулювати питання безпеки в країні і посилити парламентський контроль за оборонною сферою.
Однак жоден законопроект поки що не внесений до парламенту. Очевидно, що всі ініціативи в оборонному секторі виходитимуть від фракції БПП. Президент заздалегідь обрав тактику ініціатора просування всіх масштабних законів. Раніше Верховна Рада вже прийняла декілька великих законів у редакції Петра Порошенка: про дипломатичну службу, створення Антикорупційного суду, а також вищезазначений закон про нацбезпеку.
Читайте: Рада прийняла закон про нацбезпеку: що це означає
З огляду на особливості парламентської роботи, за вдалого збігу обставин всі закони можуть бути прийняті під кінець поточного року - якраз до офіційного початку президентської кампанії.
Не виключене також і буксування роботи парламенту. Оцінюючи повний пакет попередніх обіцянок нардепів, Верховна Рада просто не встигне прийняти таку кількість важливих рішень лише за 4 місяці роботи.
Також не зовсім зрозумілий і формат даних законів. Не виключено, що заявлені вище ідеї можуть бути спрямовані на мілітаризацію суспільства. Як писав раніше OBOZREVATEL, у Верховній Раді вже намагалися прийняти закон, що передбачає блокування сайтів, який багато експертів і журналістів встигли назвати "диктаторським".
Читайте: "Диктаторський" закон про блокування сайтів в Україні: коли проголосують і що змінять
Гройсман vs контрабанда
Ініціатива тотальної боротьби з контрабандою на митниці, озвучена прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, вже частково сфокусувала увагу як нардепів, так і президента.
Йдеться про оголошений прем'єром плані боротьби зі схемами на митниці.
Причина подібної активізації Кабміну - щорічні багатомільярдні збитки держави від різних махінацій на митниці. І це при тому, що у 2017 році, за словами Гройсмана, відомство принесло в казну понад 70 мільярдів дивідендів.
Читайте: "Домовлятися не збираюся!" Гройсман жорстко відповів на погрози контрабандистів
У зв'язку з цим до Верховної Ради ще 3 липня Кабміном був внесений законопроект №8543, що передбачає посилення кримінального кодексу.
Згідно з первинною редакцією, в разі порушення закону контрабандистам загрожуватиме реальний термін - від 3 до 7 років позбавлення волі. За повторне правопорушення від 5 до 12 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. У разі, якщо контрабандою займається група осіб у попередній змові або в особливо великих розмірах, покарання буде ще жорсткішим - від 8 до 15 років, з конфіскацією майна.
Щоправда, на даний момент проект закону ще не включений до порядку денного сесії, але з огляду на кількаразове мусування теми з боку Кабміну закон має серйозні шанси бути прийнятим до кінця поточного року.
Варто зазначити, Верховна Рада вже встигла зробити крок у боротьбі з контрабандою лісу-кругляка. Так, ще на початку липня був прийнятий законопроект №5495, що суттєво посилює покарання за контрабанду лісу. Після набуття чинності закон ускладнить життя контрабандистам і продовжить мораторій на експорт паливної деревини на 8 років.
Проте, як раніше у коментарі OBOZREVATEL розповів один з ініціаторів проекту закону нардеп-радикал Віктор Галасюк, на президента вже вийшли контрабандисти, тому він може просто ветувати закон.
Євроінтеграція і НАТО до Конституції
Ще одна масштабна ідея Ради - закріплення курсу на ЄС і НАТО в українській Конституції. Незважаючи на те, що ідея зовсім не нова, вперше її просуванням у кінці лютого цього року зайнявся Петро Порошенко. На його думку, таке прагнення народу очевидно і має бути зафіксоване у преамбулі основного закону.
При цьому законопроект у Раді поки що не зареєстрований. Що і як планують змінювати нардепи - ніхто не афішував. На початку липня глава фракції "Народний Фронт" Максим Бурбак у звичній манері інтерпретував слова лідера партії, екс-прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, нагадавши про явну волю українського народу закріпити у Конституції євроінтеграцію.
"Перш за все йдеться про виконання явної волі українського народу: закріплення у Конституції мети членства у НАТО і Євросоюзі. Крім того, пропонуються конституційні новації, які дозволять нарешті чітко розподілити повноваження центральних органів влади та підвищити ефективність державного керування в Україні", - заявив Бурбак на Погоджувальній раді Ради 2 липня.
Читайте: Нова Конституція: як українці поставилися до ідеї змінити Основний закон
Незважаючи на відсутність особливої критики запропонованої ідеї, прийняття змін до Конституції вимагає тривалих процедур і розтягнеться у кращому випадку на дві сесії.
Очевидно, що основна ідея такої ініціативи - прийняття змін до лютого-березня 2019 року, в розпал виборчої кампанії. Так званий "піар-хід" для провладної більшості. Адже, по суті, подібні зміни практично ніяк не конкретизують і не наближають Україну до членства в організації. Вони лише створюють грунт для баталій в ході президентської кампанії, розділяючи еклекторат за принципом супротивників і прихильників євроінтеграції в її теперішньому вигляді.