УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Левченко: дипломатичні відносини з Росією не настільки погані, щоб розривати їх

3 хвилини
35,5 т.
Росія нарощує військову загрозу з боку Криму

Україні не варто розривати дипломатичні відносини з Росією. Принаймні до повномасштабного вторгнення країни-агресора. Стяганням військ до кордонів нашої держави Кремль намагався змінити політику Києва щодо нього, але домігся зворотного результату, консолідувавши українців.

Однак досі зберігається загроза, що РФ спробує силовим способом вирішити проблему з нестачею води в окупованому Криму. Україна повинна реагувати на маневри Москви і бути готовою до будь-якого сценарію.

Про це в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів історик, дипломат і колишній посол України в Хорватії Олександр Левченко.

– "Слуги народу" закликали президента розірвати дипломатичні відносини з Росією через скупчення російських військ поблизу українського кордону й інформаційні атаки країни-агресора. За яких умов це можливо?

– Як правило, країни розривають дипломатичні відносини в стані відкритої війни. У нас поки що із Росією конфлікт гібридного характеру. Тому не варто зачиняти вікно можливостей і комунікацій через дипломатичні канали.

Зрозуміло, що наші дипломатичні відносини – понижені, на рівні не послів, а тимчасових повірених. Склад посольств України в Москві та Росії в Києві – суттєво скорочений. Але разом із тим тисячі українців живуть у Росії і тисячі росіян – в Україні, і їм перш за все потрібна консульська підтримка. Якщо дипломатичні установи закриють, нікому буде її надавати. Тим більше, такий розрив впливає на позови України щодо Росії через її порушення не тільки міжнародних угод, а й двосторонніх.

Історик, дипломат та колишній посол України в Хорватії Олександр Левченко

Поки що у нас ще не настільки погані відносини, щоб розривати дипломатичні. Але якщо відбудеться вторгнення Російської Федерації, Україна дійсно має думати про потребу їхнього продовження.

– Нещодавно Росія звинуватила українського консула у шпіонажі та вислала його зі своєї території, Україна зробила крок у відповідь і вислала російського посла. Що це означає в дипломатії?

– Головний принцип дипломатії – принцип взаємності. Ось Чехія вислала 18 російських дипломатів, спираючись на дані своєї контррозвідки, яка вважає, що вони займались не сумісною з дипломатією діяльністю.

Як правило, під дипломатичним прикриттям працюють представники служби зовнішньої розвідки Росії СЗР та ГРУ, Головного розвідувального управління. Чехи вислали всіх, хто перебував на обліку контррозвідки. Москва у відповідь висилає всіх дипломатів Чехії – 20 осіб.

Що трапилось в історії з українським консулом? Москва вислала його начебто за діяльність, що не сумісна з дипломатичною. Але час висилки нашого дипломата збігається із загостренням політичної та військової ситуації на наших кордонах. Тому інакше як провокацію ми це сприйняти не можемо.

Росія розпочала збройний конфлікт з Україною на Донбасі у 2014 році

Однак, керуючись принципом взаємності, Україна висилає з Києва радника посольства Російської Федерації. Хоча росіяни вважають, що це не зовсім чесно і не є симетричним ходом. Мовляв, українського консула вхопили за руку, а проти російського у Києві не висунуто публічних звинувачень. Росіянам треба нагадати, що коли вони висилали американських і чеських дипломатів – з їхнього боку теж не було публічних заяв.

Країна сама визначає, якою буде відповідь на дії стосовно її дипломатичного працівника.

– Як гадаєте, до яких ліній може дійти нинішнє протистояння Росії та України?

– Росія демонструє невдоволення політикою України, особливо рішенням РНБО щодо санкцій стосовно трьох проросійських каналів і персональних щодо певних осіб, які проводили діяльність, не сумісну з національними інтересами України.

Скупчення такої великої кількості військ небезпечне. Найімовірніше, це демонстрація сили і примус Києва змінити політику та риторику щодо офіційної Москви. Але мені здається, вони досягли зворотного ефекту: українці не злякалися, а навпаки консолідувались.

Проте є одна проблема, яка залишається не вирішеною для Москви: це питання Криму і забезпечення його водою. Найтонше і найнебезпечніше місце. Невдовзі на півострові розпочнеться новий туристичний сезон, а води вже не вистачає на південному узбережжі Криму та в центральній частині. Росія може якось вирішити це питання силовим способом. І в цьому велика небезпека.

Росіяни на пів року закрили прохід усіх кораблів через Керченську протоку. В Чорне море зайшла їхня флотилія, що створює нові виклики та загрози на півдні України. Так, міжнародна спільнота демонструє гостру реакцію, попереджає Володимира Путіна про персональні санкції, про посилення секторальних обмежень, про можливість замороження всіх коштів Кремля. А це трильйон доларів. Але українцям треба бути готовими до будь-яких сценаріїв, а готовність до гіршого – це запорука, що ми вистоїмо в протидії Росії.