УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Володимир Василенко
Володимир Василенко
Доктор юридичних наук, професор, Надзвичайний та Повноважний Посол України

Блог | Чому я з “СИЛОЮ ПРАВА”

Чому я з “СИЛОЮ ПРАВА”

Наступ на агресора на юридичному фронті – важлива складова зусиль з повернення до мирного життя в єдиній Україні, разом з Кримом і Донбасом.

Всеукраїнський громадський рух “СИЛА ПРАВА” з моменту свого заснування в 2015 році активно здійснює системну роботу, організувавши правову допомогу громадянам України постраждалим від російської збройної агресії.

Чому я з “СИЛОЮ ПРАВА”

Читайте: Лист далекому співвітчизнику

Командою “СИЛИ ПРАВА” проведена величезна робота, на яку держава виявилась нездатною, – розроблена стратегія юридичного наступу на агресора, сформована широка судова практика, що включає тисячі позитивних рішень, заарештовані російські фінансові активи на загальну суму 3,5 мільярди доларів США. Правову позицію "СИЛИ ПРАВА" підтримав Верховний Суд України.

Вибори до парламенту дають можливість перевести всю цю роботу на новий рівень. Для цього необхідно підтримати Політичну партію "СИЛА ПРАВА" і наші спільні законодавчі напрацювання, що дозволять системно підійти до підрахунку шкоди, завданої українським громадянам, бізнесу і державі, підготовки відповідних позовів та розпочати системні дії з арешту великих російських активів в інших країнах.

Читайте: Жити добре! А добре жити – ще краще!

Відповідно до міжнародного права, збройна агресія є тяжким міжнародним злочином, відповідальність за який повністю лягає на державу-агресора. Безпосередньою і конкретною правовою підставою реалізації відповідальності Росії та одержання від неї відповідної компенсації має стати підготовлена Українською державою консолідована претензія до Росії, підкріплена індивідуальними позовами постраждалих громадян і бізнесу. Це дозволить системно викласти докази самого факту здійснення Росією збройної агресії проти України та обрахунки розміру компенсації за її наслідки.

На превеликий жаль, попередня влада не приділяла цьому питанню належної уваги. Лише на п'ятому році війни Верховна рада України спромоглася ухвалити Закон "Про особливості державної політики і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях".

Читайте: Війна за законами мирного часу

В Законі було визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії, покладається на РФ відповідно до принципів міжнародного права, а частина четверта його статті 6 зобов’язала Кабінет Міністрів вжити "необхідних заходів для утворення міжвідомчого органу з метою підготовки консолідованої претензії України до Російської федерації, щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України".

Однак Кабінет Міністрів, замість окремого державного органу із спеціальним координуючим статусом, створив при Уряді міжвідомчу комісію з консультативно-дорадчим статусом. В ухваленій у грудні 2018 року Постанові про її створення всупереч змісту Закону було явно довільно і концептуально хибно визначено статус комісії, її повноваження, основні завдання та напрямок діяльності. У Постанові відсутня навіть згадка про механізм забезпечення роботи комісії. Про результати її роботи немає жодної інформації. І це не випадково, адже Кабмін створив недієздатний і непрацюючий орган.

Партія "СИЛА ПРАВА" ініціюватиме ухвалення новообраною Верховною Радою Закону "Про Національне агентство України з питань подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації". Проект такого закону нами вже розроблено.

Консолідована претензія має стати офіційним документом, у якому буде викладена правова позиція України з питання відповідальності Росії за збройну агресію. Підготовка такої претензії потребує системного упорядкування документів, фактологічних матеріалів, юридичного оформлення протоколів допитів військовополонених, свідчень цивільних осіб, ухвал, вироків і рішень українських суддів тощо. Інакше кажучи, йдеться про централізоване створення єдиної доказової бази, яка має стати солідною фактичною основою для обґрунтування правової позиції України та її вимог до Російської Федерації, як держави-агресора.

Ключовою частиною консолідованої претензії мають стати визначення масштабів шкоди, заподіяної збройною агресією Російської Федерації Українській державі, суспільству та громадянам, та обґрунтування вимог щодо обсягу й форм відшкодування збитків, яких зазнала Україна внаслідок агресії. Тому особлива увага в цьому документі має бути приділена воєнним злочинам та злочинам проти людяності, вчиненим вищим політичним керівництвом, військовим командуванням та особовим складом Збройних Сил Російської Федерації.

Консолідована претензія повинна бути направлена Російській Федерації як офіційний документ із супровідною дипломатичною нотою щодо бачення Україною мирних процесуальних способів реалізації її вимог відповідно до статті 33 Статуту ООН (безпосередні переговори, переговори за участю третіх сторін, міжнародний арбітраж, Міжнародний суд ООН тощо).

Якщо реакція Російської Федерації буде негативна (що очікувано), Україна матиме можливість надати консолідованій претензії до Російської Федерації міжнародного статусу шляхом реалізації свого права на її поширення серед членів ООН як офіційного документа Генеральної Асамблеї ООН, а також у межах інших міжнародних організацій та форумів. Консолідована претензія стане потужним інструментом спростування тверджень російської влади і пропаганди про те, що події на Сході України є внутрішнім конфліктом, а не продовженням збройної агресії Російської Федерації, яка почалася із загарбання Криму. Така претензія залишатиметься офіційним документом, який однозначно зафіксує правову позицію України та чітко окреслить її вимоги до Російської Федерації, як держави-агресора. Відповідно до норм сучасного міжнародного права, ці вимоги не мають терміну давності.

Отже, реалізація консолідованої претензії має залишатися пріоритетом української дипломатії з початку її пред'явлення Російській Федерації і на майбутнє. Ніхто не знає, як розвиватимуться міжнародні події та як змінюватиметься співвідношення геополітичних сил у світі.

Очевидне і невипадкове зволікання з підготовкою консолідованої претензії України до Російської Федерації підриває авторитет Української держави, оскільки сприймається українським суспільством і міжнародною спільнотою як згода з усіма наслідками російської агресії та небажання добиватися відновлення територіальної цілісності країни й відшкодування спричинених російською агресією збитків.

Наявність офіційно оформленої, опублікованої в країні та поширеної у світі консолідованої претензії України до Російської Федерації, як держави-агресора, мобілізуватиме суспільство, збільшуватиме суспільну підтримку влади, її авторитет, забезпечуватиме єдність зовнішньополітичного курсу держави, посилить її позиції в переговорах із Російською Федерацією, західними партнерами та міжнародними державними інституціями.

Відмова Російської Федерації від розгляду консолідованої претензії створить додаткове правове підґрунтя для продовження та посилення міжнародних санкцій, застосованих проти неї спільнотою західних демократій.

Для реалізації всіх цих зусиль в першу чергу потрібна професійна, сильна, послідовна команда. Серед тих, хто сьогодні йде до Верховної Ради, я таку знайшов – це команда політичної партії "СИЛА ПРАВА".

Володимир Василенко,

доктор юридичних наук, професор, Надзвичайний та Повноважний Посол України, екс-суддя Міжнародного Кримінального Трибуналу з колишньої Югославії, екс-представник України в Раді ООН з прав людини

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...