Відео дня
Вищий антикорсуд викрив схему САП і НАБУ з "угодами" в справі ЮжАЕС
Вищий антикорупційний суд відмовився розглядати обвинувальні акти фігурантам справи про розкрадання майна Южно-Української АЕС, які вже раніше були відхилені іншими судам. Ці клопотання прокурора САП суд відхилив, зафіксувавши у судовому рішенні його спробу обдурити суддю, пише видання "Капітал" із посиланням на відповідну постанову суду.
Видання нагадує, що вперше кримінальне провадження №32013110110000482 було порушено органами внутрішніх справ Миколаївської області ще в кінці 2013 року. Прокурори шукали докази порушень протягом двох років. Однак слідча група під керівництвом прокурора В'ячеслава Халявки після тривалого розслідування так і не оголосила нікому підозру і зрештою в 2016 році закрила справу: обладнання було поставлено в повному обсязі, збитків і постраждалих не було.
Після того як Халявка став детективом НАБУ, а ще один колишній прокурор Миколаївської області - Сергій Козачина - пішов працювати в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, справу поновили.
За три роки роботи у справі, до нєї накопичилося багато питань. Наприклад, звинувачення пред'явили директору харківського заводу Олексію Масолобову, який опинився в СІЗО тільки тому, що шукав покупця на свою продукцію - тобто реалізовував повноваження, надані статутом.
"Іншого підозрюваного - Дмитра Лисенка - Халявка і Козачина своїми діями, по суті, зробили довічним інвалідом. Потрапивши в СІЗО, куди його в принципі не можна було доставляти, у важкому стані, практично відразу після ДТП і декількох операцій, з роздробленими кістками таза, він не отримав належного лікування", - йдеться в матеріалі.
Лисенко вже визнали потерпілим у результаті дій детектива НАБУ і прокурора САП, пише видання.
Але головним інструментом були "угоди зі слідством", в рамках яких "менш значущим" фігурантам пропонувалося дати свідчення на "більш значущих" і в результаті отримати підстави для висунення звинувачень "великої риби". Після цього з "великої справи" виділяли окремі провадження щодо кожного конкретного фігуранта, щоб суди могли розглядати їх окремо.
Більшість "угод", укладених під тиском, вже скасовані судами. Наприклад, скасовані угоди з фінансовим директором "Елетекс-С" Валентиною Пелих, з директором "Арстрейд" Кирилом Сахном а також з директором підприємства Оленою Чернушко. У всіх випадках САП подавала апеляції і програла.
"Причиною, через яку суд "завернув" угоди зі слідством - стало серед іншого недотримання принципу презумпції невинуватості щодо третіх осіб. Тобто обвинувальні свідчення на інших "учасників". Більш того, Апеляційний суд Харківської області у справі Пелих і зовсім вказав, що в справі з потерпілим ("ЮжАЕС") угода зі слідством в принципі неможлива", - наголошується в матеріалі.
Одну з таких "відмовних" угод прокурор Козачина спробував "провести" через Вищий антикорупційний суд. Про це стало відомо з оприлюдненої нещодавно постанови ВАКС у справі Сахна.
"На думку адвокатів, це потрібно прокурору, щоб "тихим сапом" зафіксувати спірні обставини справи (якщо вони б стали частиною затвердженої судом угоди, їх би не довелося доводити щодо інших фігурантів)", - зазначає видання.
В судовому засіданні Козачина пояснював суду, що це два різні акти (відхилений раніше і новий, який поданий в ВАКС), але по факту так і не зміг надати новий документ. Тобто фактично обдурив суддю прямо в засіданні. В результаті суд не дав ввести себе в оману і відмовив у затвердженні "липового" обвинувального акту. Все це описано в судовій ухвалі.
"Суд визнав, що виконання вимоги Козачини про перегляд обвинувального акту створить прецедент і порушить принцип остаточності та обов'язковості попереднього, що не підлягає оскарженню рішення суду. А це, своєю чергою, є порушенням Конвенції з прав людини та фактично відкриває фігуранту справи прямий шлях до виграшного позову до ЄСПЛ", - йдеться в матеріалі.