В обмін на санкції Заходу: як у Раді вчинять із Донбасом

Дія закону про "особливий статус" Донбасу закінчується 18 жовтня 2018 року. Якщо Верховна Рада України його не продовжить — переговори в Мінську, а також нормандському форматі стануть безглуздими. Захід і Кремль категорично заявляють, що саме "особливий статус" утримає на плаву нинішнє крихке перемир'я.

Відео дня

Як вирішиться доля Донбасу — розбирався OBOZREVATEL.

Скандальний закон

У жовтні 2017 року народні депутати зі скандалами, бійками й димовими шашками все ж продовжили "особливий статус" Донбасу, введений ще наприкінці 2014 року. Річ у тім, що закон вносить декілька суперечливих змін, які не влаштовують представників як коаліції, так і опозиціонерів.

Документ свідчить, що Україна гарантує недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб — учасників подій на території Донецької, Луганської областей.

Зміни стосуються і мовної політики. Так, Україна надає право мовного самовизначення кожному жителю в окремих районах Донецької і Луганської областей. Фактично цим держава гарантує особливу роль російської мови у житті регіонів.

Читайте: "Розгорне конфлікт": Безсмертний вказав на небезпеку закону про реінтеграцію Донбасу

Критики закону вказують і на ряд дуже суперечливих пунктів. Згідно з документом, Донецька і Луганська області отримують можливість транскордонного співробітництва, зокрема, з Російською Федерацією. При цьому Кабінет міністрів України не може прямо наказувати структурним органам регіону, а лише "укладати договори про економічний розвиток безпосередньо із місцевими органами влади".

Дивіться відео на тему

Не менш скандальним є і пункт про "народну поліцію" так званих республік. У статті 9 прямо написано — на непідконтрольних територіях місцеві ради створюють загони народної поліції, "на які покладається реалізація завдання із охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів".

Крім того, ці формування підпорядковуються не Кабміну, а сільським, селищним або міським головами. Такі загони формуються на добровільних засадах із числа громадян України, які постійно проживають у відповідних населених пунктах окремих районів Донецької та Луганської областей.

Нікуди подітися

Незважаючи на скандальність окремих статей документу, закон про особливий статус є важливою складовою переговорних майданчиків для України. Справа в тому, що текст став фінальною редакцією напрацювань, які були складені західними партнерами України.

Головним прихильником особливого статусу в такій редакції є Сполучені Штати. Ще в липні цього року спецпредставник США із врегулювання конфлікту на сході України Курт Волкер виступив на підтримку продовження закону, заявивши, що такий крок захистить Україну від звинувачень із боку Росії.

"Я не бачу ніякої шкоди в продовженні дії закону. Нічого не зміниться від сьогодні і до того дня, коли дію закону вже буде продовжено. Думаю, в цьому нічого поганого. Зате Росія буде використовувати призупинення дії закону, як причину скаржитися на Україну", — заявив Волкер.

Загалом редакцію закону підтримують і в Росії. Вустами ватажка "ДНР" Дениса Пушиліна було заявлено про проведення "референдуму про державний статус", якщо за закон не проголосують.

Читайте: "Це нормально": Волкер чітко дав зрозуміти, хто має право стріляти на Донбасі

В Україні тезу про продовження статусу для окремих регіонів просувають Адміністрація президента. Очікується, що постанова від президента Петра Порошенка буде подана найближчим часом.

Не без конфліктів

Правда, ідею підтримують далеко не всі члени президентської фракції. У коментарі OBOZREVATEL заступник глави комітету з питань національної оборони, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Іван Винник зазначив, що "особливий статус" сильно пом'якшує риторику України і не дає відповіді на очевидні питання. А все тому, що раніше Верховна Рада прийняла закон про деокупацію, де ситуація на Донбасі по суті названа "війною".

"Визначенння, які прописує закон про ОРДЛО, він описує іншими словами. До того ж тими, які показують реальний стан справ. Наприклад, у законі про особливий статус те, що відбувається на сході, називають лише "подіями", а в документі про деокупацію "агресією Росії". В "особливому статусі" з Україною воюють невстановлені формування, а в тому законі — з військовими РФ. Таких протиріч дуже багато, тому їх потрібно привести до одного знаменника", — вважає Іван Винник.

Читайте: "Це війна": у "ДНР" влаштували істерику з погрозами через закон про реінтеграцію Донбасу

Явні суперечності вилилися у відкритий конфлікт віце-спікерів парламенту. Так, нардеп від БПП і перший віце-спікер Ірина Геращенко закликала колег підтримати "закон санкцій", звинувативши деяких у "подвійних стандартах".

"Хотіла дуже відповідально проінформувати вас, під час зустрічей із високопоставленими чиновниками, які перебували останні місяці в Україні, в тому числі і паном Болтоном (Джон Болтон, радник президента США. — Ред.), і Волкером, лідери всіх фракцій, окрім однієї, підтвердили готовність проголосувати за пролонгацію особливого статусу Донецької і Луганської областей. І буде дуже несправедливо, якщо один меседж для західної аудиторії, а другий — для іншої аудиторії", — сказала Геращенко на засіданні Погоджувальної ради, звинувативши одну з фракцій у небажанні голосувати.

У відповідь на таку заяву віце-спікер Ради від "Самопомочі" Оксана Сироїд заявила, що закон робить із України сторону конфлікту, а не жертву.

Дивіться відео на тему

"Ухвалення закону, продовження його дії — це рух у фарватері Москви, фактичне перетворення України знову з суб'єкта в об'єкт. Коли Україна вже не є жертвою, а стороною конфлікту. Коли Росія вже не є агресором і вже навіть не є партнером, а перетворюється на жертву", — сказала Сироід.

Незважаючи на очевидні пристрасті навколо закону, з великою часткою ймовірності він буде прийнятий. Дебати між БПП і фракцією "Самопоміч", як вважає заступник голови фракції "Народного фронту" Юрій Береза, лише бажання останніх "перетягнути на себе ковдру".

"Це тактичний закон, ми його тричі продовжуємо і хоч один пункт був виконаний? Ні. Від нас його вимагають західні партнери в обмін на підтримку санкцій. Чому б і ні?" — сказав OBOZREVATEL Береза.