Рада провалила перезавантаження ЦВК: чому це небезпечно

За 9 місяців до президентських виборів Верховна Рада України вкотре безуспішно спробувала розглянути питання оновлення складу Центральної виборча комісії, хоча чинний вже давно є простроченим. А саме від впливу на ЦВК багато в чому і залежить - чи визнають президентські і парламентські вибори 2019 року в Україні законними.

OBOZREVATEL з'ясував, чому склад ЦВК так важливий і кого лобіють до складу оновленої комісії.

Працювали за будь-якої влади

Українські нардепи під час засідання Верховної Ради у четвер, 5 липня, відмовилися розпочати звільнення членів Центральної виборчої комісії, незважаючи на те, що термін їхніх повноважень вичерпався. "За" виступило 189 народних депутатів із 226 необхідних.

То ж поки "хранителі" українських виборів - глава комісії Михайло Охендовський (призначений ще у 2004 році), його заступники Андрій Магера і Жанна Усенко-Чорна (призначені у 2004 році за квотою "Нашої України" та "Єдиної України" відповідно), а також представники вже втрачених партій КПУ і СПУ Броніслав Райковський та Олександр Чупахін - пропрацювали у комісії 14 років. Інші ж члени ЦВК були призначені "пакетом" у червні 2007 та у лютому 2010 років.

Читайте: ПАРЄ зобов'язав Україну призначити новий склад ЦВК

Єдині легітимні представники Центрвиборчкому - Олег Діденко, а також Катерина Махніцька (дружина екс-генпрокурора Олега Махніцького) отримали мандати відразу після Революції Гідності у квітні 2014 року.

За цей час стара команда практично у повному складі пропрацювала дві президентські (2010 і 2014 років) І три парламентські кампанії (2007, 2012 і 2014 років). Встигла зарахувати перемогу на виборах як президенту Януковичу, так і Порошенку. Провести у прем'єрські крісла і Юлію Тимошенко, і Миколу Азарова, і Володимира Гройсмана.

Чому склад ЦВК важливий

У багатьох збереглася в пам'яті найскандальніша в історії українських виборів кампанія 2004 року. Після звинувачення у масових фальсифікаціях президента Кучми, а також його кандидата Януковича в Україні відбувся третій тур виборів. Саме після ситуації з позовом "Ющенка проти ЦВК" багато політиків і почали цікавитися складом виборчої комісії.

А в контексті майбутніх виборів спливає і забута історія із таємною інформацією генерала Віктора Трепака.

Нагадаємо, у травні 2016 року генерал СБУ Трепак передав НАБУ документи, які нібито підтверджують дані про масові фальсифікації на виборах 2010 року, які допомогли Януковичу відірватися від Юлії Тимошенко на 3,5%. Цю інформацію, за його словами, він отримав з так званої "чорної бухгалтерії" регіоналів. Але, незважаючи на всю скандальність заяви, жодної конкретики за два роки ми не побачили.

Читайте: "Таємні в'язниці" СБУ є операцією російських спецслужб - Трепак

Очевиднішою була кампанія 2014 року. Старий склад ЦВК, з огляду на складну ситуацію в Україні, провів виборчу кампанію без особливих скандалів. До того ж досить очікувана перемога Петра Порошенка практично повністю перекреслила бажання проводити фальсифікації. Один з небагатьох каменів спотикання в часи короткої кампанії квітня-травня - відсутність голосування на окремих територіях Донбасу і повністю на території Криму.

При цьому занадто перебільшувати можливості ЦВК не варто. З огляду на максимальну увагу до майбутніх виборів як з боку партій і ЗМІ, так і з боку міжнародних партнерів - масштабні фальсифікації без витоку інформації провести не вдасться. Єдина реальна зброя в руках ЦВК - процедура реєстрації кандидатів.

Варто згадати погрозу відмовити в реєстрації Віталію Кличку. Так, ще в далекому 2013 році після прийняття поправки про правила оформлення бізнесу у комісії з'явилася юридична лазівка ​​не реєструвати Кличка кандидатом у президенти.

Питання про зміну складу ЦВК спливло ще на початку 8-ї парламентської сесії. Старт кампанії офіційно дав Петро Порошенко, надіславши до Ради листа про звільнення чинних 13-ти членів ЦВК, а потім підкріпив його поданням про призначення нових кандидатур 5 лютого 2018 року.

В опублікованому на сайті президента документі вказані 14 прізвищ кандидатів. Виходячи з пропозицій парламентських фракцій та груп, перелік прізвищ кандидатів виглядає так:

Квота БПП

Найбільшу квоту на новий склад ЦВК - 5 кандидатів - очікувано здобула президентська фракція.

Перший за списком іде Михайло Вербенський - нині керівник департаменту аналітичної роботи та організації управління МВС. У період з 2005 по 2007 років він був заступником на той час голови МВС Юрія Луценка.

Другим кандидатом від БПП йде Ольга Желтова. Зараз вона обіймає посаду заступника керівника секретаріату парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя. Варто зазначити, відповідно до чинного закону, саме цей комітет і заслуховує кожного кандидата у члени ЦВК, що може свідчити про явний конфлікт інтересів. До того ж чинний глава комітету Руслан Князевич - народний депутат від президентської фракції.

Читайте: Вибори в Україні: наскільки підтримують трійку лідерів

Наступний претендент - Світлана Кустова. Виходячи з даних сервісу "Посіпаки", Кустова була помічницею чинного президента України Петра Порошенка у 2012-2014 роках. Вона встигла пропрацювати кілька каденцій у екс-нардепа Миколи Катеринчука, а також у новоспеченого народного обранця Романа Зварича. Зараз же вона є помічницею народного депутата від БПП Ірини Фриз, яку фракція просуває у глави міністерства у справах ветеранів.

Ще одним кандидатом стала Ольга Лотюк, доцент на кафедрі конституційного та адміністративного права КНУ ім. Тараса Шевченка. Зазначимо, в розслідуванні видання Bihus.info сказано, що Ольга Лотюк є донькою Степана Лотюка, екс-керівника столичної прокуратури, якого пов'язують з колишнім генеральним прокурором України Віктором Шокіним.

І п'ятий кандидат від фракції БПП - співробітник адміністрації президента Віталій Плукар. На даний момент він очолює відділ моніторингу діяльності місцевих органів влади та підтримки їхніх правотворчих ініціатив у Департаменті місцевого самоврядування та децентралізації.

Квота "Народного фронту"

Друга за чисельністю фракція в парламенті "Народний фронт" виставила 4 кандидатури, при цьому більшість із кандидатів вже знайомі широкому загалу.

Перша і найсильніша кандидатура "фронтовиків" - заступник міністра юстиції Наталія Бернацька (Севастьянова). Наприкінці 2017-го вона вийшла заміж за власника юридичної фірми Integrites Руслана Бернацького.

Читайте: Вибори в Україні: ЦВК ініціював державний експеримент

Як раніше писав OBOZREVATEL, на весілля подружжя прибув весь політичний бомонд - екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, міністр юстиції Павло Петренко, екс-глава Адміністрації президента Борис Ложкін та багато інших.

Далі за списком іде народний депутат від НФ Ірина Єфремова. Зазначимо, раніше Єфремова очолювала штаб партії "Батьківщина" у Харківській області, а в період з 2010 по 2015 років була депутатом обласної ради.

Наступний кандидат на посаду члена ЦВК - Олег Конопольський. На президентських виборах 2010 року він був довіреною особою Арсенія Яценюка. Як зазначено в електронній декларації Конопольського, він є виконавчим директором громадської організації "Фронт змін", афілійованої з політичною силою екс-прем'єр-міністра.

І четвертий кандидат зі списку - Леонтій Шепілов. На даний момент він на платній основі працює помічником народного депутата-фронтовика Миколи Величковича.

Решта фракцій

Радикальна партія Олега Ляшка делегувала нардепа від своєї ж фракції Тетяну Юзькову. Юзькова також займалася адвокатською діяльністю в "Шевченківській колегії адвокатів м.Києва".

Від групи "Відродження" проходить суддя Дарницького районного суду Алла Басалаєва. Вона до початку роботи в суді вже мала досвід роботи у ЦВК, представляючи до 2011 року інтереси комісії у судах.

Депутатська група "Воля Народу" висуває Тетяну Сліпачук. Згідно з інформацією в її вражаючій декларації, вона є співвласницею Адвокатського об'єднання "Саєнко Харенко".

Наступний кандидат - Євген Радченко. Він перебуває у списку за квотою фракції "Самопоміч". Радченко є директором з розвитку Internews Україна, а також свого часу був експертом Венеціанської комісії та засновником Комітету виборців України.

Від фракції "Батьківщина" був висунутий Андрій Євстигнєєв. Юрист і партнер в адвокатському об'єднанні "Євстигнєєв, Сидоренко і партнери". На даний момент він є помічником екс-міністра закордонних справ, а нині народного депутата Бориса Тарасюка.

Хто зайвий?

У фракції Юлії Тимошенко заздалегідь вирішили "підстрахуватися". Так, заступник голови фракції Сергій Соболєв ще на Погоджувальній раді парламенту натякнув, що зайвим буде кандидат саме від "Батьківщини".

"Друге питання - ЦВК. Ну, як ми можемо розглядати ЦВК, якщо у нас на 13 вакансій 14 претендентів? Ну, зберіться тоді і скажіть, кого ви викидаєте зі складу ЦВК? А то у нас заяви звучать одні, перед міжнародною спільнотою звітують про те, що буде рівне представництво, а в кінцевому підсумку йдуть "під ковдрою ігрища", коли всі прекрасно розуміють, що в кінцевому підсумку не буде складу ЦВК, який зараз представлений, бо все одно треба буде когось викидати з цього складу ЦВК. Я можу з однієї спроби вгадати, хто це буде", - сказав Соболєв.

Як зазначила представник Міжнародного фонду електоральних систем Юлія Шипілова, запропонований список кандидатур не зовсім збалансований, але законний. Інше питання - закріплена в законодавстві практика залишає бажати кращого.

"Кращі міжнародні практики, зокрема Кодекс належної практики у виборчих питаннях передбачає, що політичні партії мають бути рівномірно представлені у виборчих комісіях, в Центральній виборчій комісії зокрема. У той же час не можна заздалегідь стверджувати, що той чи інший склад зможе або не зможе адекватно провести вибори. Це можна буде оцінити постфактум. Однак не варто забувати, що виборчий процес - багаторівневий, з величезною кількістю учасників, тому не все залежить від ЦВК, хоча, безумовно, дуже багато", - сказала у коментарі OBOZREVATEL Шипілова.

При цьому, на думку експерта, вагому роль саме у піднятті питання про Центрвиборчком відіграли й іноземні партнери України.

Читайте: Заміна членів ЦВК знову відкладається: нардеп назвав причини

"Міжнародна спільнота, безумовно, відіграла важливу роль в актуалізації питання. Їм хочеться бачити Україну демократичною та цивілізованою державою, з якою можна вести діалог. Саме тому багато послів з країн Великої сімки не раз публічно звертали увагу української влади як на необхідність поновлення мандата ЦВК, так і на політичну збалансованість майбутнього складу", - пояснила Шипілова.

Варто додати, що голосування за кандидатури на членів ЦВК відбудеться у четвер, 5 липня. Консультації серед основних фракцій відбуватимуться аж до винесення питання до зали.