Блог | Via Carpatia: шанс, якого не можна втратити

Минулої неділі відбулася подія, яку, напевне, помітили переважно фахівці. В той же час вона є одним з певних кроків у нашій реальній інтеграції до Європи. Україна та Польща підписали меморандум про взаєморозуміння у співробітництві в межах проекту ViaCarpatia.

Відео дня

Нагадаю, це – унікальний за масштабом проект. ViaCarpatia –транспортний європейський коридор з Балтики до Греції, в який Україна може бути – і повинна бути! -- максимально інтегрованою.

Робота по залученню нашої країни до проекту триває вже понад два роки.

Йдеться, передусім, про три відгалуження ViaCarpatia по нашій території. Перше: Жешув (Польща)-Львів-Чернівці-Сучава (Румунія). Друге: Люблін (Польща)-Хелм (Польща)-Ковель-Луцьк-Київ (з додатковими відгалуженнями від Луцька) на Тернопіль-Вінницю-Одесу. Третє: Люблін-Замостя (Польща)-Львів-Тернопіль-Сірет (Румунія)-Бухарест.

У березні минулого року у Варшаві ці три відгалуження було зафіксовано у так званій Ланцутській декларації ІІ. Європа з усією увагою поставилась до участі України у проекті. В грудні минулого року угоди за участю нашої країни було розширено – за рахунок ще одного відгалуження від польських портів на Балтиці, Гданська та Гдині – через Львів-Тернопіль-Хмельницький на Одесу, Миколаїв - до Херсона.

Отже, чому цей проект для нас важливий?

Україну споконвічно називають країною транзиту. Так було в давнину, так залишилось понині. Донедавна транзит вантажів територією України проходив переважно з півночі на південний захід, до кордонів з ЄС. Транспортувались – крім російських вантажів – відправлення з Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахстану.

Сьогодні – через війну з Росією – цей напрямок "вимкнено". Однак статус країни транзиту можна (й необхідно!) повернути – саме шляхом співробітництва у межах ViaCarpatia.

Домовленості, яких вже було досягнуто, дозволять з єднати Балтику з українськими чорноморськими портами, звідки вантажі морем підуть на Туреччину, Іран, Китай. Минулого року я вже обговорював це питання з колегами з ЄС – під час засіданні Комітету з питань транспорту. Тоді у ході дискусії наші європейські партнери висловили впевненість: ViaCarpatia та територія нашої країни мають стати невід ємними частинами "Великого Шовкового шляху" з Європи на Схід. Так Україна та Європа стануть єдиним організмом. Й ми не маємо права втрачати таку можливість.

Очевидно, що під цей масштабний європейський проект значно жвавіше залучатимуться іноземні інвестиції. А його реалізація в декілька разів підвищить транспортний потік через Україну, що, своєю чергою, відіб ється на наповненні нашого бюджету. Завдяки ViaCarpatia Україна врешті отримає дивіденди від свого унікального розташування.

Окремий аспект – відродження українських Карпат. Через наші Карпати пройдуть нові швидкісні магістралі. А ті, що вже є,-- отримають поштовх для розвитку. Буде відкрито нові пункти пропуску на кордоні з ЄС. Це – відповідно – зніме нинішню напругу на перевантажених пунктах попуску, а також простимулює розвиток туристичної інфраструктури регіону та зріст економіки Карпат. Що своєю чергою матиме велике значення для країни у цілому.

Тепер, коли пріоритети остаточно узгоджено, час діяти. Вже зараз чимало робиться для відродження дорожньої інфраструктури у тих регіонах, які отримають найбільше транзитне навантаження.

Але слід зробити значно більше – й не тільки у контексті розвитку інфраструктури.

Парламент має схвалити нову редакцію Закону про концесії, гармонізувавши його положення з існуючим законодавством. Це нині – гостра необхідність, якщо вести мову про залучення інвесторів у дорожнє будівництво та експлуатацію портів. А саме вони забезпечать повноцінну участь у проекті.

Впевнений: слід діяти в максимально скорочені строки. Це той шанс, втратити який ми не маємо права. Оскільки йдеться – передусім – про український інтерес.

Бо раптом європейці підуть шукати новий шлях на схід – в обхід нашої території – нащадки нам того не пробачать.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...