Убивця, який очолить ОТГ: як Лозінський зміг перемогти на місцевих виборах

Незабаром Підвисоцьку об'єднану територіальну громаду у Кіровоградській області очолить колишній народний депутат від "Блоку Юлії Тимошенко" Віктор Лозінський. Це ім'я гучно прогриміло на всю країну у 2009 році, коли він у компанії єгеря, прокурора та начальника міліції Голованівського району Кіровоградської області застрелив селянина Валерія Олійника.

Відео дня

Попри те, що санкція статті "умисне вбивство" передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, Лозінський відсидів за ґратами 6 років і 23 дні. OBOZREVATEL розповідає деталі цієї справи та як колишній нардеп переміг у виборах у той час, коли мав відбувати покарання за скоєний злочин.

Кого вбив Лозінський?

16 червня 2009 року на території мисливських угідь поблизу селища міського типу Голованівськ у Кіровоградській області відбувся конфлікт за участі Лозінського, місцевого прокурора району Євгена Горбенка, начальника міліції району Михайла Ковальського та єгеря Василя Перепелиці, внаслідок якого загинув мешканець села Грушки Валерій Олійник. За версією слідства, його застрелили з дробовика. Сам Лозінський стверджував, що це була самооборона.

До речі, як пізніше встановив Господарський суд Києва, мисливські угіддя, де сталося вбивство, були незаконно передані в користування структурам, пов'язаним із Лозінським.

Чому Лозінський не у в'язниці?

Екснардепа затримали 1 березня 2010 року у Києві, коли він сам прийшов здаватися. До цього Лозінський переховувався від слідства та перебував у міжнародному розшуку.

20 квітня 2011 року Дніпровський районний суд Києва засудив його до 15 років ув'язнення, визнавши винним в умисному вбивстві. Пом'якшувальною обставиною для суду тоді стала наявність двох неповнолітніх дітей, які перебували на утриманні екснардепа. Через рік, 9 квітня 2012 року, Апеляційний суд Києва визнав вирок суду першої інстанції таким, що не відповідає тяжкості скоєного злочину, і скоротив термін ув'язнення з 15 до 14 років.

25 березня 2013 року Вищий спеціальний суд України розглянув касацію адвокатів Лозінського та змінив статтю обвинувачення з вбивства (ст.115) на хуліганство (ч.1 ст.296) та завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого (ч.2 ст.121). Найбільше покарання, передбачене санкціями відповідних статей, – це ув'язнення на строк до 10 років.

11 червня 2014 року екснардепа випустили "за станом здоров'я". Сам Лозінський стверджував, що він потребує стаціонарного лікування через проблеми з серцем. Проте вже 23 червня рішенням Апеляційного суду Києва його повернули до виправної колонії. До речі, під час розгляду апеляції представник лікарської комісії Сергій Кравченко заявив, що хвороба Лозінського не входить до переліку захворювань, які дають підстави для дострокового звільнення.

Остаточно вийти на свободу політику вдалось 6 квітня 2016 року – за умовно достроковим звільненням. Відповідна можливість виникла через те, що термін його перебування в СІЗО подвоїли (один день за два) за так званим "законом Савченко", тобто в невідбутий термін зарахували 4 роки і 36 днів. Оскільки суд останньої інстанції зменшив покарання до 10 років, Лозінський покинув виправну колонію.

До речі, співучасників вбивства, які його приховували, також було засуджено: колишній прокурор району Євген Горбенко – до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ексначальник райвідділу міліції Голованівського району Михайло Ковальський – до 5 років ув'язнення з позбавленням спеціального звання; єгер Василь Перепелиця – до позбавлення волі терміном на 4 роки.

Як Лозінському вдалось перемогти у виборах?

Відповідно до чинного законодавства громадяни України, які не мають судимостей або судимості яких вважаються погашеними, можуть брати участь у виборах.

6 травня 2019 року Дніпровський районний суд Києва достроково зняв судимість із Лозінського, зазначивши, що він зарекомендував себе з хорошого боку: займається створенням нових підприємств у сфері сільського господарства, надавав волонтерську допомогу українській армії, сім'ям загиблих у зоні АТО та у війні в Афганістані.

Суперником Лозінського під час виборів на посаду голову Підвисоцької ОТГ був представник "Слуги народу" Сергій Баліцький. Він заявляв про погрози з боку екснардепа під час передвиборчої кампанії, проте той усе заперечував.

Водночас у перший же день після виборів і місцева виборча комісія, і опонент Лозінського визнали його перемогу. Фактично Віктор Лозінський незабаром стане очільником ОТГ, яка входить до Голованівського району, де і відбулось вбивство Валерія Олійника.

Чи є біля влади ще люди з кримінальним минулим?

Так. Один із них – народний депутат України від "Слуги Народу" Роман Іванісов. У листопаді 2019 року з'ясувалось, що у 1995-1998 роках Іванісов відбував покарання за те, що разом із трьома друзями зґвалтував неповнолітню дівчину. Мало того, що за цей тяжкий злочин нардепа засудили лише до 3,5 року позбавлення волі, так ще й фактично він відсидів у виправній колонії загального режиму лише пів року. Вирок суду Іванісов отримав 21 березня 1996 року, а вже 29 листопада того ж року 2-й президент України Леонід Кучма видав указ про його помилування.

Сам Іванісов тривалий час намагався заперечувати ці факти, проте згодом були оприлюднені відповідні ухвали суду та указ Кучми. У грудні 2019 року фракція "Слуга народу" вивела Романа Іванісова зі свого складу, проте він досі залишається народним депутатом.

Крім того, наприклад, у Бориспільській міській раді секретарем працює Ярослав Годунок, якого у 2002 році засудили до 5 років позбавлення волі за розбійний напад та побиття людини з інвалідністю. Цей випадок цікавий тим, що сам злочин він вчинив, перебуваючи співробітником спецпідрозділу "Беркут".

До речі, на відміну від Іванісова, Годунок не відсидів жодного дня у в'язниці, бо суд звільнив його від покарання, встановивши випробувальний термін на 3 роки. З 2017 року Годунок є секретарем Бориспільської міської ради, а на місцевих виборах 25 жовтня ще й балотувався в мери Борисполя від "Радикальної партії Ляшка". Оскільки Центральна виборча комісія ще не оприлюднила результати голосування, важко встановити, скільки мешканців Борисполя віддали свій голос за "розбійника-беркутівця".

Скільки ще депутатів, міських голів та можновладців із кримінальним минулим з'явиться в Україні, спрогнозувати важко, адже 18 вересня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав скандальний закон. Відповідно до документа, кандидати на місцевих виборах не зобов'язані подавати довідки про несудимість.