Україна зайде з "чорного ходу": чи введе ООН миротворців на Донбас
Україна активізувала спроби домогтися введення миротворців Організації Об'єднаних Націй на Донбас. Офіційний Київ має намір скористатися "чорним ходом", звернувшись ні до Ради безпеки ООН, а безпосередньо до Генеральної асамблеї у вересні цього року. Це вирішить проблему вето Росії, але на шляху розміщення місії є й інші перешкоди.
У перспективах позитивного рішення і можливостях "блакитних касок" розбирався "Обозреватель".
ООН вичікує
Ідея з розміщення миротворців ООН на Донбасі аж ніяк не нова. В Україні про неї офіційно заговорили ще на початку 2015 року, але вже тоді існували дві ключові проблеми: протидія Росії, у якій є право вето в Радбезі, і відсутність ентузіазму в самій організації.
Мінімізувати російський фактор може альтернативна процедура узгодження місії, до якої в підсумку вирішив вдатися Київ.
"Ми збираємося висувати відповідну пропозицію не на засіданні Ради безпеки ООН, а саме на Генасамблеї. Росія ж може заблокувати рішення про миротворців в рамках Ради безпеки. Але якщо це рішення буде прийнято Генасамблеєю, то ситуація буде зовсім інша", - зазначив у розмові з нами заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак.
Читайте: Названі можливі терміни введення миротворців ООН на Донбас
З другою проблемою - складніше. ООН украй стримано реагувала на численні прохання України розмістити місію на сході держави. Одна справа - декларативні резолюції, і зовсім інше - пряме втручання в конфлікт. Поки в політиці організації по відношенню до Донбасу проглядається тенденція "делегування відповідальності" ОБСЄ і "нормандській четвірці".
В останні місяці ООН чітко дала зрозуміти, що зайняла вичікувальну позицію. Зокрема, в липні заступник офіційного представника генсека Фархан Хак підкреслив, що "організація намагається побачити, на що погодяться обидві сторони в контексті зусиль різних груп ("нормандської четвірки", Тристоронньої контактної групи і ОБСЄ - Ред.)".
Читайте: Миротворці ООН на Донбасі: в Кабміні розповіли про план України
У рамках двох останніх майданчиків прогрес не спостерігається вже давно. Переговори в "нормандському" форматі реанімовані, однак їх теж назвеш ефективними. Наприклад, 22 серпня сторони домовилися про "шкільне" перемир'я. Однак, за повідомленням Міноборони України, проросійські бойовики порушили його майже миттєво.
Тобто задіяні інструменти лише змушують ситуацію рухатися по колу, поступово затягуючи в воронку "замороженого" конфлікту. "Відверто кажучи, з плином часу ситуація буде ставати гірше, а не краще", - заявив недавно спецпредставник США в Україні Курт Волкер.
Курт Волкер і посол США в Україні Марі Йованович. Фото прес-центру штабу АТО
На цьому тлі перспективи миротворчої місії багато в чому залежать від позиції Штатів. Саме ідею введення "блакитних касок" як стрижневу українська дипломатія просуває в Вашингтоні не перший місяць. У цілому міжнародний фон для розміщення миротворців більш сприятливий, ніж ще в минулому році.
Однак поки в ООН не ведуться серйозні дискусії щодо місії на Донбасі. Ухваленню ж подібного рішення неодмінно будуть передувати довгі та непрості обговорення. Тому говорити про швидке розміщення "блакитних касок" в Україні поки не варто. Перспективи є, але вони відносяться до розряду середньострокових.
Секрет успіху "блакитних касок"
Ефективність миротворчих місій ООН - теж дискусійне питання. "Блакитні каски" не завжди гарантують "безкровне" і швидке врегулювання конфлікту.
У Кабміні ставлять в приклад місію в Східній Славонії, яка в підсумку забезпечила успішну реінтеграцію цієї території до складу Хорватії. Також миротворці допомогли вирішити ряд конфліктів в африканських країнах.
Читайте: Марчук розповів, що заважає ввести миротворців ООН в Україні
Але часом місії ООН ставали лише інструментом "заморозки" конфлікту. Так сталося, наприклад, в Кашмірі і на Кіпрі. До речі, за всю історію ООН провела 71 миротворчу операцію. Україна брала участь у третині з них.
Успіх "блакитних касок" безпосередньо залежить ще і від формату місії. Досвід показує, що нечисленні, неозброєні або легко озброєні місії не здатні забезпечити мир.
У контексті Донбасу найбільш ефективною була б так звана операція другого покоління. У цьому випадку мандати визначаються за згодою сторін і стосуються, крім іншого, соціально-економічної складової та інституційних перетворень, наприклад, проведення виборів. Традиційні місії також направляються за згодою сторін. Миротворці отримують поліцейські повноваження в буферній зоні та право надавати допомогу в мирних переговорах.