"Удар по Кремлю!" Портников пояснив, чому Росія не зважає на ЄС
Росія докладає всіх зусиль для того, щоб продемонструвати переваги права сили в світі, фінансує рухи, які борються за розвал Євросоюзу, організовує диверсії в європейських містах.
Про це заявив журналіст Віталій Портников у блозі для "Крим.Реалії", коментуючи рішення Європарламенту про припинення стратегічного партнерства з РФ.
"І це – крім дій, які підривають міжнародне право: фактична окупація Абхазії, Південної Осетії, Придністров'я, частини Донбасу, анексія Криму", – нагадав він.
"Думаю, важливо, втім, не тільки те, що Європейський парламент не вважає Росію стратегічним партнером ЄС. Важливим є те, що сама Росія, схоже, зовсім не вважає – і ніколи не вважала – Європейський союз своїм стратегічним партнером. Саме існування ЄС, клубу рівноправних партнерів, є справжнім ударом по кремлівських уявленнях про політику. Кремль не сприймає рівноправності", – підкреслив журналіст.
За його словами, для того, щоб у цьому переконатися, достатньо згадати не тільки про перипетії російсько-українських відносин, а й про те, як у Москві ставляться до такого свого "союзника", як лукашенківська Білорусь – тиснуть і тиснуть, і те, що в європейській політиці можливо не тиск, а повага, – виглядає як справжня образа для Кремля.
Читайте: Річниця захоплення Криму: у Путіна зробили цинічну заяву
Портников додав, що Москві зручніше було б мати справу не з порівняно згуртованим клубом європейських країн, а з "європейським концертом" опонентів і конкурентів, як це було до світових воєн.
"І, очевидно, Росія дуже хоче цим концертом диригувати: під'юджувати одних, обманювати інших, тиснути на третіх. Схоже, ніякої іншої зовнішньої політики майже ніколи й не було ні у Російської імперії, ні у Радянського Союзу, ні в Російській Федерації. Ось чому Росія не може бути стратегічним партнером Євросоюзу і цивілізованого світу в цілому – поки не зміниться сама", – завершив він.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 12 березня Європарламент заявив, що Росія більше не є стратегічним партнером Євросоюзу, і тому Угоду про партнерство і співпрацю 1994 року треба переглянути.