У Зеленського хочуть засекретити розмови про "корабельну сосну" та замовлення повій: що задумав Єрмак
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Глава ОП Андрій Єрмак пропонує зробити публікацію секретних розмов високопосадовців протизаконною
Правозахисники заявляють, що в Україні є необхідні механізми для залучення до відповідальності за розкриття інформації з грифом "секретно"
За словами юристів, можливе розроблення та ухвалення подібного законопроєкту наступає на свободу слова
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак озвучив плани з розроблення законопроєкту, який зробить незаконною публікацію секретних записів розмов високопосадовців.
Фахівці вже розкритикували цю ідею, назвавши її наступом на свободу слова та спробою приховати діяльність від громадськості. Є думка, що в такий спосіб чиновники хочуть зробити секретними свої скандальні витівки про "анал-табу" та "корабельну сосну". Чим небезпечна така ініціатива – дізнавався OBOZREVATEL.
Наступ на свободу слова
Насамперед юристи та адвокати підкреслюють, що ухвалення такого документа прямо суперечить нормам Конституції про свободу слова.
Директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк у коментарі OBOZREVATEL зазначає, що зараз публікація листування депутатів Верховної Ради в залі парламенту, яку фіксують журналісти, не суперечить законам України.
На це ж звертає увагу й адвокат, старший партнер АК "Кравець і партнери" Ростислав Кравець. Він посилається на рекомендації Ради Європи з прав людини, які говорять про протиправність притягнення до відповідальності журналістів або громадських діячів за публікацію подібної інформації.
"Та ж Рада Європи з прав людини вже неодноразово говорила, що публічна особа володіє обмеженим імунітетом від критики. І не можна вважати, що, наприклад, фіксація та публікація листування в стінах ВР – це втручання в особисте життя. В ЄСПЛ вказували на протиправність притягнення до відповідальності за публікацію подібної інформації журналістів або громадських діячів", – розповів він у коментарі OBOZREVATEL.
На думку Каленюк, підвищення рівня закритості інформації в Україні нічим хорошим не закінчиться. А сама влада в такий спосіб хоче добитися недоторканності, закритості та відсутності підзвітності.
"Прозорість влади – це інструмент підзвітності обраних або призначених представників влади. Журналісти мають можливість, і це їхнє право – публікувати значущу інформацію. Якщо чиновник виробляє інформацію, яка цікава для суспільства, то є випадки, де її потрібно публікувати", – зазначає юристка.
Народний депутат 8-го скликання та ексзаступник голови комітету з питань запобігання та протидії корупції Борислав Береза прямо говорить, що пропозиція Єрмака стосується листування депутатів про "анал-табу" і "корабельну сосну", які показують їхню неохайність і корупційні зв'язки.
"Це спроба захистити владу від висвітлення всіх її негативних моментів. Вони копіюють російський варіант – там є закон, який забороняє критикувати владу. Ба більше, у РФ переслідують за будь-яку критику влади", – каже екснардеп у коментарі OBOZREVATEL.
Спроба приховати незаконну діяльність
Нерідко в ЗМІ з'являються публікації листувань або записів розмов, які викривають політиків і чиновників у причетності до корупційних схем, обговорюють незаконні оборудки, невтішно відгукуються про своїх колег або ж попадаються на замовленні повій прямо в залі парламенту.
Так, наприкінці жовтня 2019 року народного депутата від "Слуги народу" Богдана Яременка журналісти підловили на листуванні з представницею секс-індустрії на сайті знайомств. Під час голосування він переглядав анкети дівчат, а потім поцікавився умовами зустрічі з однією з них. На що вона відповіла: "Привіт. Місце – твоє. Секс захищений, класика й орал. Анальний – табу. Година – 100 доларів. Дві години – 150. На ніч не залишаюся. Побажання можна".
Також усі пам'ятають скандал із публікацією "слугою народу" Гео Леросом так званих плівок Єрмака в березні цього року. На них, імовірно, рідний брат керівника ОП Денис Єрмак обговорює можливість кадрових призначень з державної лінії за гроші.
А наприкінці червня відзначилися глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та глава партії Олександр Корнієнко. Під час робочого візиту візиту до Миколаєва вони при увімкненому мікрофоні стали обговорювати свою колегу по фракції Ірину Аллахвердієву. Корнієнко заявив, що вона "баба робоча, як корабельна сосна" та "взагалі красуня".
Таких записів за рік діяльності ВР зібралося чимало. Кравець вважає, що якщо в ОП хочуть зробити незаконним публікації подібних листувань, це говорить виключно про страх чинної влади перед журналістами, а також про спробу приховати свої нелегальні дії від громадськості.
"Якщо законопроєкт буде ухвалено, СН зможуть вже відкрито домовлятися про виклик повій у парламент, вирішувати свої бізнес-завдання, замовляти туристичні поїздки та займатися відверто не законотворчою діяльністю, а своїми особистими інтересами", – сказав адвокат.
Захистити іноземних партнерів
На тлі критичного обговорення, що наростає, ініціатив Єрмака сам глава ОП поспішив виправдатися, сказавши в коментарі НВ, що цей законопроєкт буде покликаний забезпечити захист іноземним партнерам від незаконного прослуховування їхніх розмов з українськими топчиновниками.
За його словами, запропонована ініціатива не стосуватиметься публікації аудіозаписів розмов, які свідчать про скоєння злочинів, зокрема корупційних, вищими посадовими особами України.
Сам чиновник каже, що питання стало актуальним на тлі публікацій народним депутатом Андрієм Деркачем аудіозаписів розмов нібито п'ятого президента Петра Порошенка з імовірним кандидатом в президенти США Джо Байденом.
Але юристи вказують на те, що в нашій правовій системі вже прописано всі механізми, які дають змогу притягнути до відповідальності тих, хто публікує інформацію для службового користування або ж державну таємницю.
"Питання не в тому, як ці розмови було опубліковано, а як ці записи взагалі потрапили до Деркача. Тут питання до СБУ, що вони робили, до Служби державної охорони так само. У нас є купа статей, за якими можна притягати до відповідальності осіб, які зливають таку інформацію. Додатково створювати якісь інститути не потрібно", – вважає Каленюк.
Береза ж упевнений, що ця ініціатива гірша від "диктаторських законів", ухвалених 16 січня 2014 року, українці повинні не допустити її реалізації.
"Якщо цей законопроєкт потрапить навіть на перше читання в парламент, потрібно виводити людей. Це навіть страшніше за закони 16 січня, тому що це атака на права й свободу громадян, на свободу слова, на боротьбу з корупцією, і це фактично спроба законсервувати владу в її найбільш брудному варіанті", – заявив політик.