У МЗС України започаткували проєкт 'Незламні' на підтримку в'язнів Кремля
Міністерство закордонних справ України запустило проєкт "Незламні", спрямований на підтримку незаконно утримуваних Росією політв'язнів. Серед них українці та кримські татари, затримані в тимчасово окупованому Криму.
Про це повідомила пресслужба МЗС на сторінці у Facebook. Ініціатива стартувала 16 травня, коли в країні вшановують пам’ять жертв політичних репресій – співвітчизників, безжально закатованих та вбитих радянським тоталітарним режимом.
"Цього дня ми згадуємо минуле, щоб уникнути подібного у майбутньому. Проте із розпадом СРСР політичні репресії нікуди не зникли. Російська Федерація, наслідуючи радянський досвід, розгорнула широкі репресивні кампанії на тимчасово окупованих нею територіях України. Росія продовжує незаконно утримувати за ґратами в окупованому Криму та на території РФ понад 100 громадян України за політичними мотивами", – зазначили у відомстві.
Там додали, що від сьогодні публікуватимуть ексклюзивні листи, написані українськими бранцями Кремля із місць позбавлення волі. Також у МЗС підкреслили, що в межах нового проєкту українці щиро, відверто і з перших вуст дізнаються про репресії на окупованих територіях, ненасильницьку боротьбу та віру в світле майбутнє.
МЗС започаткувало проєкт "Незламні"
Першим героєм "Незламних" став громадянський журналіст Осман Аріфмеметов. До арешту він транслював наживо обшуки та переслідування кримських татар у Криму. Тепер йому загрожує до 20 років позбавлення волі за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі.
У відомстві навели декілька цитат із листа Османа:
"Після 2014 року Крим фактично перетворився на інформаційне гетто, де робота професійних медіа дуже складна і небезпечна. Професійна журналістика зникла як явище. Журналісти, які залишилися на півострові, просто пішли з професії, тому що не змогли працювати в умовах тиску і цензури. Залишилися лише федеральні провладні ЗМІ, які працюють як пропагандисти. Однак запит на інформацію все одно існує, і хтось повинен розповідати про репресії та переслідування.
В таких умовах виникла громадянська журналістика. Люди, які ніколи не мали ніякого стосунку до мас-медіа, взяли телефони, планшети і почали знімати і ділитися в інтернеті тим, що відбувається на півострові.
У березні 2019 року пройшли наймасовіші арешти активістів, правозахисників, журналістів громадського об’єднання "Кримська солідарність". Було затримано 25 осіб, серед яких і я.
Важливо, щоб ви знали, що ми будемо продовжувати ненасильницьку боротьбу за свої права. Важливо, щоб ви знали про тих, хто продовжує вести активну діяльність у Криму. Їм необхідна ваша підтримка. Я вірю, що з вашою допомогою ми спроможні зупинити репресії в Криму і звільнити всіх в'язнів Кремля".
Більше про інформаційне гетто та репресії на окупованому півострові можна прочитати в повному листі політв'язня на сайті МЗС за цим посиланням.
Як повідомляв OBOZREVATEL, комітет міністрів Ради Європи 11 травня ухвалив документ про порушення Росією прав людини в окупованому Криму. МЗС України привітало це рішення, зазначивши, що в перспективі це сприятиме деокупації українського півострова.