Блог | Турбулентність на "УЗ" та проблеми безпеки руху: чим для транспортників відзначився 2017-й рік

Сьогодні в Україні є декілька галузей, які цілком мають право звітувати про свої успіхи за минулий рік. Інфраструктура серед таких. Протягом року було оголошено чимало проектів та нововведень, частина з яких справдилась.

Втім, маємо й ті, про які "забули". Чи не було потрібного закону, аби вони запрацювали. Чи не вистачило наполегливості у їх ініціаторів. Або ж, врешті, вони від самого початку були нереальними, а давались лише заради красного слівця.

Підбиваючи підсумки інфраструктурного року, маю зазначити: він видався відверто непростим. І для законодавців, і для бізнесу, і для українських громадян – споживачів послуг.

Й не тільки з об’єктивних причин.

Від конструктивної роботи по суті відволікали зовнішні конфлікти (здебільшого – штучні), в які – хочеш-не хочеш – втягували й галузь.

Однак – попри все це – ми працювали.

Нагадаю ключові теми.

Перша -- дороги. Сьогодні неозброєним оком видно, що ситуація на шляхах покращується. Протягом року роботи на шляхах тривали – попри всі складнощі. А їх вистачало – достатньо згадати лише проблеми з перевезенням сипучих матеріалів для дорожніх робіт, з якими зіткнулись восени через брак локомотивів на "УЗ".

Про активізацію на дорогах свідчить і статистика. Порівняно з 2016-м протяжність реконструйованих та відремонтованих доріг збільшилась вдвічі – з 950 до 2 160 км.

Маю зауважити, що Комітет з питань транспорту останнім часом опрацював цілу низку законопроектів, мета яких – практична підтримка дорожників. Частина з них вже підтримана парламентом та працює, решта очікують свого прийняття.

Прийняття законів про передачу доріг місцевого значення на утримання місцевим облдержадміністраціям та створення Державного спеціального дорожнього фонду у складі держбюджету (які були винесені на голосування ще восени минулого року) дало старт реформуванню всієї дорожньої галузі. Воно триває – хай навіть поволі й досить складно. Сподіваємось, що динаміка оновлення доріг врешті значно пришвидшиться. Звідки такий оптимізм? Поясню у цифрах.

Дорожній фонд, який запрацює вже з наступного року, має акумулювати 45 млрд. грн. З них на дороги державного значення буде скеровано 22,2, на місцеві – 11,5 млрд грн. (така цифра закладена в законі про Держбюджет). Це на 24 млрд. грн. більше, ніж було виділено на дорожнє господарство в поточному році. Незважаючи на те, що частина коштів (близько 6 млрд грн) піде на погашення боргових зобов’язань за попередніми кредитами, дорожня галузь отримає на ремонтні роботи понад 39 млрд грн, що, без сумніву, суттєво.

Важливою підтримкою став Митний експеримент, який цього року працював по всій країні. Йдеться не лише про підтримку фінансову (завдяки йому вдалося зібрати біля 5,4 млрд грн, з яких понад 3 млрд вже витрачено на ремонт доріг), а й про суспільно-політичну: він спонукав до співпраці митницю, бізнес та владу на місцях й дисциплінував всіх учасників процесу. Отже депутати Комітету погодилипродовження Митного експерименту ще на два роки: до 2020-го.

Однак як скільки не ремонтуй дороги – якщо ними будуть пересуватись надважкі автомобілі – значного, в тому числі й передчасного, руйнування не уникнути. Сьогодні значна частина вантажів перевозиться автошляхами. Причин тому чимало, одна з них – ситуація на "УЗ" та відсутність належного вагового контролю на автошляхах. Порушення перевізниками встановлених вагових та габаритних норм – на жаль, явище майже буденне. Тому нашим Комітетом підтримані депутатські проекти стосовно посилення відповідальності за недотримання вагових і габаритних обмежень щодо комерційного автотранспорту та розширення кола суб’єктів, які мають її нести. Зокрема, очікує свого прийняття законопроект № 6644. Запропоновані ним зміни дозволять створити умови для нагляду і контролю за порушниками. Вводиться також солідарна відповідальність учасників руху: перевізника, вантажовідправника та водія.

Друга важлива тема року – "УЗ". Навколо неї було чи не найбільше гарячих суперечок, конфліктів, дискусій. До речі, з 15 засідань, які було проведено нашим Комітетом з питань транспорту цього року, два тематичні повністю присвячувались розгляду стану справ на "Укрзалізниці".

Тут слід згадати деякі законодавчі ініціативи. Так, нам вдалося захистити ПАТ "УЗ"від додаткового стресу. Завдяки закону, який було прийнято у грудні-2017 та який запрацював цього року, ввівши мораторій на стягнення з "УЗ" боргів Донецької залізниці (що зараз знаходиться на окупований території), припинились спроби примусового списання коштів з рахунків "УЗ". Таким чином біля 4 млрд грн залишились на рахунках "Укрзалізниці".

А наприкінці року – в листопаді – в парламенті зареєстрована нова редакція Закону про залізничний транспорт № 7316. Над проектом кропітко, декілька місяців поспіль працювали експерти і робоча група при Комітеті .

Прискорено прийняття міністерством інфраструктури змін до збірника Тарифів на залізничні перевезення. Внаслідок чого припиняться астрономічні щоденні втрати "УЗ", які сягають 15 млн грн на добу. Буде ліквідовано антиконкурентний підхід до ціни вагона "УЗ" порівняно з приватним – це значно збільшить доходність перевізника.

Запевняю: пильна увага до долі "УЗ" буде з нашого боку й надалі. Сподіваюсь, це дозволить врешті стабілізувати ситуацію.

Ще одна тема: Україна і світ. Якщо конкретніше: українська й європейська інфраструктура. З цьогорічним отриманням безвізу тема стала гарячою.

Можна багато й часто говорити про те, що ми прагнемо до Європи, що на нас там чекають – але допоки наші дорогі не з єднаються з європейською транспортною системою мережею шляхів, допоки наша дорожня інфраструктура не стане відповідати світовим стандартам, а на пунктах пропуску триватимуть несамовиті черги, Європа до нас не зайде. Й до себе не дуже впустить.

Цього року відбулося чимало економічних та інфраструктурних форумів міжнародного рівня – як в Україні, так і в Європі. Як голова Комітету з питань транспорту я був присутнім на багатьох з них. Маю головну мету: привернути увагу до України з її унікальним геополітичним розташуванням.

Говорю відповідально: ми цікаві світові —попри війну та чисельні проблеми. Й можемо, повинні бути ще більш цікавими – для бізнесу, для міжнародних проектів, для інвесторів. Інфраструктурна галузь спроможна підняти інші галузі економіки: кожна гривня, що вкладена в розбудову дороги, логістичного центру чи порту,-- це 4-5 гривень прибутків у суміжних галузях.

Що від нас потрібно? Розбудова міжнародних пунктів пропуску на кордонах (їх перетин має бути максимально спрощеним та комфортним) і – розбудова наших шляхів державного значення. При чому, не лише за державний кошт, а й при залученні інвестиційного капіталу.

Нам потрібні нові транспортні коридори з якісними автобани – а вони можуть з явитись в Україні за умов участі бізнесу у дорожньому будівництві. Якому, своєю чергою, необхідні гарантії захисту його вкладень. Саме тому Комітет цього року долучився до розробки проекту закону, який врегулює будівництво та експлуатацію автошляхів на умовах концесії (№ 6766).

Отже, ми вже добились того, що чотири відгалуження транснаціонального коридору з Балтики до Греції "VIA Carpatia" підуть по нашій території. Це дуже добра новина. Це наш шанс. Але це ще й екзамен для нас. Й ми повинні його скласти за будь-яких умов.

Ще одна тема року, про яку не можу не згадати – безпека на шляхах. Маю з болем відзначити: такої кількості масштабних кривавих аварій, які трапились цьогоріч, не пам ятаю. Питання безпеки на шляхах прирівнюю до питання національної безпеки.

Транспортний Комітет – який свого часу став ініціатором перших слухань у стінах ВР, які пройшли у грудні 2015 року та присвячувались проблемам безпеки руху,– цього року зробив безпеку ще одним своїм пріоритетом.

Є вже чимало напрацювань.

Так, в результаті згаданих парламентських слухань з явилась Стратегія по підвищенню рівня безпеки руху, яку затверджено Кабміном. На кінцевій стадії — розробка проекту відповідної Держпрограми до 2020 року, що має бути подана на затвердженню Уряду до кінця року. Вперше на цей напрямок заплановано виділення коштів – 5% з Дорожнього фонду, що у грошовому виразі становить 2,6 млрд . грн. в 2018 році.

Зараз Комітетом напрацьовуються нова редакція закону про дорожній рух та його безпеку – цим займається спеціально створена робоча група з числа членів Комітету та експертів.

Сподіваюсь, що напрацьовані фахівцями ініціативи стануть оновленою базою безпекового законодавства. І 2018-й рік ми врешті назвемо переламним в цій темі.

Й не тільки у цій.

Так, складний 2017-й залишає по собі багато відкритих питань. Але впевнений: ми знайдемо на них відповіді. Ми обрали правильний, хоча й нелегкий, шлях – до цивілізованого світу. Й чим стрімкіший перебіг подій, чим вище швидкість та суворіше виклики – тим цікавіше його долати.