Сюмар: Україна може стати країною "золотого мільярду". Росія - ні

21 листопада українці будуть відзначати четверту річницю Майдану. У цей день, у 2013-му, стартувала акція за європейський вибір, яка з годом переросла в Революцію Гідності. Які запити Майдану залишилися без відповіді, куди рухається Україна та як змінилося інформаційне поле держави – про це й не тільки "Обозреватель" розмовляв із заступником голови фракції "Народний фронт" і главою парламентського комітету з питань свободи слова та інформполітики Вікторією Сюмар.

У першій частині інтерв'ю читайте про коаліцію, "справу рюкзаків", "Міхомайдан" і наступні вибори.

- Скоро буде четверта річниця Майдану, і час підводити підсумки. Що не вдалося?

- Треба визнати, що багато запитів Майдану не вдалося реалізувати. По-перше, це справедливе правосуддя. Перший студентський Майдан був за геополітичний вибір, а дорослий – значною мірою за справедливість. Бо колишня влада використала силу держави, побивши дітей. Отже, маємо реформувати силові структури так, щоб вони стояли на службі людей. Це був ключовий запит – на безпеку та справедливість. І мені здається, що ми з ним ще не впоралися.

Facebook Вікторії Сюмар

З іншого боку, ми реформували поліцію, і це мало позитивний ефект. Соціологія показує, що довіра до нової поліції є вищою.

- Але ж рівень розкриття злочинів...

- Так. Коли говоримо про фаховий рівень, то повертаємося до питання люстрації. Тому що професіонального слідчого не можна "зліпити" за кілька місяців, як патрульного.

Але є й глибші проблеми. Чи є в нас сьогодні вибіркове правосуддя? Так, є.

Чи є корупційна складова в діях правових органів? Так. Прокуратура стає однією з ключових рейдерських структур, зокрема маю на увазі прокуратури на місцях. І в цілому силові структури лишаються інструментом корупції. Це потоки.

- Біда ще і в тому, що зруйнована вертикаль: кожен сам собі начальник.

- 100 %. Це дуже погано, коли вертикалі не працюють. Коли на місцях виникають регіональні "князьки". Але політично мотивована вибірковість правосуддя – не менш складна проблема. І політичне переслідування – також проблема нашого часу.

Читайте: Нова ідея МВС: поліцію очікують реформи?

- А МВС займається політичними переслідуваннями?

- Навіть функціонально їм це складніше робити, тому що їх завдання – провести розслідування та передати справу прокуратурі, яка її в суді представляє. А ось прокуратура чи СБУ вже "обилечивают".

Ну і політика... СБУ, наприклад, дуже часто займається прослуховування народних депутатів. Мені було дуже цікаво читати роздруківки своїх розмов...

- Погодьтеся, кожен виявлений незаконний запис громадських діячів чи депутатів за часів Януковича породжував скандал. Тоді як нині це буденний факт...

- Так, зараз це стало нормою. Ми навіть у цьому не сумніваємося. Між собою в Раді кажемо, що треба мінімізувати телефонні розмови. Ресурси українських спецслужб марнуються на це, а тим часом гине Аміна Окуєва, яка якраз мала б бути під охороною та наглядом. Паралельно потрібно відстежувати багатьох людей, які перетинають пункти пропусків з "ДНР" і "ЛНР". Вибухівка і ті, хто її закладає, явно потрапляють звідти, тому що це найпростіший шлях. Донбас – це фактично анклав, який за підтримки Росії стає базою для тероризму.

Читайте: Замінований Донбас. Кількість жертв продовжує зростати

- Перейдемо до інформаційної сфери. Як вона змінилася після Революції Гідності?

- Щодо своєї частини, ми виконали коаліційну угоду в частині реформування інформаційної сфери. Вона нарешті стала українською. Ми відрізали себе від російського інформаційного простору. Російські зірки перестали бути кумирами. Ми створюємо свою естраду, свій інформаційний простір, свій кінематограф.

І це насправді основа реального суверенітету. А суверенітет і збереження країни – це головний пріоритет.

Фото ICTV

Вітчизняні політики мають усвідомити, що Україна є надзвичайно цінною з позиції ресурсів. У нас є родюча земля, яка буде дуже цінуватися в наступні 20 років, є питна вода, через дефіцит якої світ уже страждає, й є людській потенціал. Якщо ми захистимо ці три базових ресурси, Україна зможе посісти місце серед держав "золотого мільярда", куди Росія вже не потрапить за жодних обставин.

Ми здатні стати однією з ключових держав у світі, який дуже стрімко змінюється. Але перед нами будуть стояти виклики, пов’язані з демографічною кризою, вони вже є. А після відкриття кордонів буде серйозний відтік інтелекту.

Читайте: Україні загрожує сплеск трудової міграції: названа причина

Тому має бути комплексне бачення реакції на виклики. Наприклад, ми почали працювати над захистом інтелектуального продукту – законопроектом про авторські права. Людина, яка в Україні створює інтелектуальний продукт, має знати, що отримає кошти, і що ці кошти будуть захищені державою. І взагалі нам треба перестати бути сировинною державою та почати виготовляти додану вартість.

- Але ключові олігархи – це люди, які вивозять сировину.

- Так. Найбагатші кампанії, які працюють на цьому напрямку, скуповують все, вантажать танкери та відправляють. Окей, але давайте створювати й додану вартість. Це розбудова середнього класу. І без цього нам не перейти на нові щаблі розвитку економіки. Ризикуємо загрузнути на примітивному олігархічному рівні.

- ЗМІ стали вільнішими після останнього Майдану?

- ЗМІ так само залежні від власника. Потрібен медіаринок, а це прямо залежить від економічної ситуації в країні. Ми багато працюємо над тим, щоб цей медіаринок виник, але треба усвідомити: він з'явиться тоді, коли багато ЗМІ просто зникнуть. Чим менше гравців на ринку, тим більш рентабельними медіа можуть бути.

Це зачароване коло: власники хочуть мати ЗМІ, щоб торгуватися за владу. І дотують велику кількість ЗМІ. Далі заробляють на преференціях, які виторговують у влади в обмін на лояльність власних ЗМІ. Це корупційне коло треба розірвати.

Facebook Вікторії Сюмар

Ми створюємо суспільне мовлення, і, попри весь скепсис, УТ-1 дійсно починає змінюватися. Якщо ми створимо хоча б один телеканал, який буде потужним і незалежним, це буде дуже суттєвий крок уперед.

- Мало створити хороший контент, телеканал треба ще й просунути. Сьогодні в сучасних медіа відсотків 70 – це дистрибуція...

- Я це усвідомлюю. Знаєте, коли ми відключимо аналогове мовлення, то суспільне втратить єдину конкурентну перевагу – всеукраїнське покриття, і колегам буде складно. Треба зосередитися на просуванні через соціальні мережі. Особисто я часто замінюю інтернет-ресурси соцмережами, бо у мене є підписка на головні інтернет-видання, а Facebook реагує на події значно швидше.

Читайте: "Райські папери" розкрили фінансові зв'язки Кремля із Facebook і Twitter

До речі, дуже важливо змусити такі глобальні структури, як Facebook, Google, YouTube, реєструватися в Україні та платити тут податки, оскільки це величезний ринок.

- Британці прийняли закон, згідно з яким усі інтернет-магазини, особливо великі, мають реєструватися в країні.

- Ми так само над цим працюємо, і це дуже важливо. А ось Німеччина ввела величезні штрафи за "мову ненависті" у Facebook. Коли ви бачите щось, що може спонукати до ненависті, натискаєте на відповідний прапорець. І тоді Facebook має зняти цю інформацію, а якщо він цього не робить, то виплачує величезні штрафи. Але для запровадження аналогічної норми в Україні потрібно зробити представництво Facebook у нашій країні. Так само Facebook мав би сплачувати податки від зібраної реклами в Україні.

- Якби це заявив представник Держдуми РФ, то одразу б виник скандал про цензуру в рунеті.

- Ні. Ми просто просимо їх зареєструватися та платити податки в Україні.

Читайте: Apple не дає китайським користувачам обходити інтернет-цензуру

- Щодо мовних квот на телебаченні, є побоювання, що це призведе до відтоку аудиторії. Що ви про це думаєте?

- Перехідний період буде дуже поступовим, щоби люди звикли. І тільки так запустимо наш ринок. Ми не тільки щось забороняємо, але й даємо гроші на розвиток, наприклад, кіно, серіалів.

- А от НСЖУ переймається, що мовні квоти можуть використати для тиску на телебачення...

- Я б порадила НСЖУ апелювати фактами, а не своїми страхами. Штрафи за невиконання законів України – це тиск? Ні.

Читайте: Чому за рік квот так багато нових українських пісень, але замало зірок

- Як за чотири роки змінилося інформаційне поле?

- Інформаційну сферу ми змінили докорінно. По-перше, у 2014 році ми мали російські телеканали, яким вірила частина людей на Сході та в Криму. Транслювалася відверта антиукраїнська пропаганда, зараз такого немає.

По-друге, раніше в законі російські інформаційні продукти входили до європейських. Але ми сказали: ні, Росія не ратифікувала європейську конвенцію, отже це не європейський продукт. Так ми витіснили з ТВ російські концерти, російські "криві дзеркала", програми.

- І замість Лепса з’явився Вінник. Зараз найпопулярніші виконавці – група "Гриби" і Вінник.

- Публіка завжди хотітиме отакої попси. Це нормально для будь-якого суспільства. Просто давайте створювати своє та не будемо споживати російське, яке постійно поливає Україну ідеологічним лайном.

Те ж саме з книгодрукуванням. Почавши зупиняти тиражі російських книжок, дали можливість розвиватися українським видавцям.

- А який там механізм?

- Дуже простий: проводиться експертиза: якщо у творах міститься популяризація держави-агресора, тираж зупиняється на кордоні. А зараз російська література часто має шовіністичний характер. А ось якусь наукову літературу везти можна. Тим часом українське книговидання зростає. Українські автори стають усе більш відомими в Європі.

Фото "Народного фронту"

Ми запустили кіновиробництво, цього року вийшла рекордна кількість фільмів, які нарешті стали якісними. Не висока фестивальна творчість, яку розуміли п’ятеро експертів з Держкіно, а масовий продукт. Наприклад, та ж "Сторожова застава". Українську мову значно частіше чуємо, і сприймається вона прекрасно.

- Що готується на ринку зовнішньої реклами?

- Ми зробити комітетський варіант законопроекту про зовнішню рекламу, який передбачає суттєве зменшення рекламних площин.

Там прописані тільки чотири форми дозволеної зовнішньої реклами та чіткі відстані між ними. Основна дискусія з представниками рекламної сфери ведеться саме про відстані. Наприклад, не менше 50 метрів між бігбордами середнього рівня, між великими – 80-120 метрів. Решта має бути знесена органами місцевого самоврядування.

Читайте: Twitter заборонив RT і Sputnik розміщувати рекламу

Процедура отримання дозволу стає абсолютно прозорою. Органи місцевого самоврядування мають розробити карту розміщення зовнішньої реклами, яка б не спотворювала вигляд міста. Українські міста будуть виглядати як європейські, а не як Шанхай. Тобто кількість рекламних носіїв зменшиться, ціна їх буде зростати, але це буде чесна й прозора регламентація.

- І коли очікується ухвалення цього закону?

- Він уже внесений до парламенту. У найближчі сесійні тижні.

- Ще була ідея мовних квот у пресі. Як вона просувається?

- Ми вирішили піти іншим шляхом, розробивши законопроект про мораторій на підняття Укрпоштою цін на доставку україномовної преси. Тобто україномовні газети Укрпошта буде надсилати за меншою вартістю, ніж російськомовні. Це має стимулювати україномовну пресу.

Читайте: Як тютюнові "монстри" вбивають пресу в Києві та до чого тут "Союздрук"

- А мову реклами треба регламентувати?

- Мовою зовнішньої реклами має бути українська, це передбачено законопроектом. Але ми готуємо зміни до закону, щоб уся реклама була лише українською мовою. Я вважаю, що нам потрібно зробити українську провідною мовою у сфері обслуговування. Бо мене ображає, коли я прилітаю в Україну, а прикордонник мені каже: "Здравствуйте, ваш паспорт, пожалуйста".

- Як справи у Міністерстві інформаційної політики?

- Існує, непоганий бюджет отримує на наступний рік.

Читайте: Стець задекларував п'ять квартир

- А ефективність?

- Останнім часом вийшли на низку ефективних програм. Зокрема, будівництво телевеж на сході України. Започаткували з ними програму "Українська книга". Намагаємося створювати конкретні проекти. Знаю, що значно модніше покритикувати, сказати, що ніхто нічого не робить. Але продуктивніше придумати проект, запропонувати його й успішно реалізувати.

- Не відомо, хто міністром буде?

- Поки що Юрій Стець лишається. Я так розумію. Це квота БПП.