Україні потрібна детальна та розрахована на тривалий період стратегія оптимізації державного боргу.

Відео дня

Про це йдеться в презентованому Юлією Тимошенко стратегічному документі "Новий економічний курс". Лідер "Батьківщини" переконана, лише такий підхід здатен зупинити накопичення зовнішніх боргів України та стагнацію вітчизняної економіки.

Комплексний підхід

"Головними проблемами у сфері управління державним боргом в Україні є орієнтування на вирішення короткострокових завдань бюджетної політики та відсутність довгострокової основи. Короткозорий характер рішень щодо обсягів та параметрів державних запозичень призводить до високої вартості залучення коштів, небезпечного накопичення валютних ризиків на балансі уряду, незбалансованої структури боргових виплат у часовому вимірі. У процесі управління державним боргом відповідальними особами часто ігноруються критичні рівні боргового навантаження та недооцінюються боргові ризики, а законодавче забезпечення боргових процесів є фрагментарним, надмірно узагальненим і не відповідає сучасним вимогам", – йдеться в "Новому економічному курсі".

На думку авторів документу, фахівцям, яким довірили працювати із державним боргом України, потрібно детальніше аналізувати фактори збільшення боргу та працювати над помилками попередніх років.

"Поряд з цим, у 2014-2017 роках суттєвими факторами погіршення боргової ситуації стало неконтрольоване нарощування державного боргу через придбання урядом фінансових активів, а також безпрецедентна за масштабами потенційної шкоди реструктуризація зовнішнього державного боргу 2015 року. Тому розробка довгострокової стратегії відновлення боргової стійкості з коректною ідентифікацією наявних проблем, стратегічних цілей і тактичних заходів, повинна стати одним із пріоритетів діяльності держави", – пишуть в стратегії.

Копітка праця

У "Новому економічному курсі" зазначають, що вийти із "замкненого кола" накопичення боргів допоможе лише нова стратегія управління державним боргом.

"Виходячи з особливостей національної фінансової системи, рівня і структури накопиченого боргу, а також найкращої міжнародної практики у цій сфері необхідно забезпечити скерованість стратегії управління державним боргом України. Для цього перш за все потрібне послідовне щорічне скорочення відносного обсягу державного і гарантованого державою боргу та досягнення цільового показника боргу – 60% ВВП, не пізніше, ніж на кінець 2020 року", – констатували у документі.

Автори документу впевнені, що Україні потрібне продовження курсу фіскальної консолідації та зменшення величини дефіциту державного бюджету до рівня 1,5% ВВП у 2020 і 2021 роках.

"Для цього необхідне скасування практики державних фінансових вливань у статутні капітали банків і підприємств за рахунок нарощування державного боргу до досягнення державним і гарантованим боргом його цільового рівня. Тому доцільно було б включити до Бюджетного кодексу України таку статтю: "Не допускається здійснення державних запозичень, які не передбачають надходження залучених коштів до державного бюджету, у тому числі випуск облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням у державну власність акцій додаткової емісії банків; в обмін на векселі, видані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; в обмін на акції додаткової емісії господарських товариств паливно-енергетичного комплексу та інше", – зауважили експерти.

Крім того, в документі наголошують на необхідності чіткої регламентації фіскальних правил та аналітичної роботи із борговим лімітом.

"Деталізація і чітка регламентація фіскальних правил також необхідні для оптимізації держборгу України. Борговий ліміт має бути встановлено не лише для центрального уряду, а для сектору загального державного управління в цілому (з урахуванням боргів місцевих органів влади і фондів соціального страхування). Крім того, борговий ліміт на рівні 60% ВВП для боргу сектору загального державного управління має бути відображений у Бюджетному кодексі України. Доцільно також було б зафіксувати в Бюджетному кодексі обмеження на розмір циклічно скоригованого балансу сектору загального державного управління", – підкреслюють в стратегії.

Широкий інструментарій

В той же час, у "Новому економічному курсі" зазначають, що для ефективної роботи із державним боргом в саме законодавство необхідно вносити механізми імплементації боргового ліміту.

"Введення до бюджетного законодавства України механізмів імплементації боргового ліміту: перевищення боргового ліміту, встановленого Бюджетним кодексом в період 2015-2018 років говорить про те, що в Україні актуальною проблемою є не лише розширення переліку і модифікація фіскальних правил, а й пошук адекватних механізмів їх імплементації. Досвід ЄС засвідчує, що ефективна дія боргових лімітів можлива лише за наявності механізмів, які вимагають вжиття певних заходів у разі наближення до граничних показників або застосування так званого "боргового гальма", – йдеться в стратегії.

У документі акцентують увагу на тому, що ціллю подібних дій має стати збалансування структури боргу за видами валют, відсоткових ставок і термінів погашення боргу та формування сучасної системи оцінки і аналізу ризиків, пов’язаних із державним боргом.

"Вдосконалення структури державного боргу України необхідно робити за такими основними напрямками: а) скорочення частки зовнішніх позик у структурі позичкового фінансування дефіциту бюджету з метою зниження валютних ризиків державного боргу; б) подовження середньої строковості боргових зобов’язань уряду та забезпечення рівномірного розподілу боргових виплат у часовому вимірі з метою зниження ризиків рефінансування державного боргу України; в) досягнення високої частки зобов’язань із фіксованою відсотковою ставкою в структурі боргових зобов’язань для мінімізації відсоткового реизику", – пишуть в стратегії.

У "Новому економічному курсі" також звернули увагу на процес управління державним боргом та керування такими цільовими кількісними показниками структури державного боргу (станом на кінець відповідного року):

У документі також зазначається, що внесення змін до "Положення про управління ризиками, пов’язаними з державним боргом", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №461 від 16 червня 2010 року, у частині включення до системи аналізу і оцінювання боргових ризиків таких індикаторів:

- валові потреби уряду в рефінансуванні державного боргу (критичне значення –15% ВВП);

- коефіцієнт варіації темпів зростання реального ВВП (1%);

- спред за облігаціями зовнішньої позики (600 баз. п.);

- частка боргових зобов’язань уряду у власності нерезидентів (45%);

- частка боргу, номінованого в іноземній валюті (60%);

- річна зміна частки короткострокового боргу за первинним терміном погашення в загальній структурі державного боргу (1%).

Нові рішення

Автори "Нового економічного курсу" також наголошують на тому, що система оцінювання фіскальних ризиків України потребує суттєвого розширення.

"Інтеграція системи аналізу і оцінки боргових ризиків до комплексної системи оцінювання фіскальних ризиків і включення відповідних даних до розширеного звіту про фіскальні ризики Міністерства фінансів України. Інтеграція системи аналізу і оцінки боргових ризиків до комплексної системи оцінювання фіскальних ризиків і включення відповідних даних до розширеного звіту про фіскальні ризики Міністерства фінансів України", – констатували в "Новому економічному курсі".

У стратегії також наголосили на необхідності проведення регулярних стрес-тестів портфелю боргових зобов’язань держави як складової системи аналізу боргових і фіскальних ризиків.

"В Україні при проведенні зазначених стрес-тестів обсяги витрат державного бюджету на погашення і обслуговування боргу мають оцінюватися на основі припущень про вагому девальвацію національної валюти, зростання відсоткових ставок за позиками, ухвалення урядом умовних зобов’язань і суттєвого зростання витрат бюджету на виконання умовних зобов’язань, а також погіршення макроекономічних показників України. За результатами проведених стрес-тестів слід визначати орієнтовні заходи з управління державним боргом, які можуть вживатися у разі виникнення шокових ситуацій", – переконані експерти.

За словами авторів документу, для підтримання постійного доступу уряду України до міжнародного ринку капіталу, зниження вартості зовнішніх ринкових позик, забезпечення справедливих умов обслуговування зовнішнього боргу уряд повинен провести низку реформ.

"Послідовне зниження розміру боргового навантаження і оптимізація структури державного боргу України є вкрай важливими для економіки. Для цього необхідним є перегляд схеми обслуговування ВВП-варантів (інструментів компенсації вартості), випущених у ході реструктуризації зовнішнього державного боргу 2015 року, як несправедливої і такої, що позбавляє Україну шансів на економічне відродження", – запевняють автори стратегії.

В "Новому економічному курсі" також акцентували увагу на необхідності підвищення ефективності співробітництва з МФО.

"Заради підвищення ефективності співробітництва з МФО шляхом залучення їх кредитних ресурсів з урахуванням реальних потреб України, ініціювання масового кредитування технологічної модернізації вітчизняних підприємств з боку МФО та збільшення грантової підтримки України міжнародним співтовариством. Навіть в умовах відновлення доступу уряду України до міжнародного ринку позичкових капіталів у середньостроковій перспективі офіційні гранти і позики МФО та урядів іноземних держав мають залишатися переважним джерелом зовнішнього фінансування бюджету і нарощування валових міжнародних резервів країни. Офіційні позики, порівняно з комерційними, характеризуються низькими відсотковими ставками, тривалими термінами погашення боргу та стабільністю надходжень запланованих обсягів фінансування", – резюмують в документі.