Скасування депутатської недоторканності: в Раді ухвалили історичне рішення
Монобільшість Верховної Ради України підтримала за основу і в цілому законопроєкт 2237, який приведе національне законодавство у відповідність до змін до Конституції в частині скасування депутатської недоторканності.
Парламентарі внесли зміни до Кримінально-процесуального кодексу та інші документи, без чого скасування недоторканності не було б можливим. Таке рішення було ухвалено 291 голосом народних депутатів в процесі пленарного засідання парламенту 17 грудня.
У пояснювальній записці до документу наголошується, що законопроєкт спрямований на гармонізацію положень законодавчих актів з відповідними конституційними нормами.
Зокрема, він передбачає внесення змін до:
1) Кримінально-процесуального кодексу України, якими виключити норми про депутатську недоторканність. Водночас передбачити особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
Читайте: Недоторканність нардепів: у Раді зробили крок до фінішу
2) Закону України "Про статус народного депутата України", якими передбачити особливості юридичної відповідальності народного депутата України.
3) Регламенту Верховної Ради України, якими виключити норми про порядок внесення й розгляду парламентом представлень про надання згоди на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту.
Також під час презентації документу його основні аспекти окреслив голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський ("Слуга народу"):
вносити в ЄРДР дані про вчинення нардепом правопорушення має право генпрокурор;
проводити розслідування порушених кримінальних проваджень щодо нардепа мають право слідчі НАБУ і центрального апарату ДБР;
клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашній арешт, обшук, застосування негласних слідчих дій мають бути узгоджені генпрокурором;
розгляд таких клопотань здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває орган розслідування;
про затримання або оголошення підозри нардепу обов'язково повідомляється голові Верховної Ради.
Примітно, що спікера Дмитра Разумкова і першого віцеспікера Верховної Ради Руслана Стефанчука запідозрили в подачі таємних сигналів фракції "Слуга народу" при голосуванні за одну з поправок до документу.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
29 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про зняття депутатської недоторканності в першому читанні.
3 вересня депутати підтримали ініціативу в цілому.
11 вересня президент України Володимир Зеленський підписав закон.
Депутат від фракції "Європейська солідарність" Сергій Алексєєв заявив, що задля уникнення можливих випадків політичних переслідувань згоду на притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності після зняття недоторканності має надавати Верховний Суд як незалежна інстанція, а не одноосібно генпрокурор.