Відео дня
"Має вирішувати Верховний Суд": нардеп вказав на недоліки закону про зняття недоторканності
Для уникнення можливих випадків політичних переслідувань згоду на притягнення народних депутатів до кримінальної відповідальності після зняття недоторканності має надавати Верховний Суд як незалежна інстанція, а не одноосібно Генпрокурор.
Про це заявив депутат з фракції "Європейська солідарність", голова підкомітету з питань діяльності органів правопорядку Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Алєксєєв, коментуючи законопроект 2237 щодо недоторканності народних депутатів України.
"Суттєвим недоліком цього законопроекту є те, що він передбачає цілковиту залежність питання притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності від рішень Генерального прокурора. А тому проект закону містить корупційні ризики і може допускати неоднакове застосування до різних народних депутатів", – сказав він.
Читайте: Зняття недоторканності: "слуги народу" ухвалили новий законопроєкт
Так, за словами Алєксєєва, не виключені ситуації, коли після вступу закону в дію щодо одних депутатів навіть відомості до ЄРДР не будуть вноситися, а щодо інших – будуть без особливих на те підстав подаватися клопотання про тримання під вартою. Тому таке рішення має ухвалювати незалежний орган.
"Ми запропонували, щоб ключовим суб’єктом, який буде надавати згоду на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, його затримання, арешт чи утримання під вартою був Верховний Суд, а саме об’єднана палати Касаційного кримінального суду ВС. Саме ВС є незалежним суб’єктом і зможе забезпечити справедливий порядок вирішення цих питань", – сказав він.
Окрім цього Алєксєєв відзначив, що Венеціанська комісія у своєму висновку CDL-AD(2015)013 зазначала, що в політичній системі з вразливою демократією, такою як в Україні, повне скасування недоторканності може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту. Тому народні депутати внесли до другого читання правку, за якою у Великої Палати Верховного Суду будуть повноваження надавати висновок щодо наявності "політичних мотивів" у кримінальному провадженні щодо народного депутата України.
"У випадку наявності "політичних мотивів" у кримінальному провадженні щодо народного депутата України частини 1 та 2 статті 482-2 не можуть бути застосовані, а отримані внаслідок застосування даної статті докази є недопустимими", – пояснив він.
Зазначимо, що суть закону зводиться до вилучення із 80-ї статті Конституції двох частин, у яких йдеться про гарантії депутатської недоторканності і неможливості затримати, заарештувати й притягнути нардепів до кримінальної відповідальності без згоди парламенту.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
29 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про зняття депутатської недоторканності в першому читанні. "За" проголосували 363 народних депутати. "Проти" – 0.
3 вересня депутати підтримали ініціативу в цілому.
11 вересня президент України Володимир Зеленський підписав закон.