Скасування недоторканності: що втратили народні обранці
Народні депутати Верховної Ради України схвалили довгоочікуваний законопроект про скасування депутатської недоторканності.
У чому ж особливість скасування "імунітету" для парламентарів – читайте в OBOZREVATEL.
Головне:
Депутати проголосували за скасування депутатської недоторканності – "за" висловилися 373 політика.
Документ виключив положення Конституції про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
Читайте: "Що ви кричите весь час?" Зеленський зірвався на нардепів у Раді: відео
Хто і як голосував
Верховна Рада проголосувала за внесення змін до статті 80 Конституції України щодо скасування недоторканності народних депутатів України. За відповідне рішення про позбавлення народних депутатів недоторканності з 2020 року на засіданні парламенту 3 вересня проголосували 373 депутати.
Читайте: Скасування депутатської недоторканності: нардепам вказали на помилку
За зняття недоторканності НЕ голосувала фракція "Опозиційної платформи – За життя". Підтримали документ:
"Слуга народу" (252 нардепи, повний склад)
"Європейська солідарність" (підтримали 24, 3 утримались)
"Батьківщина" (23, повний склад)
"За майбутнє" (22, повний склад)
"Голос" (19, повний склад)
Позафракційні (33 – за, 1 утримався)
Читайте: Верховна Рада обрала нового генпрокурора, Зеленський підписав
Перше читання – голосування у Раді
У першому читанні "за" законопроект проголосували 363 народних депутати. "Проти" – 0. Утримався – 1. Для остаточного затвердження конституційних змін на наступній сесії буде потрібно не менше 300 голосів народних обранців. Така процедура встановлена Основним законом.
Передбачено, що закон набуде чинності з 1 січня 2020 року.
Що таке депутатська недоторканність?
Читайте: "Цезар", селфі та скандали: як минуло перше засідання нової Ради. Всі подробиці
По суті – це гарантія для народних обранців від кримінального та будь-якого іншого юридичного переслідування, а також притягнення до відповідальності, яка закріплена статтею 80 Конституції України.
У світі існують дві форми реалізації депутатського імунітету:
політична (індемнітет) – дає депутату імунітет від притягування до відповідальності за політичні та професійні висловлювання і дії, наприклад, голосування у стінах парламенту. Виняток становлять наклеп і образи.
кримінальна – передбачає особливий порядок притягнення депутата до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за згодою його колег.
Читайте: "Демократія в дії": у новій Раді трапився перший скандал із журналістами
Чи можна зняти недоторканність із народного депутата?
Можна, і для цього існує певна процедура. У разі, якщо у правоохоронних органів є підозра про скоєння народним депутатом кримінального злочину, генеральний прокурор вносить до Верховної Ради відповідне подання на народного обранця. Якщо ж у справі фігурує кілька нардепів, подання має бути складене на кожного з них окремо.
Далі генпрокурор зобов'язаний обґрунтувати подання перед парламентарями і довести їм необхідність зняття недоторканності того чи іншого депутата. Після чого Верховна Рада має проголосувати "за" більшістю від конституційного складу, тобто 226 голосами. Зняття недоторканності та дозвіл на арешт голосуються окремо.
Однак не все так просто, як здається на перший погляд. Перед голосуванням має відбутися досить складна і затягнута процедура. Коли проти депутата вноситься відповідне подання, йому дається 5 днів на складання письмових пояснень Регламентному комітету ВР.
Читайте: У Зеленського визначилися з новим Кабінетом міністрів: ЗМІ дізналися імена всіх
Відповідний комітет зобов'язаний у стислий термін, не більше 20 днів, розглянути питання про зняття недоторканності. На засіданні члени комітету повинні вислухати обидві сторони, після чого роблять відповідні висновки і виносять питання на голосування ВР. При цьому подання може бути передане спікеру Ради, навіть якщо члени комітету вважають доводи ГПУ недостатньо обґрунтованими.
Проголосувати за зняття депутатської недоторканності народні депутати повинні не пізніше, ніж через 7 днів після передачі висновків Регламентного комітету до парламенту.
Тривалість процедури неодноразово критикувалася з боку парламентарів, оскільки за цей час підозрюваний може спробувати "вирішити" це питання на свою користь, або просто виїхати з країни, як це вже відбувалося неодноразово.
Читайте: Не голосуватимуть? У перший же день нової Ради виник скандал
Зі скількох депутатів зняли недоторканність?
За всю історію незалежної України і роботи Верховної Ради недоторканність було знято лише із 17 народних обранців.
Так, у 1994 році першим, з кого зняли недоторканність, виявився Юхим Звягільський. Його звинуватили у зловживанні службовим становищем і незаконному вивезенні коштів. Звягільський вирішив не чекати на рішення парламенту і втік до Ізраїлю, де переховувався від правоохоронних органів до 1997 року, поки з нього не зняли всі звинувачення. Повернувшись в Україну, Звягільський знову обрався до Верховної Ради, пропрацювавши народним депутатом аж до 9-го скликання Ради.
Серед останніх гучних подань можна назвати позбавлення недоторканності Ігоря Мосійчука, Сергія Мельничука та Сергія Клюєва у 2015 році. Останній одразу ж утік з країни, щодо Мосійчука Вищий адміністративний суд визнав, що постанову парламенту було ухвалено з порушенням регламенту і депутат повернувся на роботу. А щодо Мельничука справа про бандитизм розслідується досі.
Читайте: Ікра і біфштекси: що їдять новообрані нардепи в їдальні Верховної Ради
У 2016 році мандатів позбавили Олександра Онищенка та Вадима Новинського. Перший досі переховується від слідства за кордоном, а ось Новинський продовжував свою депутатську діяльність і навіть пройшов до парламенту 9-го скликання на позачергових виборах до Верховної Ради.
У 2017 році парламентарі проголосували за зняття недоторканності відразу з чотирьох народних депутатів: Олеся Довгого, Максима Полякова, Борислава Розенблата і Михайла Добкіна. Всі підозрювані залишилися в Україні, але жодна справа не дійшла до свого логічного кінця.
У 2018 році було позбавлено депутатської недоторканності народну депутатку Надію Савченко за підозрою у підготовці терористичного акту. Правоохоронцям навіть вдалося затримати Героя України, але у квітні 2019 року вона була випущена з-під варти.
Читайте: Надія Савченко прийшла до Верховної Ради
Історія питання
Спроби скасувати депутатську недоторканність робилися українською владою неодноразово. У 2000 році навіть проводили всенародний референдум, де також було присутнє це питання.
Найближче до ймовірного скасування депутатського імунітету наблизилося 8-ме скликання Верховної Ради. У 2015 році розроблений колишнім президентом Петром Порошенком відповідний законопроект був поданий до Конституційного суду, який визнав окремі положення законопроекту такими, що відповідають Конституції, але все ж зазначив, що недоторканність народних депутатів гарантує безпеку від незаконного втручання у діяльність депутата, безперешкодне та ефективне здійснення ним своїх функцій.
Висновок Венеціанської комісії теж насторожує, на думку членів комісії, повне скасування депутатського імунітету в країнах із вразливою демократією, якою є Україна, може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту.
Читайте: У Зеленського повідомили, коли знімуть недоторканність із нардепів. Відео
У підсумку законопроект був знятий з розгляду, але вже у 2017 році до парламенту було внесено два законопроекти про скасування депутатської недоторканності. Один був запропонований народними обранцями, другий знову президентом. Відмінність була лише в тому, що Порошенко пропонував скасувати депутатський імунітет із 1 січня 2020 року.
У 2018 році КСУ визнала обидва законопроекти такими, що відповідають Конституції, але депутати так і не спромоглися проголосувати за жоден із них.
Читайте: Вибори у Києві та зняття недоторканності: стало відомо про грандіозні плани на перший день Ради
Зняття депутатської недоторканності було однією з основних передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського, про що він часто говорив, як у розпал кампанії, так і вже після перемоги. Навіть у його президентській програмі пункт про зняття недоторканності з себе, а також народних депутатів і суддів був одним із основних.