По суті, це дало їм право не виконувати накладені на них міжнародні зобов'язання. Так, українська дипломатія зазнала першої серйозної поразки на санкційному фронті.
Що трапилося і як тепер бути – в матеріалі OBOZREVATEL.
У ніч на 25 червня ПАРЄ проголосувала за резолюцію, яка зняла обмеження з російської делегації і повернула їй права голосу в Асамблеї.
Одразу після голосування, Росія підтвердила свої плани повернути свою делегацію в ПАРЄ того ж дня.
Україна оскаржила повноваження делегації Росії в Асамблеї.
Українські депутати звернулися до Верховної Ради терміново розглянути питання про припинення участі української делегації в роботі ПАРЄ.
Делегація РФ повертається
У ніч із 24 на 25 червня депутати Парламентської асамблеї Ради Європи проголосувала за резолюцію, яка знімає санкції з РФ і дозволяє повернутися російській делегації без виконання міжнародних зобов'язань і обмежень права голосу.
За резолюцію проголосували 118 депутатів, 62 проти, 10 утрималися.
Результати голосування
Найбільш "вірними друзями" Кремля показали себе делегації з Азербайджану, Франції, Іспанії, Італії, Норвегії, Австрії, Словаччини, Португалії, Сербії і Туреччини. Вони підтримали повернення РФ одноголосно.
Проти цієї резолюції проголосувала вся делегація України. Решта країн частково підтримали Київ, однак цих голосів виявилося недостатньо:
Так, механізм накладення санкцій змінюється докорінно. Зокрема, в регламент була додана норма, яка скасовує право ПАРЄ накладати ключові санкції на будь-яку національну делегацію, враховуючи Росію. Асамблея більше не зможе обмежувати право голосу, виступи, участь та голосування депутатів у комітетах Асамблеї – незважаючи на те, які порушення допустила держава і її депутати.
У той же час залишається право повністю відмовити в підтвердженні повноважень делегації окремої держави. Ймовірно, можуть бути схвалені також дрібні точкові санкції, але в цій частині резолюція є нечіткою.
ПАРЄ
Нагадаємо, що ПАРЄ ввела санкції проти Москви і позбавила права голосу російську делегацію в 2014 році через анексію українського Криму та військову агресію на Донбасі. Відтоді Росію неодноразово намагалися повернути в Асамблею, але завдяки українській делегації всі спроби були успішно зупинені.
В помсту за санкції з 2017 року РФ припинила платити внески до бюджету Ради Європи, що стало серйозним фінансовим ударом для європейської організації. Річ у тому, що частка Росії в річному бюджеті РЄ становить приблизно 30 млн євро, або 11% від загального бюджету. В 2019 році борг РФ досягнув 60 млн євро. Ні в Раді Європи, ні в Парламентській асамблеї особливо не приховують, що без російських грошей організація відчуває себе туго.
Саме це стало причиною лобіювання інтересів РФ у ПАРЄ з боку лояльних до Кремля країн, особливо питання про повернення російської делегації порушувалося з боку Франції та Німеччини.
"На жаль, голосування в ПАРЄ за повернення російської делегації були очікуваними. 118 депутатів цієї організації проголосували за те, щоб РФ платила внески і не виконувала ніякої резолюції Асамблеї. Гроші для них виявилися набагато важливішими, ніж принципи", – заявила після голосування член української делегації в ПАРЄ, перший віцеспікер ВРУ Ірина Геращенко.
Вона звернула увагу на те, що цю "страшну резолюцію" Рада Європи ухвалила 25 червня.
"... У той день, коли російська сторона повинна обов'язково звільнити наших моряків, тому що саме місяць давався Трибуналом на звільнення бранців Кремля. Цього не сталося", – пояснила Геращенко.
Реакція Кремля
Ще до голосування в Росії заявили про намір повернутися до роботи в ПАРЄ за умови ухвалення резолюції.
Росіяни підготували список делегації з 18 осіб, четверо з яких, як виявилося, підпадають під персональні санкції ЄС через агресію Росії проти України й мають заборону на в'їзд до ЄС. Однак ця заборона не стосується міжнародних організацій і це дасть їм можливість обійти санкційний механізм.
Після ухвалення резолюції, глава російської делегації віцеспікер Держдуми Петро Толстой повідомив, що Росія у вівторок, 25 червня, подає заявку на підтвердження повноважень своєї делегації в ПАРЄ.
Це рішення було оскаржене українськими депутатами, бо за статутом Ради Європи делегація подається тільки перед початком першої сесії року. Тепер утвердження російської делегації трохи відкладається.
"Ми робили все можливе і неможливе. Але ворота пекла прочинилися і рашистські демони рвонули в ПАРЄ. Уже сьогодні росіяни подадуть свої повноваження на затвердження Асамблеєю. Ми їх оскаржимо. Але знаючи настрій Комітету Міністрів Ради Європи та керівництва ПАРЄ, можна припустити, що росіяни відіб'ються", – написав на своїй сторінці у Facebook народний депутат і член української делегації Борислав Береза.
Україна йде з ПАРЄ
Майже 5 років українська делегація, за підтримки МЗС України та президента, послідовно боролася не тільки проти повернення Росії в ПАРЄ, а й за ухвалення дуже важливих резолюцій, які визнавали анексію Криму й окупацію Донбасу Російською Федерацією, закликали Кремль припинити військову агресію проти України, відпустити всіх політв'язнів і багато іншого.
Але останнім часом, як визнали самі члени делегації, їхня підтримка ослабла. Перед початком червневої сесії в Страсбурзі українські депутати просили зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, щоб узгодити свої подальші дії щодо боротьби з Росією в ПАРЄ, але новообраний президент не висловив ніякого бажання зустрітися з українською делегацією в Асамблеї.
"На моє прохання провести таку зустріч із президентом Зеленським, щоб скоординувати дії та заручитися підтримкою нової влади, ми отримали мовчання. Вперше за багато років українська делегація не має дипломатичної підтримки з боку глави держави", – заявив народний депутат від фракції БПП Володимир Ар'єв.
Володимир Ар'єв
За словами Геращенко, представники делегації хотіли узгодити план дій і очікували підтримки від Зеленського.
"Обмінятися інформацією про виклики, узгодити наш загальний план дій, проговорити, як тримати оборону в РЄ. Це вимагало серйозної кулуарної роботи, тиску на наших міжнародних партнерів, щоденних телефонних переговорів не тільки в рамках міжпарламентського діалогу та дипломатичної роботи. Це вимагало насамперед лідерства президента", – пояснила Геращенко.
Зі свого боку Володимир Зеленський вже відреагував на рішення Парламентської асамблеї Ради Європи затвердити без обмежень повноваження делегації Російської Федерації, і заявив, що дуже ним розчарований.
"Минулого тижня я особисто обговорював це питання з президентом Франції і з Федеральним канцлером Німеччини. Намагався переконати пана Макрона і пані Меркель, що повернення російської делегації в ПАРЄ можливе лише після того, як Росія виконає принципові вимоги Асамблеї. Шкода, що наші європейські партнери нас не почули і вчинили інакше", – написав президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.
Зеленський подякував українській делегації за її роботу і боротьбу, а також нагадав країнам-членам ПАРЄ, що 25 червня, закінчується термін виконання наказу Міжнародного трибуналу з морського права щодо звільнення військовополонених українських моряків.
Володимир Зеленський
"Хочу побачити, як прихильники повернення російської делегації в Асамблею – організацію, яка 70 років захищає верховенство права в Європі, – відстоюватимуть і вимагатимуть іншого повернення – повернення полонених українських моряків... З нетерпінням чекаємо, як задекларовані положення щодо верховенства права будуть втілені в реальному житті", – зазначив президент України.
Тепер же, після довгих років боротьби, Україна серйозно задумалася про вихід із Парламентської асамблеї Ради Європи. Про це в коментарі OBOZREVATEL заявив народний депутат від фракції "Народний фронт" і член делегації Леонід Ємець:
Таку ж позицію підтвердили й інші представники української делегації. Зокрема, народний депутат від БПП Марія Іонова заявила, що Україна може призупинити своє членство в ПАРЄ, це питання делегація має намір розглянути найближчим часом.
Представник української делегації Борислав Береза вважає, що йому "нічого робити в одному залі з нечистю, у якої руки по лікті в українській крові".
Свої слова українські делегати підкріпили офіційною заявою про те, що Україна не братиме участі в роботі сесії ПАРЄ, крім питань оскарження повноважень російської делегації.
Делегація України звернулася до Верховної Ради терміново розглянути питання про припинення участі української делегації в роботі ПАРЄ.
Реакція українських політиків
Дипломати і політики не залишили без уваги настільки кричуще рішення європейських політиків. Так, український прем'єр-міністр Володимир Гройсман переконаний, що голосування за резолюції означає реванш Росії в Європі.
"Повернення російської делегації в ПАРЄ – це реванш агресора і повна зневага до норм міжнародного права. Десятки тисяч смертей і сотні тисяч поламаних життів на Донбасі, незаконна анексія Криму – це не можна забути заради тимчасових домовленостей. Компромісу бути не може", – написав він на своїй сторінці у Facebook.
У МЗС України заявили, що ухвалення цієї резолюції є неприпустимою поступкою Росії, яка з 2014 року здійснює збройну агресію проти України, грубо порушуючи норми і принципи міжнародного права, зокрема Статуту Ради Європи.
"Те, що відбулося сьогодні в ПАРЄ, є свідченням відходу від задекларованих стандартів, принципів і цінностей Ради Європи в результаті безпрецедентного тиску і фінансового шантажу з боку Російської Федерації. На жаль, це відбулося в результаті відвертого потурання з боку низки країн, керівництво яких, із одного боку, підкреслює необхідність припинення російської агресії проти України, а з іншого – заохочує агресора, йдучи йому на поступки", – написано в заяві українського міністерства.
П'ятий президент України Петро Порошенко в своєму Telegram-каналі зазначив, що рішення Парламентської асамблеї Ради Європи – це "удар не тільки по Україні, але й по фундаментальним європейським цінностям, коли між цінностями і ціною була обрана ціна".
Петро Порошенко
Другий віцеспікер ВРУ Оксана Сироїд вважає, що рішення ПАРЄ про повернення російської делегації – це кінець Ради Європи:
Крім того, політик вважає, що зняття санкцій із російської делегації означає, що "антипутінської коаліції" не існує.
"Оскільки антипутінської коаліції немає, то й Путіна обманювати більше не треба. Україна більше не повинна виконувати політичну частину Мінських домовленостей із усіма особливими статусами й амністіями. Нагадаю, що чотири роки українська влада й міжнародні партнери переконували нас, що закон про особливий статус для окупованих територій і відповідні зміни до Конституції потрібні винятково для того, щоб "обдурити Путіна" і підтримувати санкції "антипутінської коаліції", – написала вона.
Слова другого віцеспікера підтвердив віцепрем'єр-міністр В'ячеслав Кириленко, який заявив, що, голосування за резолюцію знищило міжнародну коаліцію за Україну.
"До речі, це також і наслідок президентських виборів в Україні й бездіяльності нового Президента. По суті, на наших очах створюється коаліція на підтримку агресії й анексії. Але з нами вірні друзі. І головне – з нами правда!" – написав він у Twitter.
В. о. директора департаменту міжнародного права МЗС України Оксана Золотарьова в ефірі ObozTV впевнено зазначила, що останні події в Європі стануть великою проблемою не тільки для України, але і для всієї системи міжнародного правопорядку.
"Я б не дуже пов'язувала ці дві речі – повернення наших хлопців і військовополонених із поверненням російської делегації в ПАРЄ, але все, що відбулося сьогодні і в останні дні, – це велика проблема для всієї системи міжнародного правопорядку, для системи міжнародних організацій. Ми бачимо, що тепер гроші вирішують дуже багато", – сказала дипломат.
Ще до дня голосування основну загрозу не тільки для ПАРЄ, а й для всієї Європи від повернення російської делегації, побачила член Європарламенту Ребекка Хармс:
Крім того, на думку європейського політика, повернення російської делегації без виконання жодної з багатьох попередніх резолюцій, ухвалених через порушення суверенітету України і прав людини – зруйнує основи Мінських домовленостей.
У коментарі OBOZREVATEL міжнародник Юлія Осмоловська заявила, що голосування за резолюцію дискредитує саму суть створення європейської інституції.
"Рада Європи ухвалювала резолюції, в яких визнавала Росію країною-агресором, піддавала осуду її дії, але в принципі не була здатна нічого зробити. І навіть її механізм примусу змінити поведінку РФ, а саме позбавлення голосу її делегації в ПАРЄ, не привів до потрібного ефекту. І зрештою Європа більше орієнтується на необхідність фінансового забезпечення тієї ж Ради Європи та згуртовування РФ членських внесків, ніж на такі принципові цинічні речі", – говорить міжнародник.
"Тому, я думаю, що таким рішенням може бути взагалі дискредитована діяльність таких міжнародних інститутів, однак прагматичні інтереси переважили. У будь-якому випадку це може спровокувати кризу цього інституту й призвести до тимчасової дисфункціональності", – додала Осмоловська.