Штучні борги: як депутат Юрчишин переймається бізнес-питаннями мільярдера Вадатурського

6 хвилин
5,2 т.
Юрчишин виявився замішаним у корупційні схеми великих с/г підприємств

Вчора за ініціативи нардепа Юрчишина на засіданні комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції розглядалось питання заборгованості "неправильної" компанії "Райз" перед "правильною" компанією "Нібулон". Члени комітету відверто глузували над своїм колегою господарська суперечка двох приватних компаній ніяк не стосується профілю комітету. Однак засідання виявило один цікавий факт: Герой України, власник "Нібулону", один з найбагатших українців Олексій Вадатурський, схоже, системно використовує подібні історії для розбудови своєї бізнес-імперії.

Схема "штучних боргів": хто за це заплатить

Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" є одним з найбільших українських сільгосптоваровиробників, великим гравцем на ринку річкових перевезень (має власний суднобудівно-судноремонтний завод та сучасний вантажний флот у 82 одиниць). Також це один з найбільших зернових трейдерів і експортерів зернових. Господарська діяльність аграрного холдингу Вадатурських виглядає цілком звичайною для українських компаній: частина бізнесу зареєстрована в Україні, частина - у Швейцарії та Нідерландах. Компанія ж "Райз" свого часу постачала кукурудзу "Нібулону", який продавав її за кордоном вже від свого швейцарського клону.

Відео дня

До чого тут антикорупційний комітет? Нардеп Ярослав Юрчишин, заступник голови комітету, на черговому засіданні заявив, що заборгованість компанії "Райз" перед "Нібулоном" може мати ознаки корупції. І для доказу цього запросив представників Генпрокуратури, Нацполіції, НАБУ і Мін’юсту, які мали б це підтвердити і рішуче засудити "Райз". Правоохоронці повідомили, що за ініціативи "Нібулону" справу 5 разів відкривала і закривала за відсутністю складу злочину Нацполіція, розслідувало і закрило справу СБУ, те саме підтвердила Генпрокуратура, а представник НАБУ заявив, що його відомство взагалі буде оскаржувати те, що їм віддали цю справу за підслідністю - тут немає ознак корупції, немає збитків для держави, це питання відносин двох приватних господарюючих суб’єктів.

В чому суть питання? Вадатурський планував купити конкурента, вже згадану нами компанію "Райз" у бізнесмена Цехмістренка. Але в ціні вони не зійшлися, Цехмістренко почав вести переговори про продаж своєї компанії іншому конкуренту, Бахматюку. І ось у 2010 році Цехмістренко укладає угоду на продаж кукурудзи з Вадатурським - без попередньої оплати. У тому ж 2010 році уряд Азарова несподівано вводить експортні квоти на поставку української кукурудзи. Такі квоти колишньому власнику "Райз" отримати не вдалося. А от Вадатурський їх отримав - найбільші серед усіх аграріїв. Відповідно кукурудзу поставити швейцарській дочці "Нібулону" не зміг.. З іншого боку, "Нібулон" нічого "Райзу" не заплатив.

Нібито проста історія - через об’єктивний безпрєдєл влади угода не відбулася. Кукурудзу фізично не змогли поставити, покупець нічого не заплатив - в програші тільки продавець. Але почекайте з висновками. У 2011 році Цехмістренко продав групу компаній "Райз" Бахматюку. І ось вже у 2012 році компанія "Райз" отримала письмову претензію від компанії "Нібулон"претензії на суму 17 млн дол. за нібито нанесені збитки. Паралельно почався судовий процес, що тягнувся 10 років. Сума претензій Вадатурського до нового власника, який ні сном ні духом про домовленості колишнього власника з Вадатурським, весь час зростала. Все це призвело до того, що "Райз", де працювало понад 2000 людей, просто збанкрутував. Тепер, озброївшись рішеннями судів проти "Райза", Вадатурський просто планомірно забирає компанію - за борги, яких насправді не було.

Але яке це має відношення до компетенції антикорупційного комітету парламенту? Про це депутати напряму спитали свого колегу Юрчишина - чому він влаштовує "мєждусобойчик", чому комітет змушений витрачати час на суто господарські відносини двох бізнесменів, а не займатись власне тим, для чого вони власне зібрались - питаннями боротьби з корупцією в органах державної влади. Юрчишин плутався, не міг пояснити, де ж в цій історії взагалі може бути корупція державних чиновників, чомусь вперто називав Вадатурського "іноземним інвестором" і говорив про потенційні збитки для держави.

Але в одному Юрчишин був таки правий: потенційні збитки для держави від цієї історії цілком ймовірні. Але не з боку "Райзу", як намагався переконати нардеп, а з боку "Нібулону". Під час засідання виявилось, що хоча арбітраж GAFTA і заявив про неотримання прибутку "Нібулоном" від угоди з "Райзом", провину за це поклав на державу Україна, адже у рішенні по справі зазначено: "Причиною неспроможності Продавців виконати свої договірні зобов’язання… було кричуще і неналежне регулювання органами влади України процедур для отримання експортних ліцензій". А це відкриває шлях до реверсних претензій: коли Вадатурський отримає свої 17 млн доларів (20, 80 - цифри його претензій у різних позовах різняться), "Райз" матиме право відшкодувати їх у держави.

Так за схемою штучних боргів Вадатурський не тільки може отримати контроль над компанією "Райз", яку загнав у банкрутство, а й "нагріти" державу на кілька десятків мільйонів доларів.

Сам собі винен. Загнати в борги, щоб не платити

Ця схема, штучні борги, не раз використовувалась "Нібулоном". Ще у 2017 році журналісти-розслідувачі звернули увагу на цікаві операції: "Нібулон" поставляв зерно своїм дочірнім компаніям у Швейцарії та Нідерландах по 176 доларів за тонну, хоча ціни на зовнішньому ринку тоді складали 213,2 долара за тонну. А дочірня компанія, що продавала за ринковою ціною, зареєстрована не в Україні, відповідно – не сплачувала податки до українського бюджету. "Нібулон" заявляє, що експортує продукцію у 64 країни світу, але спочатку вона потрапляє лише у ті країни, де відкриті дочірні компанії "Нібулона" – Швейцарію та Нідерланди. Показовий факт, що директор швейцарської дочки "Нібулону" Девід Кларк був звільнений після того, як у 2016 році під час міжнародного офшорного скандалу, відомого як "Панамагейт", засвітився в якості директора і в офшорних фірмах російських зернотрейдерів.

Але цікавішою є схема з фіктивним виставлянням штрафних санкцій за нібито зірвані терміни поставок між Вадатурським-старшим і Вадатурським-молодшим, керівниками української і закордонної філій "Нібулона", які сиділи у сусідніх кабінетах. Цю схему розслідували журналісти програми "Стоп корупція" на 5-му каналі. Так українська компанія нібито заборгувала у 2016 році своїй швейцарській "дочці" (тобто тато Вадатурський сину Вадатурському) $130 млн. Формальний привід був такий: українська фірма зриває терміни постачання продукції своїй швейцарській доньці, та виставляє українській компанії штрафні санкції, далі материнська компанія скаржиться, що через це не має можливості провести днопоглиблювальні роботи на першому коліні акваторії порту Миколаєва, бо СП "Нібулон" не може завантажити судно до 225 метрів, син відмовляється замінити судно на менше, посилаючись на своє право покупця, та виставляє батькові рахунки - штрафні санкції за просте судно. І все, вже суцільні збитки замість прибутків, з яких треба платити податки.

У відкритих джерелах можна знайти і інші цікаві факти: так у 2008 році "Нібулон" отримує повернення ПДВ у розмірі 239 мільйонів гривень. А податків сплачує лише на 75 мільйонів гривень. Вже у 2016 році компанія "Нібулон" сплатила податків на 15 мільйонів доларів, а отримала повернення ПДВ у розмірі майже 50 мільйонів доларів. А у вересні 2018 році компанія отримала найбільшу суму відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) серед аграрних компаній. Про це свідчать дані Державної казначейської служби. У вересні "Нібулон" отримав 868,66 млн грн відшкодування ПДВ.

Так може компанія дійсно збиткова, скажете ви? Роками веде бізнес у збиток бенефіціарам? $430 млн доларів і 24 місце у ТОП-100 найбагатших українців у 2021 році за версією "Форбс". Вадатурський за статками обігнав навіть Фірташа.

Скільки коштують державі штучні борги

Провокативний підзаголовок, погодьтесь. Адже втрати для держави від згаданих схем штучних боргів мали б довести чи спростувати правоохоронні органи. А щодо згаданого на початку засідання антикорупційного комітету, на дещо глузливі запитання колег - чого ж він власне добивається, Ярослав Юрчишин, наче нерадивий школяр, що не підготувався до уроку, заявив, що у нього був проект рішення, але він його не покаже, і пообіцяв принести якийсь інший на наступне засідання. Цікаво, чи буде в цьому "виправленому" проекті рішення комітету зазначені потенційні, але цілком реальні ризики вчергове "подоїти" державу на сотні мільйонів з боку "Нібулону"?