Блог | Шостий проти П’ятого

Володимир Зеленський вирішив уляпатись в історію не як батько реформ, а як організатор репресій. Весна плавно перетекла в літо, а не вийшло ані посадок, ані кінця епохи жадібності тих, хто дорвався до урядового кварталу. Короче, все вийшло так "ЗЕшибісь", що у самого Шостого з’явились перша сивина і глибокі зморшки.

Відео дня

73% на місцевих виборах "Слузі народу" уже не світить, тому креакли в Офісі президента України придумали геніальний хід — треба просто посадити п’ятого президента Петра Порошенка.

У часи президентства останнього його критикували за багато чого. Починаючи від необачної обіцянки завершити АТО за лічені години (за яку він врешті вибачився) до заплутаних політичних відносин із Віктором Медведчуком, який за п’ять років зі смішного відпрацьованого маргінала перетворився у потужну політичну фігуру. Із прямим токсичним російським впливом і величезними фінансами із кишені свого коханого кума Владіміра Путіна.

Натомість ДБР накопало на Петра Олексійовича геніальну справу про призначення на посаду першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Але ще більшим шедевром стала справа за "розпалювання міжрелігійної ворожнечі" через те, що у грудні 2015 Україна... отримала Томос. Більше того скаргу до ДБР подав Філарет — людина, яка свого часу отримала орден Героя України із рук п’ятого президента. По суті поважний владика дуже хворобливо переживає те, що процеси в новоствореній ПЦУ очолили більш молоді і прогресивні колеги. І більше того — у митрополита Епіфанія все виходить дуже добре. І в плані організації процесів у новій українській церкві, і у комунікаціях із мирянами.

Справа ДБР за Томос проти Порошенка заздалегідь програшна у всіх сенсах. Бо ж самим фактом його отримання п'ятий президент вписав своє ім'я навічно в українську історію. А той самий Епіфаній та ПЦУ лише за час карантину провели таку просвітницьку роботу — помагали лікарям, просили мирян провести свята удома, висловлювали готовність віддати свої храми на потреби боротьби із COVID-19 — що їх багато хто устиг щиро полюбити і побачити лице сучасної і прогресивної церкви. На відміну від тієї ж Києво-Печерської лаври, яка здобула за останні місяці сумнівну славу епіцентру спалаху коронавірусу. Тому наїзд "розпалювання міжрелігійної ворожнечі" виглядає як абсурд, шок і повна нісенітниця.

І ще важлива деталь. У Порошенка зараз горе. Помер батько. І влада, яка відкриває справи за Томос, і Порошенко був змушений перенести похорон, щоби сходити до суду — виглядає жалюгідно. Вся ця активізація після різкого наїзду на Порошенка від Зеленського в інтерв'ю для "Української правди" виглядає ще більш огидно та піарно безперспективно. Бо це не правосуддя — це особиста помста.

А справа по Томосу попри старання ДБР об’єднає навколо п’ятого президента навіть тих, хто був різко проти нього. Адже звинуватити за кляузами ображених єпархів у створенні того, про що українські віруючі просили вже кілька століть – це треба мати вдачу бегемота в посудній лавці.

ДБР може піти ще далі — і відкрити справи за підписання Мінських домовленостей, які дещо зупинили кровопролиття у 2014 році. Або узятися за асоціацію ЄС — бо вона теж не подобається тим, хто мріє про "совок", процвітаючу шахту біля рідної "хрущівки" і "одиннарод" із росіянами. Можна доколупатися навіть до кількості горішків у "Київському торті" від "Рошен". Тобто — креативних ідей море. Але всі вони уже грають проти їх організаторів, а не "за".

В головах людей думаючих Порошенко уже виграв. Виграв, бо не втік, не здався. Ще і переживає зараз неабиякий удар через смерть батька. А це підло.

А от Зеленський уже програв. Бо ж лайт-вата, зусиллями інформаційних помилок Медведчука та Портнова уже всотала у себе головний меседж кремлівської пропаганди щодо вас: "Зеленський – це порошенко-2". І ця аудиторія уже не повірить Зеленському напередодні виборів, що би не сталося із справами реального Порошенка.

Люди з ідентичністю "олів’є", як з новорічного привітання Зеленського, зараз не розуміють, чому весна пройшла, і по факту нічого не сталося, окрім втрати роботи та заробітків через карантин. Тож, Порошенко для них вже - справа давно минулих днів.

Ну, а та частина з проукраїнської аудиторії, яка рік тому голосувала не так за Зеленського, як проти політики Порошенка — бачить, що все, що відбувається – це лічняк чистої води та намагання вилікувати свою власну політичну імпотентність за рахунок іншого. Та ще й з присмаком розправи над українською темою. Адже паралельно у судах розглядаються справи Кузьменко та Антоненка та Сергія Стерненка.

Посадити Порошенка для Зеленського – це підписати собі смертний вирок. Тепер кожен удар по П’ятому з боку Шостого тільки підсилюватиме П’ятого. Кожне нове неоковирне творіння тамдему Венедіктової-Портнова буде призводити до прямо протилежних результатів. Замість зростання рейтингу – його зростання у конкурента. От що значить втратити золотий вік турборежиму. А треба було просто займатися реформами, й тоді про Порошенка вже давно забули б. Й не треба було б робити судомних спроб вирішити свої проблеми за рахунок посадок по беспределу. Й відвертого ідіотизму, що межує з державною зрадою. І може вилитися у кримінальні справи проти Зеленського уже за Сьомого.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...