Введення "блакитних шоломів" на Донбас: перспективи

Введення 'блакитних шоломів' на Донбас: перспективи

Хотів би розпочати з термінології. У нас дуже часто кажуть "миротворча операція", хоча це не зовсім вірно. З точки зору офіційного перекладу це має називатися "операцією з підтримання миру" (ОПМ).

Що таке операція з підтримання миру? Це розгортання військовослужбовців, зазвичай "блакитних шоломів" під егідою ООН уздовж лінії розмежування таким чином, щоб ворогуючі сторони уникали збройних сутичок. Інакше кажучи, стати буфером між обома сторонами конфлікту.

Станом на сьогодні подібних операцій з підтримання миру є близько півтори десятки в різних частинах світу. Місія ООН на Кіпрі є класичним прикладом операції з підтримання миру, яка діє вже близько50 років.

Відео дня

Що може дати операція з підтримання миру Україні? Теоретично така операція здатна забезпечити припинення вогню. Це дозволить посилити спеціальну моніторингову місію ОБСЄ військовослужбовцями ООН, які будуть мати мандат не тільки для захисту себе у випадку обстрілів, але і також для захисту мандату, тобто застосовувати силу проти порушників перемир’я. Цих функцій нинішня місія ОБСЄ не має, за що її дуже часто критикують усі, кому не лінь.

Також від цього виграють цивільні особи, бо це зменшить ризик жертв від обстрілів у прифронтових населених пунктів, як Авдіївка чи Мар’янка.

Однак операції з підтримання миру дуже часто ведуть до замороження конфлікту. Однак припинення гарячої фази конфлікту зовсім не передбачає власне врегулювання конфлікту. Контингент ООН може перебувати десятиріччями у зоні конфлікту, на кшталт Кіпру, і при цьому може бути відсутній будь-який політичний прогрес у врегулюванні конфлікту.

Яка процедура розгортання такої операції?

Це займає доволі тривалий період часу – від кількох місяців до півроку. Для цього потрібні наступні кроки. Передусім, це ініціатива України. Якщо спиратися на заяву Петра Порошенка, то Україна може оголосити про таку ініціативу у вересні на сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Другим кроком є угода між сторонами конфлікту. У Мінських домовленостях немає положення про можливість такої операції. Там лише передбачена спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. "ДНР", "ЛНР" і Росія, яка їх підтримує, навряд чи погодяться на розгортання такої операції.

Третій крок. Операція з підтримання миру розгортається за резолюцією Ради Безпеки ООН. Для цього потрібні 9 з 15 голосів членів Ради безпеки. І при цьому жоден з постійних членів не повинен заблокувати. Ми розуміємо, що тут Росія має один зі своїх найсильніших важелів впливу на світову політику і тому буде і далі під різними приводами блокувати таку резолюцію, мотивуючи це, наприклад, положеннями Мінських домовленостей, які не передбачають таку місію.

Станом на сьогодні ймовірність підтримання такої операції з підтримання миру ще нижча, ніж це було минулого чи позаминулого року. Якщо раніше основна перешкода стосувалася Росії, яка керує цим конфліктом, а також гальмувалась небажанням третіх сторін вкладати свої людські і фінансові ресурси в таку місію. Цього року з’явилася додаткова перешкода, пов’язана з політикою адміністрації Трампа, яка прагне скоротити витрати на зовнішню політику, програми розвитку та фінансові внески в міжнародні організації.

Фактично заява Порошенка про операцію з підтримання миру збіглась з наміром Білого Дому скоротити свій внесок у фінансування ООН. Примітно, що близько 20% бюджету ООН складає фінансовий внесок США. Тобто скорочення витрат найбільшого донора ООН відповідно створює фінансові, матеріальні та інші проблеми під час гіпотетичної розгортання будь-якої операції з підтримання миру, навіть якщо на це є згода інших країн.

Можливо заява Порошенка пов’язана з активізацією дипломатичних зусиль США після призначення Курта Волкера спеціальним представником Білого дому щодо України. Однак нині подібні наміри України виглядають зовсім непередчасними та нелогічними. І якщо вже пішла мова про розгортання операції з підтримання миру, то це потрібно було робити наприкінці 2014 або на початку 2015 року, коли спостерігався конфлікт високої інтенсивності, а ситуація на Донбасі виглядала більш загрозливою для європейської безпеки. Натомість сьогодні в умовах конфлікту низької інтенсивності Україні буде вкрай важко переконати міжнародних партнерів у доцільності "блакитних шоломів" на Донбасі.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.