Росія планує дестабілізацію не лише в Україні, а й Грузії – Foreign Policy

Режим президента Росії Володимира Путіна сповнений рішучості використати існуючі слабкості, одночасно розпалюючи та створюючи кризи на кількох фронтах. Грузія є єдиним надійним союзником Заходу на Південному Кавказі, і РФ хоче стримати західні важелі впливу.

Хоча багато експертів схильні розглядати Росію як державу, що слабшає, Кремль доводить, що він може створювати тривалі проблеми не тільки в таких регіонах, як Грузія та Україна, а й на кордонах Європейського Союзу. Про це пише експертка Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень у Лондоні Натія Сескурія в колонці авторитетного американського журналу Foreign Policy.

Незважаючи на те, що Кремль все більше покладається на гібридні інструменти, які націлені на підрив встановленого порядку, європейські країни поділені на два табори: ті, які все ще виступають за політику умиротворення, наприклад, Німеччина та інші, такі як країни Балтії, що вимагають жорсткіші у відповідь російські загрози.

Зазначається, що кремлівський сценарій спирається на існуючі вразливості, щоб досягти стратегічних успіхів та кинути виклик єдності Заходу. Суперечливі погляди союзників щодо НАТО щодо надання Україні деяких гарантій безпеки, таких як дорожня карта щодо вступу до альянсу, дають Москві час для мобілізації своїх сил та перевірки ґрунту для подальших військових провокацій. Відсутність твердої відповіді з боку Заходу – це перемога російських пропагандистських зусиль, спрямованих на роздроблення країн ЄС та привернення уваги до зниження глобального впливу США після хаотичного відходу з Афганістану.

Журналісти наголошують, що поточна ситуація показує, що Захід не засвоїв уроки серпневої війни 2008 року у Грузії. Відсутність реакції на російський наступ, що призвело до окупації 20 відсотків території Грузії, ще більше надихнула Кремль на продовження агресії проти України та анексію Криму через шість років. Ця політика умиротворення сприймається Москві як крайня демонстрація слабкості.

Нещодавно генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг попередив Москву, що вона заплатить високу ціну у разі застосування сили проти України. За словами радника США з національної безпеки Джейка Саллівана, під час відеодзвінка президента США Джо Байдена з Путіним у вівторок Байден дав зрозуміти, що Вашингтон готовий сьогодні зробити те, чого він не робив у 2014 році під час анексії Криму Росією.

"Тим не менше, коли справа доходить до стримування Росії, слова не мають особливого значення, якщо за ними не слідують дії", - йдеться у матеріалі видання.

Крім України, досі на порядку денному Кремля знаходиться Південний Кавказ, а Грузія є "єдиним надійним союзником Заходу" в цьому регіоні, і Росія хоче стримати західні важелі впливу.

Внутрішньополітична нестабільність і поляризація Грузії, що триває, дають Путіну можливість посилення впливу Росії. Крім того, після другої війни в Нагірному Карабаху 2020 року Москва значно збільшила свою військову присутність у регіоні, і тепер російські війська перебувають на території всіх трьох держав Південного Кавказу.

Під приводом активізації економічної співпраці Росія прагне утвердитися як домінуюча держава і, таким чином, ізолювати Грузію від Заходу. Потенційно це дозволить Москві легітимізувати так звану незалежність окупованих територій Грузії.

Крім того, нинішня політична нестабільність у Грузії створює сприятливий ґрунт для Кремля для подальшої поляризації грузинського суспільства і подання країни Заходу як держави, що не відбулася.

Політична напруга, що зберігається, останнім часом ще більше загострилася у зв'язку з поверненням в країну колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, який був заочно визнаний винним у двох справах і після повернення був ув'язнений. Примітно, що раніше сам Саакашвілі назвав своє ув'язнення "помстою Путіна".

Нездатність уряду та опозиції знайти консенсус у поєднанні з нескінченними вуличними протестами посилили напруженість у грузинському суспільстві. Тим часом місцеві проросійські сили відкрито просувають насильство, мову ворожнечі та тісніші зв'язки з Росією, що є хорошим оглядом багатовимірного підходу Кремля у його прагненні відвернути Тбілісі від Заходу.

Нагадаємо, Росія продовжує стягувати артилерію до лінії зіткнення на Донеччині. Зокрема, підрозділи супротивника посилюються додатковими 122-мм самохідними артилерійськими установками, танками та бойовими машинами піхоти, що порушує домовленості щодо відведення важкого озброєння.

Наприкінці листопада глава Головного управління розвідки МОН Кирило Буданов повідомив, що Росія стягнула понад 92 тисячі своїх військовослужбовців до кордонів з Україною і готується здійснити атаку нібито вже до кінця січня-початку лютого 2022 року.

Ймовірно, вона передбачатиме артилерійські та бронетанкові наступи з наступними десантними ударами, авіаудари на сході, напади у Маріуполі та Одесі та вторгнення через Білорусь.

У РФ зі свого боку відреагували на це інтерв'ю. Зокрема, прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав те, що відбувається, "істерикою, яка нагнітається штучно".

Пізніше американська розвідка підтвердила, що Росія може вторгтися в Україну вже на початку наступного року. Для цього країна-агресор може залучити 175 тисяч військових одразу на кількох фронтах. За даними розвідки, зараз біля українського кордону у чотирьох місцях зосереджено 50 бойових тактичних груп армії РФ.

Німецьке видання Bild написало, що Росія може напасти на Україну у січні-лютому 2022 року. Атака може відбуватися у три етапи, а план-максимум Кремля – це захоплення двох третин території нашої країни разом із Києвом.