''Росія має відповісти!'' Як у Європі поставили на місце Кремль і що отримала Україна

''Росія має відповісти!'' Як у Європі поставили на місце Кремль і що отримала Україна

Росія зазнала чергової поразки в Парламентській асамблеї Ради Європи. Незважаючи на протести прихильників РФ у ПАРЄ, була прийнята резолюція про загострення в Азовському морі і Керченській протоці. Один із найважливіших і найбільш "незручних" для Москви пунктів — українських моряків визнали військовополоненими.

Що це означає і чи допоможе рішення звільнити українців — розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

  • Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію щодо конфлікту в Керчі. Українські моряки підпадають під дію Женевської конвенції (як військовополонені);

  • Незважаючи на це, поки реальних важелів для повернення їх на Батьківщину немає. Усе залежить винятково від керівництва Росії.

У чому суть

У четвер, 24 січня, парламентарії європейських країн прийняли резолюцію щодо наслідків відкритої агресії РФ в Азовському та Чорному морях. Йдеться про конфлікт біля Керченської протоки 25 листопада, коли прикордонний корабель РФ протаранив буксир ВМС України під час планового переходу з порту Одеси в порт Маріуполя. У результаті штурму були захоплені 24 українські моряки, а також 3 військові кораблі.

Прийнята на сесії ПАРЄ резолюція ставить крапки над "і". Так, Росію закликають:

  • Негайно звільнити українських військовослужбовців і переконатися, що їм надали необхідну допомогу — медичну, юридичну та консульську;

  • Утримуватися від будь-яких подальших кроків, які можуть привести до ескалації конфлікту і поставити під загрозу безпеку в регіоні;

Читайте: ''Санкції проти Росії стануть жорсткішими'': озвучений прогноз щодо дій ПАРЄ

Важливий факт українські військові, які зараз перебувають під вартою у Росії, підпадають під дію Женевської конвенції. Саме цей документ, підписаний у 1949 році, і визначає, як має поводитися держава з полоненими військовими.

Лорд Андерсон. Джерело: Скріншот

Навколо цієї норми й велися найзапекліші дискусії. Річ у тому, що прихильники Росії у ПАРЄ всіляко намагалися змінити формулювання і не називати захоплених моряків "військовополоненими", адже в такому варіанті саме Росія виступала б як агресор.

"Лише два виступи на дебатах щодо Азова вибилися із загальної тональності. Це були Любош Бляха зі Словаччини та Олександр Шешель із Сербії. Вони дозволили вимовити собі абсолютно проросійські виступи, у яких присутні всі штампи російської пропаганди. Це і фашистський режим, і провокація, і прийняття рішення без Росії суд Лінча і так далі. Висловлення Шешеля, мовляв, Путін найлегітимніший президент Європи, а Крим повернувся у рідне лоно Росії, — викликало обурення більшості в залі і виступ банально "зафукали", що я побачив вперше у ПАРЄ", підкреслив член української делегації, позафракційний депутат Борислав Береза.

Більшість представників інших делегацій підтримали Україну.

"Ми рішуче засуджуємо вторгнення Росії і агресію в Криму... Провина повністю лежить на Росії", — заявив представник Швеції Олександр Крістіансон.

Читайте: США налякали Росію есмінцем у Чорному морі: що відомо про потужний корабель

"Україна — це молода демократія, отже, вона потребує нашої підтримки, тому що перебуває під загрозою із боку Росії... Вона має відповісти за це, економічно і політично заплатити ціну за свою агресію!" — підтримав резолюцію лорд Дональд Андерсон із Британії.

Дивіться відео за темою:

Що буде далі

Прийнята резолюція ПАРЄ хороший знак для України на міжнародному фронті. Принаймні європейські дипломати і парламентарії чітко продемонстрували свою підтримку. Щоправда, чи буде реальний ефект від такого рішення питання залишається відкритим.

Читайте: ''Меркель особисто просила Путіна'': Лавров розповів про ''торги'' щодо України

Судові тяжби в російських судах тривають, українські моряки залишаються під вартою. На думку віце-президента ПАРЄ, народного депутата від Блоку Петра Порошенка Володимира Ар'єва, наступний крок звернення у міжнародні суди.

Полонені українські моряки

"Далі в міжнародні суди, і діяти через механізми конкретного визнання моряків військовополоненими", заявив Ар'єв.

Міжнародник Павло Рудяков вважає, що прийняте рішення великою мурою політизує процес.

"Якщо ставити мету якнайшвидше звільнити людей, то потрібно було йти рутинним шляхом. Моряки повинні були пройти російські суди, а потім би ми їх уже спробували обміняти. Ми пішли іншим шляхом, політичним", підкреслив у коментарі OBOZREVATEL Рудяков.