''Росія має відповісти!'' Як у Європі поставили на місце Кремль і що отримала Україна

Росія зазнала чергової поразки в Парламентській асамблеї Ради Європи. Незважаючи на протести прихильників РФ у ПАРЄ, була прийнята резолюція про загострення в Азовському морі і Керченській протоці. Один із найважливіших і найбільш "незручних" для Москви пунктів — українських моряків визнали військовополоненими.

Відео дня

Що це означає і чи допоможе рішення звільнити українців — розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

• Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію щодо конфлікту в Керчі. Українські моряки підпадають під дію Женевської конвенції (як військовополонені);

• Незважаючи на це, поки реальних важелів для повернення їх на Батьківщину немає. Усе залежить винятково від керівництва Росії.

У чому суть

У четвер, 24 січня, парламентарії європейських країн прийняли резолюцію щодо наслідків відкритої агресії РФ в Азовському та Чорному морях. Йдеться про конфлікт біля Керченської протоки 25 листопада, коли прикордонний корабель РФ протаранив буксир ВМС України під час планового переходу з порту Одеси в порт Маріуполя. У результаті штурму були захоплені 24 українські моряки, а також 3 військові кораблі.

Прийнята на сесії ПАРЄ резолюція ставить крапки над "і". Так, Росію закликають:

• Негайно звільнити українських військовослужбовців і переконатися, що їм надали необхідну допомогу — медичну, юридичну та консульську;

• Утримуватися від будь-яких подальших кроків, які можуть привести до ескалації конфлікту і поставити під загрозу безпеку в регіоні;

Читайте: ''Санкції проти Росії стануть жорсткішими'': озвучений прогноз щодо дій ПАРЄ

Важливий факт — українські військові, які зараз перебувають під вартою у Росії, підпадають під дію Женевської конвенції. Саме цей документ, підписаний у 1949 році, і визначає, як має поводитися держава з полоненими військовими.

Навколо цієї норми й велися найзапекліші дискусії. Річ у тому, що прихильники Росії у ПАРЄ всіляко намагалися змінити формулювання і не називати захоплених моряків "військовополоненими", адже в такому варіанті саме Росія виступала б як агресор.

"Лише два виступи на дебатах щодо Азова вибилися із загальної тональності. Це були Любош Бляха зі Словаччини та Олександр Шешель із Сербії. Вони дозволили вимовити собі абсолютно проросійські виступи, у яких присутні всі штампи російської пропаганди. Це і фашистський режим, і провокація, і прийняття рішення без Росії — суд Лінча і так далі. Висловлення Шешеля, мовляв, Путін найлегітимніший президент Європи, а Крим повернувся у рідне лоно Росії, — викликало обурення більшості в залі і виступ банально "зафукали", що я побачив вперше у ПАРЄ", — підкреслив член української делегації, позафракційний депутат Борислав Береза.

Більшість представників інших делегацій підтримали Україну.

Читайте: США налякали Росію есмінцем у Чорному морі: що відомо про потужний корабель

Дивіться відео за темою:

Що буде далі

Прийнята резолюція ПАРЄ — хороший знак для України на міжнародному фронті. Принаймні європейські дипломати і парламентарії чітко продемонстрували свою підтримку. Щоправда, чи буде реальний ефект від такого рішення — питання залишається відкритим.

Читайте: ''Меркель особисто просила Путіна'': Лавров розповів про ''торги'' щодо України

Судові тяжби в російських судах тривають, українські моряки залишаються під вартою. На думку віце-президента ПАРЄ, народного депутата від Блоку Петра Порошенка Володимира Ар'єва, наступний крок — звернення у міжнародні суди.

"Далі — в міжнародні суди, і діяти через механізми конкретного визнання моряків військовополоненими", — заявив Ар'єв.

Міжнародник Павло Рудяков вважає, що прийняте рішення великою мурою політизує процес.

"Якщо ставити мету — якнайшвидше звільнити людей, то потрібно було йти рутинним шляхом. Моряки повинні були пройти російські суди, а потім би ми їх уже спробували обміняти. Ми пішли іншим шляхом, політичним", — підкреслив у коментарі OBOZREVATEL Рудяков.