Отже, війна: Рада оголосила "бойкот", а Зеленський зазнав першої поразки

Верховна Рада йде на дострокові вибори, але не так, як хотів президент Володимир Зеленський. Він подав до парламенту пропозиції про зміну виборчої системи, але їх навіть не внесли до порядку денного.

Відео дня

Політична криза вступає у нову фазу. Що чекає українців і як выдбудуться перевибори — з'ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

• Володимиру Зеленському не вдалося змінити виборче законодавство. Верховна Рада провалила всі зміни;

• Президент хотів скасувати мажоритарну систему і знизити прохідний бар'єр для партій з 5 до 3%;

• За словами його представника у Верховній Раді Руслана Стефанчука, такий варіант був узгоджений на попередній зустрічі в Адміністрації президента із главами фракцій;

• Саме рішення багато нардепів, юристи та активісти поставили під сумнів. Воно було подане до парламенту з порушенням регламенту. А сам текст суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії;

• Вибори до парламенту в результаті відбудуться за змішаною системою. Половина нардепів — за партійними списками, а половина — за мажоритарними округами.

Зеленський vs Верховна Рада

Наступного дня після інавгурації Володимир Зеленський планував остаточно "вирішити" питання з парламентом. У першій президентській промові він публічно заявив про його розпуск. Тоді жест новообраного гаранта багато хто не оцінив — як нардепи, так і юристи. Вони заговорили про неконституційність рішення.

Але в Адміністрації президента вирішили загрози ігнорувати. Володимир Зеленський зібрав лідерів фракцій і провів закриту нараду. Після зустрічі політики ніби як домовилися. Принаймні в публічній риториці різко проти розпуску були одиниці. Президент же аргументував указ низькою довірою до парламенту з боку пересічних українців.

Читайте: "В Україні громадянська війна!" У Кремлі оскаженіли через план Зеленського щодо Донбасу

"Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є дуже низька довіра громадян України до цієї інституції — 4%. Це — оцінка роботи парламенту і найвагоміший аргумент для припинення його повноважень. Як гарант Конституції я зобов'язаний гарантувати права громадян України. Юридична підстава для розпуску — з 2016 року не існувало коаліції", — сказав президент.

Щоправда, за словами співрозмовника OBOZREVATEL в депутатському корпусі, незважаючи на 2,5 годинне спілкування в АП, голови фракцій лишилися на своїх позиціях.

Чому? Вся суть у предметі домовленостей.

Читайте:

Референдум по России: Зеленскому объяснили, в чем опасность

У поданому в середу, 22 травня, з великим запізненням і з порушенням норм законопроекті президента про зміни у виборчій системі було відразу кілька важливих нюансів:

• Перший — скасування мажоритарної системи.

На минулих парламентських виборах 2014 року в Україні працювала змішана система. Половина парламенту обиралася за партійним списком, половина — на мажоритарних округах.

Це давало чудову можливість регіональним лідерам без домовленостей із партіями пройти до парламенту. Таких нардепів у Раді дуже багато. Скасування мажоритарки для них — реальна загроза втратити місце в парламенті.

• Зниження прохідного бар'єру з 5 до 3%.

Багато в чому ця норма політична. З одного боку — це дасть можливість дрібнішим партіям спробувати свої сили. З іншого — старі політичні проекти отримають "рятувальний круг".

За останніми даними, Радикальна партія Олега Ляшка набере 4,9%, "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка та Дмитра Добродомова — 4,6%, "Сила і честь" Ігоря Смешка — 3,9%, "Свобода" Олега Тягнибока — 2,3%, "Опозиційний блок — Партія миру і розвитку" (Євген Мураєв, Олександр Вілкул, Вадим Новинський) — 2%.

Читайте: Зеленского раскритиковали за назначение Шульмейстера

Ще один важливий фактор — відкриті списки. І в законопроекті президента їх не було.

"Я виступаю за відкриті списки, проти закритих, які пропонує президент. До того ж, я не проти і мажоритарної системи", — поділився своєю думкою про те, що відбувається, з OBOZREVATEL нардеп від "Народного фронту" Геннадій Кривошея під час пленарного засідання.

Запропоновані президентом ідеї багато в чому суперечать його нещодавнім заявам про відкритість, а також справедливість. До слова, не оцінили такий підхід і багато громадських організацій. "Центр ЮА" і "Чесно" заявили, що "обраний за такими правилами парламент не тільки матиме труднощі з формуванням коаліції і ухваленням реформаторських рішень, але і стане територією внутрішньопартійної диктатури".

У громадській організації "ОПОРА" взагалі розкритикували саму ідею перегляду законодавства за два місяці до дати виборів.

Читайте: Призначення глави АП Зеленського: юрист розповів про правову колізію

Дійсно, особливе невдоволення в залі викликало і наплювацьке ставлення до регламенту з боку президента. Не секрет, що чинний склад парламенту не може похвалитися ідеальним дотриманням букви закону, але проект 10319 від Володимира Зеленського був опублікований вже після початку засідання.

Без права на внесення альтернативних проектів законів, а також без реальних можливостей ґрунтовно вивчити зміни. Порівняльна таблиця проекту складається з 353 сторінок.

"Ми зацікавлені у відкритих списках, у Виборчому кодексі. Але при цьому ми хочемо, щоб вибори пройшли за новою системою. Про це були домовленості (під час зустрічі з главами фракцій в АП. — Ред.), єдине, що ми тоді обговорили — технічно не встигаємо пропрацювати систему за відкритими списками. Було запропоновано компромісний варіант, не найкращий, на мою думку, варіант з закритими і сьогодні це навіть не включили. Ось таке ставлення", — обурився представник президента у парламенті Руслан Стефанчук.

Саме тому рішення було провалене. Під час голосування за внесення проекту до порядку роботи Ради кнопки "за" натиснули лише 92 народних депутати.

"Ми вирішили діяти за законом. Проекту закону не було до останнього моменту, тому голосів і не знайшлося", — пояснив ситуацію OBOZREVATEL один із нардепів.

Читайте: МВФ в Україні: з'явилися суперечливі факти про роботу місії

Що виходить у результаті? Верховна Рада збереться на планове засідання 28 травня. Вибори відбудуться за змішаною системою, а перша спроба Володимира Зеленського знайти компроміс із парламентом — провалилася.

Спостерігається глибока правова і політична криза щонайменше до кінця парламентської кампанії. Кабінет міністрів на межі відставки, Верховна Рада, ймовірно, вже недієздатна. Чи зможе Володимир Зеленський керувати хаосом? Покажуть найближчі дні.

Як відбудуться дострокові вибори

Вище зазначено, що вибори відбудуться за змішаною системою 21 липня. Такий указ вже підписано президентом.

Половина Верховної Ради (225 мандатів) будуть розподілені серед тих партій, які набрали більше 5%. Ще одна половина — через мажоритарні округи.

Читайте: Домовленості нардепів та Зеленського: стало відомо, як відбудуться позачергові вибори до Ради

Вся територія України поділена на 225 округів, в рамках яких балотуються кандидати. Вони можуть бути як висуванцями партій, так і позапартійними. Через агресію Росії — анексії Криму і військові дії на Донбасі — на останніх виборах до Ради пройшли народні депутати зі 198 округів.

Варто зазначити, законність виборів викликає дуже великі питання. Це пов'язано з терміном повноважень парламенту, а також розвалом попередньої коаліції.

Дивіться відео за темою: