Мовний закон відкладається: в Кабміні розкрили причину
Законопроект про українську мову навряд чи буде прийнятий до першого туру президентських виборів в Україні 31 березня 2019 року, на що раніше сподівалися народні депутати.
Про це у коментарі OBOZREVATEL сказав віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань В'ячеслав Кириленко, який запевнив, що відкладати розгляд законопроекту ніхто наміру не має, проте кількість поправок до документу потребує більш довгого розгляду.
До того ж чиновник відповів на заяву комісара Ради Європи з прав людини Дуні Міятович про те, що законопроект про українську мову потрібно розглядати після виборів президента України через те, що "в контексті виборчої кампанії такі дискусії часто стають поляризованими і не сприяють прийняттю збалансованих рішень".
Читайте: "Відмовляються вчити мову!" На росТБ знову ажіотаж через український мовний закон
"Звісно, нічого відкладати не потрібно, і я шукав на офіційних інформаційних носіях Ради Європи та інших суміжних установ будь-яке офіційне звернення до Верховної Ради щодо необхідності призупинення розгляду закону про мову, і не знайшов. Лише коментар прем’єр-служби Дуні Міятович, і з огляду на це я не вважаю, що є якась офіційна позиція Ради Європи, щодо необхідності призупинення Верховною Радою України розгляду закону про мову", – розповів Кириленко.
За його словами, з огляду на це, та на багато інших обставин, депутати продовжать розгляд законопроекту.
"У законі враховані практично всі попередні висновки Венеційської комісії, щодо всіх законів про мову, які дотепер розглядалися в Україні. Ця дискусія має свою історію, і от більшість спірних норм, щодо яких неодноразово давала оцінку Європейська комісія за демократію через право, враховані у цьому законопроекті. У тому числі враховані всі побажання щодо мови освіти, як у тілі закону, так і в перехідних положеннях, які також будуть розглядатися", – пояснює чиновник.
Читайте: Закон Про Мову призвів до "вибуху кремлівської консерви" у Раді Європи
Водночас віце-прем'єр погоджується, що навколо мовного закону існують політичні суперечки, і вони будуть продовжуватися. Але незважаючи на це, це питання має бути унормоване.
"Крім того, жодна з норм законопроекту не містить жодного утиску, чи дискримінації щодо інших мов, щодо мов національних меншин, чи мов корінних народів. Також цей законопроект чітко передбачає, що парламент обов'язково розгляне закон про мови корінних народів та національних меншин, який додатково унормує ті питання, які можуть турбувати національні меншини", – сказав він.
Також Кириленко нагадав, що законом передбачається дуже тривалий перехідний період, перш ніж норми набудуть чинності. І протягом цих тривалих перехідних періодів буде ухвалений закон зокрема й про мови корінних народів та національних меншин, а також будуть відрегульовані всі необхідні підзаконні та нормативні акти.
Читайте: Гриценко: закон про мови необхідний
На його думку, голосів для прийняття законопроекту у парламенті вистачить, однак деякі чинники свідчать про те, що до кінця березня депутати не встигнуть проголосувати за документ в цілому.
"Робити прогнози невдячна справа, але згідно того темпу, який зараз є, то на ухвалення цього рішення на наступному пленарному тижні (19-22 березня. – Ред.) розраховувати не варто. Напевно це все ж таки трапиться дещо пізніше, якщо буде той самий темп", – пояснив Кириленко.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Верховна Рада в березні ухвалить закон про українську мову. Це де-факто останній законопроект, який парламент розгляне до першого туру президентських виборів.
Дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю перейде на державну мову.
ЗМІ, телебачення і реклама також перейдуть на державну мову.
Законопроект встановлює перелік посадових осіб, які повинні володіти державною мовою. Крім держслужбовців, українську зобов'язані знати: депутати всіх рівнів; офіцери, службовці за контрактом; лікарі комунальних та державних лікарень; директори шкіл; адвокати; нотаріуси, а також рядові, сержанти Національної поліції та інших правоохоронних органів.