УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Вибори в Раду під загрозою: що може зірвати голосування

Вибори в Раду під загрозою: що може зірвати голосування

24 травня в Україні знову стартувала передвиборча кампанія, а самі дострокові вибори до Верховної Ради заплановані на 21 липня 2019 року, якщо, звичайно, не будуть зірвані через низку проблем.

Відео дня

У чому труднощі й чи вдасться уникнути політичного колапсу розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

  • Центральна виборча комісія розпочала підготовку до дострокових парламентських виборів. Дата старту кампанії — 24 травня;

  • У ЦВК скаржаться на брак часу і законних прав для проведення чесних виборів;

  • Проблема в тому, що за такі стислі терміни не виходить закупити матеріально-технічну базу. Йдеться як про бюлетені, так і про інші предмети;

  • Проблему могли б виправити зміни в закон про державні закупівлі. Але його парламент провалив, а повторних голосувань уже не буде;

  • ЦВК перебуває в патовій ситуації, адже не дивлячись ні на що, зобов'язана провести вибори.

Труднощі із закупівлями

Одна з основних проблем нинішньої парламентської кампанії — адаптація законодавства про державні закупівлі під коротку виборчу кампанію. Про це раніше заявляла голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук.

"Я очікую і від президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів негайного ухвалення відповідних рішень, які дозволять провести позачергові вибори депутатів 21 липня 2019 року відповідно до законів України", — констатувала вона.

Читайте: "Король контрабанди" і глава "Регіонів": з'явилися скандальні факти про члена команди Зеленського

Також Сліпачук зазначила, що є декілька питань, які стосуються виборчого процесу, а саме застарілість деяких норм і невідповідність норм закону "Про вибори народних депутатів", які діють сьогодні.

Справа в тому, що нинішня дострокова кампанія проходить у стислі терміни. Указ про проведення виборів офіційно набрав чинності 23 травня, кампанія почалася 24 травня, а самі вибори відбудуться 21 липня. У такі стислі терміни ЦВК повинна повністю провести весь процес — від формування ОВК і ДВК, а також реєстрації мажоритарників і партій, до проведення безпосередньо голосування.

Верховна Рада

Для цього потрібно в рамках системи державних закупівель зробити масштабне замовлення на виготовлення різних видів продукції: друкованої (бюлетені, документи тощо), канцтовари, плакати з партіями, кандидатами тощо. Судячи з усього, в нинішній ситуації це зробити буде дуже складно.

Створити таку продукцію можуть тільки сертифіковані підприємства, які мають необхідне обладнання. Проте й тут є свої "але". Якщо під час виготовлення продукції на підприємство буде подана скарга, то до її розгляду виробництво матеріалів припиняється. Так, за великого бажання, скаргами просто можна загальмувати процес проведення виборів.

Для вирішення проблеми потрібні термінові зміни в законодавство. Раніше проект змін №10317 подав президент Володимир Зеленський, але парламент його навіть не вніс до порядку денного. Він передбачав одну норму — в разі надходження скарги на підприємство, його робота не зупиняється.

Руслан Стефанчук — представник Зеленського в парламенті

Правда, на думку експерта реанімаційного Пакету Реформ Юлії Кириченко, Центральна виборча комісія, незважаючи на проблеми, просто зобов'язана провести вибори. Ситуація для членів ЦВК патова — для того, щоб зробити за законом, їм потрібно його порушити.

Читайте: Рада відмовилася розглядати законопроект Зеленського про вибори

"Члени ЦВК в будь-якому випадку зобов'язані провести вибори. Підписавши указ, президент поставив їх у незручне становище. І незважаючи на проблему із закупівлями, іншими організаційними моментами, вони повинні проводити ці вибори, можливо, нехтуючи нормами виборчого законодавства. Не виключено, що пізніше і їхню роботу будуть перевіряти на предмет порушень", — пояснила OBOZREVATEL Юлія Кириченко.

За такого розвитку подій дострокові вибори в парламент стають ще більш скандальними. У скарбничку "проблемних" питань додається ще й порушення публічних закупівель. Ймовірно, це стане ще одним козирем для противників ідеї Зеленського, які готуються оскаржити липневі вибори в суді.

Нардепів оберуть за старою системою

Половина Верховної Ради (225 мандатів) буде розподілена серед тих партій, які набрали більше 5%. Ще одна половина — через мажоритарні округи.

Вся територія України поділена на 225 округів, в рамках яких балотуються кандидати. Вони можуть бути як висуванцями партій, так і позапартійними. Через агресію Росії — анексію Криму і військові дії на Донбасі — на останніх виборах у Раду пройшли народні депутати зі 198 округів.

Читайте: Указ Зеленського про розпуск Ради оскаржили в суді: що це означає

Це ще одна проблема майбутнього складу парламенту — народні депутати будуть обрані за закритими списками. Цього пункту навіть не було в поданому президентом і проваленому Радою законопроекті. Зеленський пропонував лише скасувати мажоритарну систему і знизити прохідний бар'єр із 5 до 3%.

Дивіться відео за темою:

За даними одного з останніх досліджень, за діючими правилами в парламент, ймовірно, пройдуть 5 партій. Йдеться про "Слугу народу" – 43,8%, "Опозиційну платформу – За життя" – 10,5%, БПП – 8,8%, "Батьківщину" – 7,3%, "Силу й честь" – 5, 1%. Потенціал на подолання бар'єру мають ще декілька партій: "Голос" Святослава Вакарчука – 4,6%, Радикальна партія Олега Ляшка – 3,3%, "Опозиційний блок" – 3,2%.