"Це гойдалки": військовий експерт пояснив просування ЗСУ на фронті в лютому 2026 року
У Сил оборони ситуація з технікою набагато краща, ніж із кількістю особового складу
Ексгумація тіл людей, загиблих в ході україно-польського протистояння початку ХХ століття, дозволить встановити причину їх загибелі і увічнити пам'ять, але не буде означати, що суперечності в питаннях історичної пам'яті між Україною та Польщею будуть зняті.
Таку думку "Обозревателю" висловив старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, екс-начальник архіву СБУ Сергій Кокін.
Коментуючи ініціативу президента Польщі про відновлення пошуково-ексгумаційних робіт "по цю і ту сторону кордону", він зауважив, що їхня мета - "перш за все, ідентифікувати людей, які були або репресовані, або загинули внаслдок якихось надзвичайних обставин".
Читайте: Смоленська трагедія: в Польщі повідомили про шокуючі результати ексгумації Качинського
Відповідаючи на запитання, чи дозволить це розставити крапки над "i"в спірних питаннях спільної історії України та Польщі, історик запевнив: "Тут нічого не розставиш, тому що для цього потрібна повна сукупність історичних джерел. Потрібні документи, потрібні докази особистого походження - свідоцтва того, що відбувалося, які залишилися у людей. Плюс археологічні дані".
"Що значить поставити крапку? Процес історичного дослідження може бути нескінченним. Після таких соціальних катастроф XX століття і в Україні, і практично в будь-якій європейській країні - поля поховань. Повинна бути повсякденна кропітка робота, без жодного шуму. Дослідження фактів, подій, свідчень", - пояснив Кокін.
Він також зауважив, що у встановленні історичної правди однієї археології замало. "Археологічні дані - це лише один з видів інформації. Іноді знаходяться предмети, які дозволяють ідентифікувати або людей, або якісь установи, які причетні до того чи іншого історичного факту. Якщо така ідентифікація можлива, тоді це джерело. В іншому випадку нові археологічні дані можуть породжувати нові питання".
Читайте: Україна і Польща досягли домовленості щодо взаємних "чорних списків"
Нагадаємо, за підсумками зустрічі з президентом України Петром Порошенком, президент Польщі Анджей Дуда заявив про необхідність відновлення пошуково-ексгумаційних робіт, пов'язаних з періодом до Другої світової війни і з періодом війни, "щоб ми могли подолати той глухий кут, який в цьому плані виник в польсько-українських відносинах", - цитує його слова "Радіо Свобода".
Як писав "Обозреватель", раніше головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький закликав польську сторону не недооцінювати свого українського сусіда.
Тисни! Підписуйся! Читай тільки найкраще!
У Сил оборони ситуація з технікою набагато краща, ніж із кількістю особового складу
Ракети Р-37М діють на відстані 400 км і допомагають ворогу атакувати поза зоною ураження ППО України
Будь-які переговори мають відбуватися без ультиматумів і з повагою до українського суверенітету