Блог | Ось так і виглядає дно
Не можу не відреагувати на ср... дискусію довкола колонки Христини Бондаренко. І таке враження, що треба пройти по мінному полю.
Залишимо за дужками питання щодо підтримки родин політв'язнів. Це тема окремої розмови. Сподіваюся, найближчим часом буде ухвалено відповідний закон, який, звісно, всіх проблем не вирішить, але принаймні якось сигналізуватиме про підтримку. Правда, за поза увагою опиняться, наприклад, зниклі безвісти. Як-от родина Тимура Шаймарданова, який, так само як Олег Сенцов, допомагав із евакуацією військових в умовах вже окупованого Криму. Він зник безвісти в травні і потім так і не сплив у жодній із кримінальних справ ні в окупованому Криму, ні в РФ. По суті, повноцінне слідство в його справі в Україні тільки розпочалося, і його дитина також виховується без батьківської підтримки весь цей час. А як з родинами військовополонених та цивільних заручників на сході? Хто їх підтримує? Але це окрема тема і так, Україна системно цю проблему не вирішує, і навіть не намагається. Важливо про це нагадувати і тиснути.
Але хочу тут сказати про інше.
Скажімо так, до фільму Олександра Подрабінека в частині історії про Гену Афанасьєва в мене зауваження навіть суто з точки зору фактажу.
По-перше, автор не згадує того, що Афанасьєв відмовився від своїх показів у залі суду. Даруйте, але це взагалі центральний факт в його історії і не згадати про нього – означає свідомо його замовчати.
Читайте: Кого не зламало ФСБ, того доб'є бездушна кобіта
По-друге, жодного зв'язку його зізнавальних показів із подальшим звільненням, на мою думку, немає. У фільмі ж це звучить як факт, а не версія автора. Якби ці речі були пов'язані, звільнили б багатьох із тих, кого ми вважаємо політичними, але не звільнили б, наприклад, Савченко, яка свою провину, як відомо, не визнала.
По-третє, якось покоробило від "бывший работник прокуратуры" (то й що? тут вмикається якась презумпція винуватості автоматично?) і жодного слова про участь Афанасьєва в акціях на підтримку цілісності України весною 2014-го, хоча саме на цій підставі він був затриманий ФСБ.
По-четверте, радянський дисидент Олександр Подрабінек, який дуже добре знається на радянській репресивній спадщині (час від часу стежу за його програмою на Радіо Свобода), жодного слова не сказав про тортури, які були застосовані до Афанасьєва для вибивання з нього показів. Чи Олександр ставить під сумнів цей факт?
Ми всі розуміємо, що людей, які можуть витримати тортури, до яких вдаються російські спецслужби, - одиниці. Тим більше коли йдеться про справу "кримської четвірки", яка була абсолютно принциповою для ФСБ, при чому, не місцевих "перевертышей", а для керівництва ФСБ РФ, які, власне, фабрикуванням і займалися. Росії потрібна була справа про страшних "правосєків" для "виправдання" (в їх уяві) анексії Криму. Те, що Сенцова не вдалося зламати - робить його героєм. Думаю, ФСБ на таке не очікували. Так само, нмд, робить героєм Гену Афанасьєва те, що він знайшов у собі сили відмовитися від показів, які він дав під тиском на етапі досудового слідства і про що, ще раз підкреслю, ні в фільмі не згадано, ні в колонці Христини Бондаренко.
Читайте: Головні "вороги народу"
Але не про героїзм мова - я взагалі намагаюся уникати цих категорій, коли йдеться про політзеків, бо часто це історія зовсім не про героїзм, а про "не в той час не в тому місці".
Ще мене обурюють деякі пости Гени Афанасьєва, мене обурює і дратує, коли він атакує Громадське та УП, Настю Станко, Катерину Сергацкову та Севгіль Мусаєву. Це безпідставне мочилово мені огидне, і я не розумію, навіщо він це робить, вважаю, що це з його боку невдячна поведінка.
Але ще більшу огиду викликає публічне засудження людини (про кого б не йшлося) за те, що вона дала покази, перебуваючи під контролем російських спецслужб та зазнаючи тортур. Так, на мою думку, виглядає дно. І я поняття не маю, які аргументи можна вибирати, дискутуючи з людьми, які абсолютно спокійно звинувачують жертв тортур у їхній словах в момент, коли до їх геніталій під’єднують клеми.
Читайте: Страшний геноцид відбувається просто зараз
До речі, а ексклюзивчику із застосуванням електронного струму не вдалося отримати? Тільки відео допиту? Шкода. До речі, відео не нове. Є в мережі матеріали, де зафіксовано ще більше показів Гени одразу після затримання, так що цим нікого здивувати не вдалося.
Насправді від цього срачу віє політичною війною. І справа не в Гені і навіть не в Олегові. Чиїсь там психологічні травми, як і доля Сенцова, боюся, в цій війні насправді всім байдужі.
