Відео дня
Нова стратегія щодо Донбасу: що прийняла Рада
Через кілька місяців підготовчої роботи, напружених дискусій і консультацій з міжнародними партнерами президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради два важливих законопроекти: про реінтеграцію Донбасу та про особливий статус. Основні їхні тези були відомі давно, але остаточний текст нардепи побачили лише в середу, 4 жовтня. Наступного дня Рада зробила першу, невдалу спробу прийняти законопроекти. За старою традицією пленарний день закінчився блокуванням трибуни та бійками. Але вже в п'ятницю фракції коаліції активізувалися і оперативно проголосували за ініціативи президента, заручившись підтримкою Радикальної партії, "Волі народу" і ряду позафракційних нардепів. В суті прийнятих змін розбирався "Обозреватель".
Провал по всіх фронтах
5 жовтня в залі зареєструвалися 349 народних депутатів, і рішення мали всі шанси бути прийнятими.
Однак народні обранці пішли іншим, звичним шляхом: влаштували бійку та заблокували трибуну. "Самопоміч", єврооптимісти та деякі позафракційні нардепи зірвали голосування за президентський законопроект про реінтеграцію. Основні претензії: в тексті не прописані пункти щодо Криму, там фігурують Мінські домовленості та "чому такий закон не прийняли три роки тому".
"Мені вдалося зберегти витримку. Хоча було огидно."Самопоміч" у 2015 році голосувала за особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО. У тому числі всі, хто виривав мікрофони. А 5 жовтня зірвали голосування, яке визнавало РФ агресором і законопроект, через який вчора з розуму сходили росіяни та їхні поплічники в Мінську. Вони підіграють Кремлю (не перший раз) і роблять все, щоб з РФ зняли санкції нашими руками. Блокада ОРДЛО, влаштована цією фракцією, допомогла Путіну вкрасти підприємства Донбасу і обійшлася українському бюджету в 1,7 млрд грн втрат бюджету і $1 млрд експортних надходжень. Танці на війні - це їх дикі танці", - зазначила віце-спікер Ради Ірина Геращенко.
Український сегмент інтернету до ранку бурхливо обговорював не стільки реінтеграційний закон і його альтернативи, як поведінку нардепів. "Цирк і зрадники України" - основне гнівне резюме реакції українців.
РФ - окупант
Ключовий пункт документу про реінтеграцію, все ж прийнятого в першому читанні, - визнання Росії агресором. У тексті прописано, що території Донецької та Луганської областей тимчасово окупована в результаті збройної агресії РФ.
Читайте: "Пусте місце": у Порошенка жорстко звернулися до противників закону Донбасом
"Там використовуються поняття "російська окупаційна влада" і "російські окупаційні війська". Для мене це найважливіший момент, оскільки позначення РФ як окупанта дозволить блокувати участь Росії в миротворчій місії та зв'яже їй руки в Раді безпеки ООН в частині права вето", - пояснив в бесіді з "Обозревателем" народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Бригинець.
"Самопоміч", до речі, несподівано гостро відреагувала на цей пункт, хоча фракція ще в минулому році закликала визнати факт окупації.
Крім того, Україна хоче скласти з себе відповідальність за ситуацію на неконтрольованій території. "Держава Україна не несе відповідальності за протиправні дії Російської Федерації як держави-агресора, її збройних сил, інших військових формувань та окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях", - йдеться в документі. Таким чином Київ хоче на правовому рівні покласти провину за гуманітарні труднощі і можливу екологічну катастрофу на Донбасі на країну-агресора.
Читайте: "Розгорне конфлікт": Безсмертний вказав на небезпеку закону про реінтеграцію Донбасу
Головна мета законопроекту - мирна реінтеграція Донбасу. Способи повернення окупованих територій в тексті не прописані, однак в Блоці Петра Порошенка підкреслюють, що визнання окупації й агресії Росії відкриває шлях для введення миротворців ООН на Донбас, переговори про яких увійшли в активну фазу. Але для остаточного узгодження місії знадобиться окреме рішення парламенту, не кажучи вже про добру волю ООН.
Ліквідація АТО
Навесні активізувалася дискусія про те, що АТО не відображає правовий статус ситуації на Донбасі. Навколо нового формату йшли мало не найзапекліші дискусії, у результаті в законопроекті президента з'явилося поняття "військова операція з метою протидії російській агресії".
Читайте: Реінтеграція Донбасу: журналіст вказав на небезпеку виключення "Мінська" із закону
Також Порошенко запропонував створити оперативний штаб Збройних сил. Він керуватиме ВСУ, іншими військовими формуваннями, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією і Державною службою з надзвичайних ситуацій - тобто всіма службами, які дають відсіч російській агресії. У теорії створення штабу дозволить більш системно, організовано і оперативно реагувати на військові виклики.
Пріоритет - "Мінськ"?
У бесіді з "Обозревателем" нардепи визнавали, що міжнародні партнери турбувалися про те, як законопроект про реінтеграцію узгоджується з Мінськими угодами. Тому ще на початковому етапі дискусій Київ задекларував, що протиріч з "Мінськом" не буде. Заради цього в законопроекті спочатку прописали, що виконання положень Мінських домовленостей для України в пріоритеті. Однак в Раді відразу почали бити на сполох, називаючи це положення "легітимізацією підписів Захарченко та Плотницького". У підсумку "Мінськ" з законопроекту виключили.
Не забули переселенців
Права переселенців більш конкретно прописали на законодавчому рівні. Зокрема, за тимчасово переміщеними особами закріпили право на все майно, у тому числі на нерухомість на окупованій території, якщо вона була придбано за українськими законами.
Законопроект про особливий статус
У цьому документі немає нічого нового. Він передбачає лише продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей", прийнятого в 2014 році, незважаючи на бійки під парламентом і шквал критики. Термін його дії закінчується 18 жовтня, про що ненав'язливо нагадали в посольстві США за день до реєстрації законопроекту в Раді.
Закон, по суті, так і не запрацював. Навіть в профільному комітеті законопроект про його продовження схвалили зі скрипом - з другої спроби. Президенту довелося гіпероператівно вносити правку, яка стосується відстроченого вступу закону в силу. Тобто документ запрацює лише після повернення контролю над "Л/ДНР", виведення російських військ, найманців і техніки.
Один з найбільш спірних пунктів закону - амністія для "учасників подій", які не скоювали тяжкі та особливо тяжкі злочини. Також забороняється їх дискримінація. Крім того, передбачається створення в окремих районах Донецької і Луганської областей народної міліції, до лав яких будуть набирати громадян, які постійно проживають на цій території. Також створюються можливості для використання російської мови в органах місцевої влади, судочинстві, у сфері освіти тощо.
Більше того, Україна зобов'язується спрямувати зусилля на відновлення інфраструктури та промисловості регіону, на залучення інвестицій і кредитів для розвитку Донбасу. Витрати будуть щорічно закладатися до Держбюджету.