Відео дня
Блог | Нова стратегія миру та безпеки: юридичний фронт
"Юридичний фронт" – це четверта публікація з серії, що презентує "Нову стратегію миру та безпеки", запропоновану на однойменному Національному форумі, який пройшов 30 жовтня у Києві.
Наша команда, що працює в складі правозахисного руху "Сила права", довела, що на юридичному фронті можна і треба йти у наступ. Правова стратегія, яка наполегливо реалізується протягом чотирьох років, дала свої результати. Рішеннями судів встановлено кілька тисяч фактів заподіяння шкоди українським громадянам, що постраждали внаслідок російської збройної агресії і окупації. Водночас зафіксовано докази російської агресії, окупації, порушень прав людини і воєнних злочинів.
Читайте: Стратегія миру та безпеки: завдання української дипломатії
Паралельно триває друга фаза наступу. Спираючись на встановлені юридичні факти, воїни, що отримали поранення і каліцтва, родини загиблих і вимушені переселенці, за допомогою нашої команди отримують рішення судів про стягнення матеріальної компенсації з Російської Федерації за заподіяну шкоду. Розроблено механізми примусового виконання цих судових рішень. За позовом члена нашої команди Ірини Верігіної суд наклав арешт на російські активи загальною вартістю близько 3,5 мільярдів доларів США. Нажаль влада досі навіть не поінформувала МВФ та посольства країн "сімки" про нові обставини, щодо заарештованого російського кредиту.
У всіх регіонах країни відкриті юридичні приймальні, в яких постраждалі отримують безкоштовну правову підтримку. Кожного дня родини загиблих, поранені і скалічені воїни, вимушені переселенці разом з нашою командою йдуть у наступ на юридичному фронті.
Читайте: Нова стратегія миру та безпеки: формула дій
Мета всіх цих зусиль – зафіксувати докази збройної агресії, порушень прав людини і воєнних злочинів Російської Федерації на нашій землі і в підсумку змусити агресора компенсувати шкоду, заподіяну нашим громадянам. Кожен такий позов зменшує здатність Кремля продовжувати війну.
Якщо всі постраждалі українські громадяни подадуть позови проти держави-агресора, то загальна сума претензій, розрахованих виходячи з практики Європейського суду з прав людини, перевищить 100 мільярдів євро.
На жаль, дії сьогоднішньої влади на юридичному фронті нагадують примітивну піар-кампанію напередодні виборів.
Читайте: Нова стратегія миру та безпеки: коли закінчиться війна?
Лише через п'ять років після початку війни Президент доручив створити орган, який сформує правову позицію держави в питанні претензій до Росії за збройну агресію проти України. Ця гарячковість лише підтверджує передвиборчий характер таких ініціатив.
Досі не проведена ретельна інвентаризація шкоди, завданої державі, громадським організаціям, професійним і творчим спілкам. До пред'явлення позовів в їхніх інтересах справа практично не дійшла.
Український бізнес, що постраждав у Криму і на Донбасі, кинутий напризволяще. Влада за всі роки війни навіть не спромоглася розробити дорожньої карти юридичних дій для отримання тисячами малих і середніх підприємств та їхніми власниками компенсації шкоди, заподіяної Російською Федерацією.
Читайте: Теория и практика общественного унижения
Що ж до мільйонів українських громадян, які втратили рідних, здоров'я, житло і майно, а також те, що для кожного з нас уособлює мала Батьківщина, то їхніми бідами держава взагалі не переймається.
Системною правовою підтримкою постраждалих громадян, окрім нашої команди, що наполегливо працює вже протягом чотирьох років, і окремих адвокатів, які безкоштовно взяли на свої плечі цей тягар, не займається ніхто.
Для порівняння можу привести приклад Кувейту, який двадцять вісім років тому постраждав від вторгнення Іраку. Загальна сума претензій, пред'явлених Кувейтом Іраку за шкоду, що була заподіяна за 2 дні військових дій і 7 місяців окупації, склала 462 мільярди доларів США. Ця сума була пред'явлена в інтересах постраждалої держави, бізнесу і громадян. Значна частина суми вже погашена, по інших претензіях триває робота.
Ми готові вжити вичерпних зусиль з притягнення Російської Федерації, як держави-агресора, до юридичної відповідальності. Мета таких зусиль – отримання компенсації шкоди, заподіяної українським громадянам, українському бізнесу і українській державі.
Зрозуміло, що про добровільне виконання цих рішень не йдеться. Тому ми сподіваємося, що можемо розраховувати на розуміння наших західних партнерів, щодо питання арешту російських державних активів в інших країнах, зрозуміло, після того, як будуть вичерпані наші внутрішні можливості.
Стратегія притягнення агресора до юридичної відповідальності, що реалізується зусиллями нашої команди, може стати одним з найважливіших механізмів застереження від прояву агресії в міжнародних відносинах. Для цього необхідно спільними зусиллями зробити так, щоб розплата за завдану агресивними діями шкоду стала неминучою.
Якщо кожен громадянин країни, покараної за проявлену агресію, як платник податків, розумітиме, що значна частина їх не повернеться до нього у вигляді соціальних благ, а піде на виплату компенсацій постраждалій країні та її громадянам, то це допоможе сформувати інше, більш відповідальне ставлення громадян до планів і дій влади у своїй країні.
У наступній публікації будуть розкрити основні завдання України щодо реалізації Будапештських гарантій.
Більше читайте на сторінці Воєнний кабінет Юлії Тимошенко.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...