Відео дня
Не визнати Путіна президентом: чим це обернеться для України
18-го березня президент Росії Володимир Путін c легкістю переобрався на четвертий термін. Зрозуміло, що ця подія не стала ні для кого сюрпризом, але тепер Україна має відповісти на важливе питання: як бути далі?
Чи слід закривати очі на незаконність російських виборів в окупованому Криму і визнавати Путіна легітимним президентом? Або ж слід зайняти жорстку позицію і відмовитися від будь-яких контактів з вічним лідером РФ?
Які будуть наслідки у кожного з цих рішень і до чого схиляються на Банковій - читайте в матеріалі "Обозревателя".
Так вже було
Півтора роки тому подібне питання вже вставав перед українськими можновладцями. Тоді у вересні 2016 року в Росії пройшли вибори до Держдуми. Перші після анексії Криму.
Читайте: "Ви провалилися": українець вказав Росії на реальний підсумок виборів у Криму
Зрозуміло, що особливу увагу в Кремлі приділили голосуванню на півострові. Кримчани повинні були віддати максимальну кількість голосів кремлівській "Єдиній Росії", щоб показати всьому світу, як добре їм живеться в окупації. Природно, потрібний результат був досягнутий, що поставило весь світ перед дилемою - визнавати чи ні.
Думки розділилися
Тоді Україна не стала йти на компроміси і відразу ж заявила, що ніколи не визнає цей склад Держдуми легітимним. Тим самим Київ у черговий раз дав зрозуміти, що не визнає окупації Криму і не піде на компроміси за рахунок півострова.
Це було політичне рішення, яке ще може зіграти свою роль в міжнародних судах. До того ж тоді Україна практично нічого не втратила, адже дипломатичні відносини з Росії давно вже зводяться до нечастих зідзвонів між президентами, засідань Нормандської четвірки і зустрічей в Мінську за участю помічника Путіна Владислава Суркова. Ні до чого з цього Держдума стосунку не має.
Захід же тоді виступив за діалог і компроміси. ЄС, США, ПАРЄ визнали нелегітимними лише четверих мажоритарників з Криму, залишивши собі простір для маневру.
Як буде цього разу?
Про невизнання законності виборів у Криму вже заявила Німеччина, Польща, Франція, Норвегія і Австрія. Радує, що всі - далеко не останні країни в світі. Зрозуміло, що і Україна теж виступила з аналогічною заявою, тому з цим питанням все ясно - Захід продовжує тримати обраний курс і не визнає законності анексії.
Читайте: "Був ступор": у Росії розповіли про прорахунку Кремля на виборах Путіна
Однак навіть без голосів кримчан Путін все одно залишається переможцем виборів. Що з цим робити?
19 березня у Верховній Раді вже було зареєстровано проект постанови про невизнання Україною легітимності виборів президента Росії. Його підтримав і спікер парламенту Андрій Парубій.
"Буде рекомендуватися, щоб постанова, яка стосується безпеки органів державної влади, і постанова щодо так званих "виборів" президента Російської Федерації завтра були включені до порядку денного сесії", - заявив він.
Звучить красиво, але на ділі таке рішення може призвести до тяжких наслідків.
Наслідки
За ступенем впливу Путін - це далеко не Держдума. Як би цього не хотілося, але президента РФ не можна просто взяти і виключити з системи координат України. У всякому разі, поки Київ сподівається закінчити війну на Донбасі, звільнити своїх заручників у Росії і вирішити масу інших болючих питань. Путін був, є і буде ще не один рік. Якщо тільки не помре раніше терміну, але на це краще не розраховувати - занадто добре про нього піклуються.
Що буде, якщо президента РФ визнають нелегітимним? По-перше, будь-які переговори з його представниками стають неможливими. А інших Москва не пошле. Це факт. Тобто Донбас потрібно буде звільняти тільки силовим шляхом, чого Київ не хоче і не може собі дозволити. У всякому разі поки що.
Є й інший животрепетне питання, яке обов'язково "замерзне". Вже багато разів було сказано, що тема українських заручників в Росії тримається Путіним на особистому контролі. Звільнення Савченко, Чийгоза, Умерова та багатьох інших заручників Кремля не обходилося без телефонних розмов між Порошенком і Путіним. А людей на тій стороні у нас залишилося ще багато. І їх треба витягати. Як це робити без діалогу з Путіним? Можливо у Верховної Ради є відповідь на це питання? Було б дуже цікаво її почути.
Читайте: "Вітаємо!": Німецька газета за два дні до виборів оголосила Путіна переможцем
Порошенко проти
У Верховній Раді вже й раніше не раз заявляли про наміри не визнавати президентські вибори в Росії. Однак це все політика і балачки. Рішення такого рівня не може бути прийнято без схвалення Порошенко, а він сотню разів говорив, що виступає за продовження діалогу з Росією. І, як стверджують джерела "Обозревателя" на Банковій, своєї думки не змінив.
"Не визнати вибори в цілому ми не можемо, оскільки в будь-якому випадку доведеться вести переговори. І Україна в цьому рішенні буде самотньою. Якщо з Держдумою могли собі це дозволити, то тут вже ні", - розповіли в адміністрації Порошенка.
"Ізоляція все глибше"
При цьому законність проведення виборів у Криму і Севастополі Україна все одно ніколи не визнає. Як і Захід в цілому. Тож генеральний курс лишається незмінним.
"Вибори в Криму, природно, визнають на Заході нелегітимними, але не вибори в Росії в цілому. Їх визнають, тому що в світі існує маса інших авторитарних режимів, з якими ж все одно якось треба спілкуватися. Хоча помітно, що міжнародна ізоляція Росії стає все глибше ", - сказала в коментарі "Обозревателю" російський політолог та історик Олена Галкіна.