Незручний зал, багато зустрічей і брехні: депутати поскаржилися на труднощі роботи в Раді
В українському суспільстві вкоренилася думка, що народні депутати далекі від реалій, у яких живуть громадяни, оскільки мають набагато кращі умови життя. Із цим можна погодитися, але є й інший бік медалі. Робота у Верховній Раді має свою специфіку і здатна кардинально змінювати звичний ритм життя.
OBOZREVATEL вирішив дізнатися, на що саме скаржаться народні обранці, з якими труднощами стикаються і що їх стомлює. Далі читайте докладніше.
Бракує часу на близьких
"Безперечно, робота в Раді внесла корективи в моє життя. Робоче поглинуло особисте зі старту. Коли ти одночасно в багатьох процесах, із чогось випадаєш. Хотілось би більше бачити батьків, друзів та рідних. І, найголовніше, мати час на книжки не лише вночі. Проте я абсолютно щаслива людина, яка любить свою справу", – сказав нардеп від "Слуги народу" Єгор Чернєв.
Незручний зал
"Наша робота щодо важкості непорівнювана з працею військових на війні з Росією чи медиків у боротьбі з COVID-19. Тому гріх нарікати. Незручний старий зал для голосування, який слабо провітрюється та погано освітлюється – це дрібниці, хоча й неприємні. Також би хотілося більше конструктивної співпраці для реалізації суспільних інтересів та розвитку України. Бо переважає політиканство та домовленості. Але це теж специфіка роботи в політиці. Тому – бачили очі, за що бралися, то й немає чого рукам нарікати", – прокоментував нардеп від "Голосу" Ярослав Юрчишин.
Багато брехні
"Скарг немає. Ми знали, на що йдемо. Основним мінусом вважаю людську зверхність і брехню, з якими доводиться боротися. Їх занадто багато на цьому рівні. Але не скаржуся. Просто констатую", – сказав нардеп від "Слуги народу", голова комітету з питань бюджету, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Робота без вихідних
"Робота депутата це "активний режим" 24/7 без вихідних. Мій робочий календар постійно червоний: розпочинаю день о 7 ранку, закінчую, буває, опівночі. Бо попри роботу під банею маю багато зустрічей, приймань громадян, засідань робочих груп тощо. А вечори мої, здебільшого, минають на ефірах телеканалів. За два роки роботи в Раді у мене змістилися пріоритети, найкращим відпочинком стала можливість провести час із рідними, і мінусом є те, що вона випадає нечасто", – розповіла нардепка від "Слуги народу" Олена Шуляк.
Довготривалий робочий день змінив життя і голови фракції "Голос" Ярослава Железняка, який розповів OBOZREVATEL, що через ненормований графік роботи і відсутність вільного часу він не може будувати плани на вихідні.
"Я професійно займався тріатлоном, а це десь 8-10 тренувань на тиждень. Тепер я теж займаюся, але це десь 5 тренувань і не завжди на них є час", – додав нардеп.
Репутаційні втрати
"Є велика проблема, що репутаційно народні депутати і влада зазнали втрат через корупційну діяльність або бездіяльність окремих "старших колег". Один такий колега може зіпсувати ставлення і довіру до сотні доброчесних людей. Тому, щоб це виправити, необхідно рухатися в рази швидше. Дуже велика увага має відводитись комунікаціям: у сутності, на 1% справ має витрачатись 10% часу для пояснення цих справ і доведення до суспільства їх значущості", – сказала нардепка від "Слуги народу" Олена Мошенець.
Звичайні кабінети у більшості нардепів
Вона додала, що за посмішками нардепів ховаються такі самі люди з власними переживаннями чи проблемами зі здоров‘ям. Не хизується нардепка й умовами роботи, запевняє: у більшості її колег звичайні кабінети.
"Більшість депутатів мають кабінети 10-15 кв. метрів. У них, зазвичай, сидять 2-3 особи одночасно. Це звичайні робочі умови. Це як кабінет стандарт, а є люкс і суперлюкс власним коштом. Хоча я заступник голови комітету – це стандартний. Розкішні, як правило, голови комітетів або ж інші відомі особистості робили собі самі. Саме через це і деформується ставлення суспільства до всіх депутатів", – додала Мошенець.
Загалом нардепи вважають мінусом своєї роботи відсутність вільного часу і ненормований графік. Дехто жаліється і на медійні атаки, з якими не стикалися до публічної роботи. Але попри це, всі як один запевняють – знали, на що йшли.