Мюнхенська промова Путіна 15 років по тому: чому її вважають оголошенням другої холодної війни
Рівно 15 років тому, 10 лютого 2007-го президент Росії Володимир Путін проголосив так звану Мюнхенську промову, яка, за оцінками істориків, стала найбільш різким зовнішньополітичним виступом лідера Кремля за пів століття (після спічів Хрущова на зустрічах з дипломатами США та з трибуни ООН).
Більше того, західними політиками її було розцінено як оголошення другої "холодної" війни. Зокрема, на щорічній Мюнхенській конференції з безпеки Путін виступив з критикою політики Заходу щодо РФ. Він звинуватив, насамперед, США у "втручанні" у внутрішні справи Росії та перешкоджанні її зовнішній політиці.
Окремо він зробив акцент на НАТО, яка, за словами Путіна, "висунула" свої передові сили до кордонів РФ.
"Розширення альянсу не має жодного відношення до модернізації самого альянсу або забезпечення безпеки в Європі", – заявив він, хоча, по суті, взяті за останні три роки Болгарія, Литва, Латвія, Словенія, Словаччина, Румунія та Естонія самі виявили бажання вступити до НАТО і в останньої не було формальних причин для відмови.
Крім того, у своїй промові Путін назвав Росію країною "з більш ніж тисячолітньою історією", яка "практично завжди мала привілей проводити незалежну зовнішню політику". "Ми не маємо наміру змінювати цю традицію й сьогодні", – заявив російський лідер.
Примітно, що, враховуючи все, що сталося в наступні роки, Путін 2007 року нібито сам засудив зроблене ним у майбутньому:
"Сьогодні ми спостерігаємо майже нічим не стримуване, гіпертрофоване застосування сили в міжнародних справах, військової сили – сили, що штовхає світ у конфлікти, що йдуть один за одним. У результаті не вистачає сил на комплексне рішення жодного з них".
"Єдиним механізмом ухвалення рішень щодо використання військової сили як останнього аргументу може бути лише Статут ООН".
Зі слів Путіна західні політики дійшли висновку, що РФ намагатиметься боротися за сфери впливу не економічними, а силовими засобами. Тому заяви Путіна розцінили як поновлення холодної війни.
"У будь-якій "холодній" війні Росія зазнає поразки. У першій програв Радянський Союз – більш потужний, ніж нинішня Росія. А в держави, яку очолює Путін, немає жодних шансів. Однак у Мюнхені Путін вирішив, що слабка Росія може протистояти решті світу. Цей курс є абсолютно безглуздим", – сказав "Радіо Свобода" український дипломат, голова МЗС України у 2007-2009 роках Володимир Огризко.
Незабаром від слів Москва перейшла до справи: 2008 року – в Грузії, а 2014-го – в Україні.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 2022 року Кремль остаточно відмовився від участі в Мюнхенській конференції з безпеки. Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова 9 лютого пояснила це тим, що в Росії "впав інтерес" до цього заходу.