Блог | Сотні українців досі в полоні Кремля

Звільнення - це добре. На батьківщину повернулися ті, хто опинився за ґратами тому що дав бій окупантові і ті, хто з‘їздив прогулятися до ворога, тому що він вище політики і війна йому не указ.

Можливо тепер ми дізнаємося нарешті, чому напочатку родичі Панова розказували, що СБУ разом з ФСБ викрали його на материку, в Енергодарі, а потім спільно переправили до окупованого Криму. І тільки, коли прикордонникам та спецслужбам вдалося довести, що це не так, що ніяких фсбшників, яки тягли через адмін кордон ув’язненого вони не пропускали та і не могли пропустити, тільки тоді поступово наступило зізнання, що він поїхав у Крим сам. Навіщо навколо цього кейсу з самого початку створювалася картинка про погану українську владу, яка заважає мирним людям спокійно жити - от що цікаво. І ще одне. Не варто плутати Едема Бекірова і Панова, який поїхав до окупанта прогулятися. Це різні речі. Або малий Гриб. Коли він їхав на знайомство з дівчиною, він про що думав?

Поїздки кримських татар у Крим - це політичний вчинок. Так корінний народ доводить своє право на Крим і зберігає український зв’язок між материком та окупованим півостровом. Що дуже дратує окупанта. Поїздки українців на відпочинок - це якраз "поза політикою". Дуже в дусі російської пропаганди про хунту, яка чомусь почала війну і заважає "дружбі між народами".

Читайте: Обмен состоялся! Украина вернула 35 узников Кремля: все детали

Натомість Україна віддала всіх, хто був хоч якось цікавий для Путіна. В полоні досі залишаються сотні вояків, звинувачені у зв’язках з Хізбут -тах- Рір, десятки тих, хто стримить, виходить на акції в Криму, хто відмовляється служити окупантові, для кого війна, агресія - не абстрактні поняття. Їх імена не настільки розкручені, як імена "туристів", родичі яких неоднаразово звинувачували саме Україну в своєму ув‘язнені. Придумайте, чому це перемога. Тому що у мене не вистачає фантазії. За цей обмін покладено життя і здоров’я в тому числі і тих, хто захоплював Цемаха. Тих, хто не дочекався звільнення з катівень окупованого Донбасу. Думаю, що прийшов час для серйозної розмові між собою. Досить вже пафосу і флешмобів.