Коментар: Договір про РСМД - наново укласти, але не ліквідувати!
Президент США Дональд Трамп хоче вивести свою країну з договору 1987 року про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), оскільки РФ і так його порушує. Нова гонка озброєнь неминуча, вважає Удо Бауер.Щонайменше впродовж останніх чотирьох років США відомо про порушення Росієюдоговору, який забороняє утримання ядерних ракет середньої дальності з радіусом дії до 5500 кілометрів. Росіяни переробили дозволену систему "Іскандер" на заборонену - SSC-8 (в російській класифікації 9М729, - Ред.).
Росіяни роблять те, що вони завжди роблять за подібних звинувачень з Заходу: спершу вони заперечують, що нові системи заборонені договором, а потім реагують звинуваченнями у відповідь. НАТО так само вчиняє зі своїми ракетними системами у Румунії, стверджує російська сторона. Формально вони спрямовані проти іранської зброї, однак нібито можуть бути застосовані також для атаки проти Росії. Тому Москва, за її словами, мусить на це реагувати.
Повернення у 1980-ті?
Як це часто буває, у кожній позиції щось є. Питання лише в тому, як з цим бути. Дональд Трамп, як відомо, не знає напівтонів, він вміє лише одне: сваритися і погрожувати. Росіяни зі свого боку виставили власну пиху і сварилися у відповідь. Трамп хоче заробити очок серед своїх виборців напередодні проміжних виборів, а Путін повинен протистояти, щоб не виглядати серед своїх співвітчизників слабаком.
Мачизм обох сторін протистояння повертає нас до ранніх 1980-их, часу великої гонки озброєнь між НАТО і країнами Варшавського договору. Договір про РСМД 1987 року тоді став віхою, оскільки він показав шлях виходу зі спіралі озброєнь. Тоді я був студентом, для мене знищення ракет Pershing II із західного та SS-20 (РСД-10 згідно з радянським маркуванням, - Ред.) зі східного боку було гігантським кроком у напрямку миру та примирення. І я не хочу повертатися назад у 1980-ті.
Відновлення довіри через переговори
При цьому знайти вихід із нинішнього становища відносно легко: замість того, щоб скасовувати договір, Росія та НАТО, як і раніше, мали би сісти разом і порадитися, як цей договір можна врятувати. Багато хто нині нарікатиме і казатиме, що для цього бракує взаємної довіри: Росія анексувала Крим і вторглася на схід України - як їй можна вірити? У іншому таборі казатимуть "Як ми, росіяни, можемо довіряти НАТО?", коли у ці ж дні в Скандинавії проходять найбільші з часів завершення "холодної війни" військові навчання, а впродовж останніх років біля російського кордону зосереджується дедалі більше військ і озброєнь?
Щодо цього я думаю: у 1987 році взаємна довіра між Сходом і Заходом також не була особливо сильно помітна. Та попри це, світ став безпечнішим завдяки скороченню озброєнь. Тож це спрацює й нині: швидше за стіл переговорів!
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.