Колише вітер тушки гопоти…

Колише вітер тушки гопоти…

(жартівливий вірш на підтримкку Федини та Звіробій

в стилі злостивих жартів 95-го кварталу)

Колише вітер тушки гопоти

І золотом взялись старезні клени

Самотні, одноокі ліхтарі

Тіла колишуть Юзіка і Лєни.

Мине любов – залишивши журбу,

У безвість відлетить мінлива слава

Кривого Рогу владну гопоту

Заселфять люті хлопці в балаклавах.

Екранна міць, кураж і шал реприз

Обернуться на страх, прокльони, сльози

Як кажуть на районі: "опа-шіц!"

Колишуться вже трупи Жєні й Стьопи!

Відео дня

Повісять на хрін всіх під скавуління мас…

Ач, к*рва, вже сміятись то сміятись:

На бізнес-мотузках кошерно так

Брати Шефіри будуть колихатись.

"Таваріщі, братішкі, как жє так…."

Волатиме "Сватів" сценарна група.

Тамбовскій волк вам брат… доречі, фак!

Й цього на гак повісимо за дупу.

Єдиний хто залишиться живим -

Він фронту надавав постійну поміч -

"Жіночого кварталу" керівник…

Пікалов кажєтся.., ну той шо Януковіч!

З Кривого Рогу владні рагулі,

Повіривши у власну невмирущість,

Звисаючи ногами до землі

Втикатимуть в нову метафізичну сутність.

Що проголошує: "Такі лохі!"

Хто розпальцьовками торгуючи у владі

З електорально-коломойської руки

Враз опинились на народній чорній раді.

Народе мій… Ху…вий мій народ!

Що голосує "чісто по пріколу"

Ти враз стаєш святим і мудрим враз

Як по-пріколу починаєш вішать Вову!

За землю, мову, й перемовини з х…йлом,

За здачу територій, смерть комбата,

Сівохосрач і жарти про хохлов,

Повію-Україну і "палала хата".

Тебе любов – ненависті навчила.

Стихія бунту і вогонь сердець…

Народе, мій, ну добре, всіх убили…

А далі що?… Руїна і п…дець…

Тож поки ще живі квартальні дурні,

В яких проблеми з гумором, либонь,

Народе мій, не стрибай у безодню

Бо маєш справу із підступним злом.

Змалоросійщені радянські плутократи

Нас провокують на відкритий герць

Всередині країни… брат на брата…

А там вже не далеко і капець!

Тож будь спокійним, зібраним, таланним

На березі Донця, Дніпра, Збруча

Ти всядься, подивись за плавні

Де вже несе нестримна течія…

Євгена, пана Юзіка і Вову,

Братів Шефірів і лихих "Сватів"

Степана, чувака з Тамбову,

Та гульк – аж ось парламент вже поплив…

"Слуга народу" - роль скороминуща.

Як, зрештою, і влада, успіх, сміх…

Сміятися над владою – не вада

За те цькувати – то є владний гріх!

Тож рубікон перейдено, панове!

Віднині я злочинець - навіть гірш..,

Бо агресивно, нагло і свідомо

Публічно публікую оцей вірш:

"Колише вітер тушки гопоти

Про вічність гомонять дніпровські далі

Самотні одноокі ліхтарі

Вже не самотні в урядовому кварталі"))))

28 листопада 2019 року.

disclaimer_icon

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...